Мляві м’язи

Російська Федерація (РФ) зараз намагається тиснути на всіх ділянках фронту. Ворожі диверсійно-розвідувальні групи готуються до прориву українського кордону на Чернігівщині та Сумщині. Там рашисти накопичили близько 200 військових. Відтак українці будують нову лінію оборони від Київського водосховища до Сум. «Це для того, щоб не було несподіванки, супротивник не міг із цього боку загрожувати нашій державі, тим більше — створювати так звану буферну зону, впливати на нашу територію і відтісняти нас від державного кордону», — пояснив Василь Сиротенко, начальник інженерних військ Сил підтримки Збройних сил України (ЗСУ).

Нелюди-людоїди

На Покровському напрямку російські загарбники вже не евакуйовують своїх поранених, а залишають їх на позиціях. Про це свідчить розмова, яку перехопило Головне управління розвідки (ГУР) Міністерства оборони України. Ідеться про розмову двох військовослужбовців 439-го мотострілецького полку 30-ї окремої мотострілецької бригади 2-ї армії РФ. «Цей 300-й теж, ледь живий у мене лежить, увесь мокрий, увесь змерз, я йому пончо дав, вкутав трохи», — каже один окупант.

Про евакуацію навіть не йдеться — лише настанова командира «не вимикатися». «Це й є реальна картина «другої армії світу»: поранені бійці, яких не евакуюють», — констатували у ГУР та наголосили, що подібні рішення командування — неодмінна смерть на полі бою. Тож російських військових закликають здаватися в полон.

Крім цього, в армії РФ зафіксували випадки канібалізму. Про це написала британська The Sunday Times. Йдеться про щонайменше п'ять випадків, коли, за твердженнями джерел видання, військовослужбовці їли людей.

Журналісти проаналізували деякі зображення за допомогою спеціалізованого програмного забезпечення для їхньої верифікації та дійшли висновку, що ті не були штучно створені чи змінені. В одному з епізодів описують інцидент під Мирноградом Донецької області. За даними неназваного офіцера, російський військовий із позивним Хромой убив двох солдатів і намагався з’їсти частину тіла одного з них. Після цього його ліквідували під час інциденту з іншими військовими.

Аудіозаписи також містять згадки про схожі інциденти. В одному з них військовий скаржився командиру на солдата, який, за його словами, їв людське м’ясо. Окремо повідомили про наказ одного з командирів, у якому серед заборон згадувався і канібалізм. «Тривалі наступальні операції, такі як вторгнення РФ до України, вимагають постійного потоку рекрутів на передову, а їх нема чим годувати», — прокоментував Вікрам Міттал, американський військовий аналітик.

Своєю чергою, Олександр Сирський, головнокомандувач ЗСУ, повідомив, що Москва вже відчуває нестачу ракет, через що її протиповітряна оборона втрачає спроможність відбивати атаки безпілотних літальних апаратів (БПЛА). Він також розповів, що Сили оборони України роблять ставку на виважене планування, інноваційні рішення й ефективне застосування наявних засобів ураження. У результаті супротивник зазнає втрат, що перевищують його можливості з доукомплектування підрозділів», — зазначив він.

Диктатор не заспокоїться

Водночас Європейські чиновники та військові попереджають, що Москва може атакувати країну НАТО вже найближчим часом. Politico вказала на критичні вразливості в обороні Альянсу, які виявила війна США в Ірані.

Сполучені Штати витратили близько половини всього свого запасу критично важливих зенітних ракет Patriot, тоді як французькі чиновники попереджали про нестачу ракет Aster і Mica вже в перші два тижні війни. Тож якщо США продовжать перемикати свою увагу на Індо-Тихоокеанський реґіон, значну частину ресурсів виведуть із Європи й їх залишиться занадто мало.

За словами Джастіна Бронка, старшого наукового співробітника Королівського інституту об'єднаних служб, з огляду на те, що Москва виробляє від 6 тис. до 7 тис. односторонніх ударних БПЛА на місяць, союзники по НАТО залишаться без високоефективних зенітних ракет уже протягом кількох тижнів.

Це створює гостру потребу в доступніших перехоплювачах класу «повітря-повітря». Експерт вважає, що НАТО необхідно зосередитися на дешевших альтернативах Patriot, таких як керована лазером ракета AGR-20, та розвивати пасивну оборону, приміром, укріплені бетонні ангари для літаків.

«Здатність Ірану продовжувати бомбардувати сусідні держави Перської затоки ракетними та безпілотними атаками, попри повітряну кампанію США, демонструє очевидні обмеження в очікуваннях, що можна змусити країну підкоритися бомбардуваннями за допомогою звичайних літаків», — заявив Пітер Веземан, старший науковий співробітник Стокгольмського міжнародного інституту досліджень проблем миру.

У відповідь НАТО має переосмислити концепцію переваги в повітрі та шукати креативні рішення для стримування РФ, такі як прискорення інвестицій у високоточні ударні засоби великої дальності, здатні вражати московське виробництво БПЛА та військові об’єкти в глибині країни. «Якщо зможемо досягти переваги в повітрі над спірним районом, то навіть Європа самотужки зможе завдати нищівного удару по російських військах на полі бою», — зазначив п. Бронк.

Найнаочніший приклад — Велика Британія. Після трьох тижнів підготовки до розгортання свого есмінця HMS Dragon у Середземному морі корабель відправили назад у порт через технічну несправність. «З 2022 року ми зосереджувалися на сухопутних військах, а тепер раптом помічаємо, що боєготовність флоту в рамках НАТО вкрай низька», — поділився Ед Арнольд, колишній представник Сполученого Королівства при НАТО.

«При цьому в будь-якому конфлікті з Москвою військово-морський флот відіграватиме важливу роль у пошуку підводних човнів поблизу північної частини Кольського півострова РФ і нейтралізації кораблів, оснащених крилатими ракетами великої дальності «Калібр», — зауважив Сідхарт Каушал, експерт RUSI з морської безпеки.

Війна також поглибила розбіжності всередині НАТО — Європа проігнорувала вимоги Дональда Трампа щодо військової підтримки, що спонукало Вашинґтон розробити варіанти відповідних заходів. Ризик полягає в тому, що американці можуть сказати: «Цього разу не будемо втручатися», або заявити лише про обмежене розгортання військ у разі вторгнення Москви.

Варто начуватися

«Відтак європейські столиці повинні прийняти той самий «транзакційний підхід», що й Трамп, — заявив Андерс Фоґ Расмуссен, колишній генеральний секретар НАТО. — Вони повинні чітко пов’язати свою підтримку відкриття Ормузької протоки зі зобов’язаннями Вашинґтона перед НАТО».

А за словами п. Бронка, Альянс повинен тепер працювати над створенням «поясу» засобів протидії БПЛА ближче до кордону РФ як першої лінії оборони. НАТО також могло б зробити більше для інтенсифікації своїх промислових взаємин із Україною, в т. ч. збільшити фінансування програми UNITE-Brave. «Україна виступає як постачальника безпеки», — наголосив один дипломат НАТО.

Та Дональд Туск, прем'єр-міністр Польщі, вже й не сумнівається, що РФ може напасти на країну НАТО в короткотривалій перспективі. За його словами, це питання місяців, а не років. А Джузеппе Каво Драґоне, адмірал НАТО, попередив, що Москва прагне повернути всі території, які були в СРСР, тому загроза вторгнення існує не лише для країн Балтії.

Тим часом Володимир Зеленський зазнав критики з боку естонських політиків після своїх заяв про можливу підготовку РФ до нападу на країни Балтії. У Таллінні вважають, що такі оцінки не підтверджує інформація розвідки, також вони можуть впливати на взаємодію союзників. «Такі висловлювання, по-перше, не відповідають нашим розвідданим і нашій оцінці загроз. Ми не бачимо, щоб Росія концентрувала свої війська або взагалі якимось чином готувалася у військовому плані до нападу на НАТО чи країни Балтії — радше навпаки», — зазначив Маргус Тсахкна, міністр закордонних справ Естонії. За його словами, подібні заяви союзників не сприяють співпраці, хоча Естонія визнає, що Україна не раз попереджала про потенційні ризики розширення аґресії РФ.

Марко Міхкельсон, голова комісії парламенту Естонії зі закордонних справ, також розкритикував публічний характер таких заяв. «Це, звісно, неприємно і, безумовно, підживлює російський наратив про те, що «ми — сторона, яка перемогла», — сказав він. Депутат додав, що у разі серйозних загроз подібні оцінки мають обговорювати союзники напряму, а не через медіа, оскільки публічні заяви можуть залишатися на рівні спекуляцій. Крім того, він зазначив, що заяви про можливе невиконання ст. 5 НАТО можуть підривати довіру до Альянсу.

Натомість Мартін Хельме, лідер консервативної естонської партії EKRE, заявив, що риторика Зеленського може бути спрямована на посилення підтримки з боку партнерів. За його словами, постійне нагнітання загроз може втрачати ефективність і перетворюватися на політичні заяви без практичного результату.