Зброя ХХІ ст.

Швидкі зміни на полі бою в Україні спонукали західних виробників зброї переглянути підхід до розробки та модернізації своїх бойових систем. Представники таких компаній зараз зосереджені на створенні зброї, яку можна модернізувати, не переробляючи все загалом.

Відмова від монолітних конструкцій

Виробники зброї все частіше створюють модульні системи. Завдяки цьому їхні частини можна легко замінити в міру появи нових вимог. Зокрема, Патрік Шепард, директор із продажу естонської компанії Milrem Robotics, що виробляє автономні безпілотні наземні транспортні засоби, розповів, що ці зміни є ключем до збереження лідерства. Він зазначив, що модульні конструкції значно перевершують монолітні в плані простоти модернізації.

Також компанії стали частіше створювати системи, в яких пріоритет віддають програмному забезпеченню (ПЗ). Це ще краще спрощує їхню модернізацію. За словами п. Шепарда, ПЗ зараз відіграє центральну роль в адаптації систем, чи це інтеграція систем управління, або контроль, або управління місіями. «Оновлення ПЗ можна розробляти, тестувати та розгортати багато швидше, що дозволяє інтегрувати уроки, отримані з польових випробувань, у коротші терміни», — пояснив він.

Експерт заявив, що його компанія, як і раніше, шукає баланс при розробці систем. Він зауважив, що системи повинні залишатися надійними, тому не всі оновлення можна поспішно впроваджувати в експлуатацію.

Своєю чергою, українські військові наголошують, що на війні технології можуть застарівати за лічені місяці і навіть тижні. За їхніми словами, електронна війна, нові заходи протидії безпілотним літальним апаратам (БПЛА) і нові тактики роблять марними системи, які колись були ефективними.

Крім того, Business Insider з'ясував, що деякі виробники зброї часто контактують із українськими військовими, щоб з'ясувати, що необхідно доопрацювати в їхніх системах. Так можуть оперативно вносити зміни.

Гедімінас Гуоба, генеральний директор литовської компанії з виробництва дронів Granta Autonomy, розповів журналістам, що саме його компанія була однією з перших, хто відправив таку продукцію до України. Він наголосив, що необхідно створювати не лише ефективні системи, а й такі, що можуть легко оновлюватися для майбутніх операцій. Посадовець вважає, що створення дронів, які не можна поліпшити, не має сенсу. Він додав, що БПЛА Granta Autonomy за останні два роки практично не змінилися, але ПЗ в них змінюється щомісяця.

Експорт та імпорт

Тим часом газета Kyiv Post написала, що військова промисловість Словаччини процвітає, в основному завдяки попиту на передовій в Україні. У виданні нагадали, що Роберт Фіцо, прем'єр-міністр Словаччини, обіцяв перед вступом на посаду, що його уряд «жодну кулю» не відвантажить Києву.

Та поки словацький уряд відмовляється передавати озброєння Україні, приватні виробники отримують прибуток, продаючи його Києву. 2024 року експорт озброєнь Словаччини зріс до 1,15 млрд EUR, що становить приблизно 1 % від економічного виробництва країни. Це приблизно вдвічі більше, ніж було зафіксовано 2023-го.

Водночас Велика Британія оголосила про запуск проєкту Nightfall — нової тактичної балістичної ракети, що має посилити здатність України завдавати далекобійних ударів по військових цілях Російської Федерації (РФ). У межах програми Лондон проводить конкурс на швидку розробку наземної ракети з дальністю дії понад 500 км, здатної діяти в умовах інтенсивної радіоелектронної боротьби (РЕБ) і високої загрози на полі бою.

Тож дальність ураження Nightfall — понад 500 км; бойова частина — 200 кг звичайної фугасної вибухівки; висока точність і стійкість до РЕБ; можливість запуску серіями з різних платформ із подальшим швидким відходом позицій; орієнтовна вартість — до 800 тис. GBP за ракету; темпи виробництва — до десяти на місяць. У британському оборонному відомстві наголосили, що Nightfall має стати економічно ефективним інструментом далекобійних ударів із мінімальними обмеженнями експортного контролю.

Джон Гілі, міністр оборони Сполученого Королівства, заявив, що нові російські атаки по цивільній інфраструктурі лише підтверджують небажання Кремля розмовляти про мир. «Путін продовжує вести незаконну війну, завдаючи ударів по цивільних у морозні дні. Ми цього не потерпимо і надамо Україні передову зброю для захисту», — пообіцяв він.

А Люк Поллард, міністр із питань боєготовності й оборонної промисловості, додав, що безпека Європи безпосередньо залежить від сили України. «Нові британські ракети великої дальності дозволять Україні залишатися в строю і дадуть Путіну ще один привід для неспокою», — зазначив він.

Відтак із промисловими групами планують укласти три контракти по 9 млн GBP кожен; перші три ракети мають бути виготовлені протягом 12 місяців для випробувань; підписання контрактів очікують у березні ц. р. У Лондоні зазначили, що хоча Nightfall створюють із прицілом на підтримку України, проєкт також стане основою для майбутніх британських систем далекобійного ураження.

В Іспанії ж погодили укладення контракту на виробництво та постачання Україні тактичного радару дальньої дії Lanza LTR-25 спільно з логістичною підтримкою. Це рішення іспанського уряду спрямоване на посилення протиповітряної оборони (ППО) України та діятиме до кінця 2026-го. Орієнтовна вартість угоди становить 37 млн EUR.

LTR-25 — сучасний 3D-радар дальньої дії, розроблений іспанською компанією Indra. Він містить систему автоматичного розпізнавання «свій-чужий» і вторинний оглядовий радар (IFF/SSR), здатний забезпечувати ідентифікацію цілі шляхом запиту й автоматичної обробки відповідей транспондерів. LTR-25 можуть транспортувати різними способами (автомобільним, повітряним, залізничним або морським транспортом). Усе обладнання, пов'язане з LTR-25, повністю інтегроване, завдяки чому зберігаються всі оперативні та транспортні можливості системи. Радари Lanza працюють на п'ятьох континентах і закуплені багатьма країнами НАТО, зокрема, Великою Британією й Італією.

Made in Ukraine

А в Україні зараз розробляють власний аналог китайських дронів Mavic. Про це повідомив Михайло Федоров, міністр оборони України. Він зазначив, що Україна активно працює над зменшенням залежності від китайських дронів. За його словами, вже незабаром відбудеться тестування такого БПЛА. «Камера така ж, але дистанція польоту дальша», — розповів урядовець.

За його словами, наступним кроком стане запуск проєкту Mission control, який дозволить відстежувати типи дронів, які використовують на фронті, а також їхній маршрут лету, місце запуску й ефективність виконання бойових завдань. Міністр підкреслив, що це дозволить закрити повний цикл роботи з БПЛА — від закупівлі та постачання аж до бойового застосування. Він також поділися, що робота над Mission control тривала майже два роки. І запевнив, що після запуску системи наступним етапом стане її масштабування на артилерію.

Відтак Пентаґон запланував до 2027 року створити запас із сотень тисяч ударних БПЛА і запросив взяти участь у їхньому виробництві 25 компаній. Серед них опинилися й дві українські — General Cherry Corp та Ukranian Defence Drones Tech Corp. Мета Drone Dominance Program — швидке розгортання недорогих односторонніх ударних дронів у масштабах усієї країни в межах зміцнення американського арсеналу свободи.

Перший етап реалізації програми розпочався 18 лютого ц. р. у Форт-Беннінґу на території двох штатів — Джорджії й Алабами, де військові проводять випробування й оцінюватимуть системи постачальників. Він завершиться на початку березня, коли будуть розміщені замовлення на постачання прототипів на суму близько 150 млн USD. Самі ж постачання розпочнуться незабаром після цього і продовжаться впродовж наступних п'яти місяців. Загалом програма передбачає чотири етапи. Дональд Трамп іще восени 2025-го говорив про можливість співпраці з Україною у галузі виробництва БПЛА. За його словами, за останні кілька років використання дронів на полі бою вийшло на перший план, а Україна виробляє дуже добрі дрони.

До слова

Національний банк України ввів у обіг нову пам’ятну монету, присвячену українським оборонним технологіям та їхнім розробникам — «Українська бавовна. Ракета-дрон «Паляниця». Це перша вітчизняна далекобійна система озброєння з турбореактивним двигуном, що призначена для високоточних ударів Збройних сил України по стратегічних об’єктах у глибокому запіллі ворога. Вона здатна вражати цілі на відстані до 650 км, ефективно долаючи системи ППО завдяки низькій висоті лету (від 15 до 500 м) і швидкості до 900 км/год. «Паляниця» — це не лише зразок сучасної військової техніки, що демонструє здатність України знаходити інноваційні рішення, швидко масштабувати їх і застосовувати там, де це має найбільший стратегічний ефект, а й символ національної оборонної потужності, української винахідливості та незламності, що гартується в боротьбі за свободу», — наголосив регулятор. Монета має номінал 5 грн. На її аверсі зображений стилізований силует ракети-дрона «Паляниця», що вражає ворожого змія. На реверсі зображена атака української далекобійної ракети-дрона на об’єкт паливно-енергетичного комплексу країни-аґресорки. Угорі — напис «ПАЛЯНИЦЯ». Наклад монети складе до 75 тис. у сувенірному пакуванні.