Парад ганьби

Російська Федерація (РФ) уже довоювалася до того, що просила в України через Дональда Трампа дозволу провести у Москві парад із нагоди перемоги над нацистською Німеччиною. А в своїй промові Путін заявив, що окупаційні війська нібито надихаються радянськими військовими часів Другої світової війни.

Напередодні

У ніч на 4 травня ц. р. Москву атакували безпілотні літальні апарати (БПЛА). Один із дронів влучив у будівлю на вул. Мосфільмівській, приблизно за 6 км від Кремля. Сергій Собянін, мер російської столиці, заявив, що ніхто постраждав. Та це було показово: БПЛА FP-1 зміг подолати всі три ешелони оборони, що складаються зі 101 підтвердженої позиції. Маршрут пролягав через зону відповідальності щонайменше десятьох полків стратегічних систем С-400 і більше 80 установок «Панцир» і «Тор». Дрон обійшов навіть спецпозиції на дахах у центрі міста та вежі вздовж доріг, навмисно зведені для перехоплення цілей, що низько летять. Апарат успішно пройшов крізь усе скупчення сил у Підмосков'ї. Відтак у Москву стягнули 380 систем протиповітряної оборони та найкращих солдатів із фронту. У підсумку там залишили недосвідчені, через що ворог зазнавав відчутних втрат. Крім цього, у Москві на п’ять днів обмежили мобільний Інтернет, а телевізійну трансляція вирішили проводити зі затримкою, аби в етер не потрапила можлива атака українських БПЛА.

Міністерство оборони РФ оголосило на 8 і 9 травня перемир'я з Україною. Там згадали слова Володимира Зеленського про те, що українські дрони також можуть пролетіти на параді. Тож пригрозили застосувати у відповідь ракету «Горішник».

Проте президент України вирішив зіграти на випередження. Він оголосив режим тиші з 00:01 6 травня і таким чином поставив Путіна у складну ситуацію: або мир, або ризик гучного удару. Певна річ, РФ порушила не лише режим припинення вогню, запроваджений Україною, а й навіть власний. «Це свідчить про те, що Кремль відкидає мир, а його фейкові заклики до припинення вогню 9 травня не мають нічого спільного з дипломатією. Диктатора хвилюють лише військові паради, а не людські життя», — зазначив Андрій Сибіга, глава українського зовнішньополітичного відомства. «Рашисти 1 820 разів порушили режим тиші: Україна відповість дзеркально», — пообіцяв, своєї чергою, Володимира Зеленського.

Традиційний парад у РФ цього року провели без танків, ракетних установок та іншої військової техніки. «Це був перший випадок за майже два десятиліття — і за понад чотири роки війни РФ із Україною — коли жодна військова техніка не з’явилася на Красній площі 9 травня», — зауважили в американському Інституті вивчення війни.

«Широке» представництво

А на сам парад у російську столицю прибули: білоруський диктатор Олександр Лукашенко; Алан Гаглоєв і Бадра Гунба, «президенти» ніким не визнаних Південної Осетії й Абхазії (тобто окупованих територій Грузії) відповідно; Тонлун Сісуліт, президент Лаосу; султан Ібрагім, правитель Малайзії; Сініша Каран, президент Республіки Сербської та позбавлений мандата президента цього автономного утворення Мілорад Додик. Роберт Фіцо, прем’єр-міністр Словаччини, хоч і прилетів до Москви, але на парад не пішов. А Кім Чен Ин, північнокорейський диктатор, надіслав особливе привітання, але на парад не полетів. Замість себе відправив військових, які воювали в Курській області.

Натомість акредитацію іноземних журналістів, які мали приїхати на парад 9 травня, відкликали. На Красну площу вигнали курсантів військових закладів вищої освіти, яких «не шкода». Відбувся й традиційний проліт кількох винищувачів.

Врешті-решт, на особисте прохання Дональда Трампа Зеленський підтвердив триденне перемир’я з РФ і дозволив провести парад на Красній площі, але в обмін 1000 на 1000 полонених. «Додатковим арґументом для України у визначенні нашої позиції завжди є вирішення одного з ключових гуманітарних питань цієї війни, а саме: звільнення військовополонених. Красна площа для нас менш важлива, ніж життя українських полонених, яких можна повернути додому», — повідомив він. Путін спершу на обмін погодився, але після того, як парад провели, відмовився.

The New York Times написала, що російський диктатор перетворив щорічний парад 9 травня на наріжний камінь патріотичного ритуалу. Та цього року парад підкреслив слабкість Путіна. Скорочений парад посилив відчуття, що Москва й інші великі міста вже не можуть бути ізольованими від війни. Після років зростання, спричиненого війною, російська економіка скорочується, а дефіцит бюджету країни сягає рекордно високих показників. На передовій російська армія майже не просувається, що робить перспективу перемоги ще віддаленішою, ніж будь-коли. Довше ніж через чотири роки війни Росія все ще намагається захопити Донбас, коли під час Другої світової війни Радянський Союз переміг Німеччину за менший проміжок часу. Тож упродовж останніх чотирьох років Путін пережив численні кризи, які призвели до прогнозів про неминучий крах його режиму.

Енергетична дуель

Своєю чергою, Bloomberg повідомила, що атаки України на російську нафтову інфраструктуру зросли до найвищого рівня з грудня 2025-го, що скоротило обсяги переробки нафти в країні до багаторічних мінімумів. За даними аґенції, у квітні ц. р. відбувся щонайменше 21 український удар по російських нафтопереробних заводах, морських об'єктах, у т. ч. експортних терміналах, а також по інфраструктурі нафтогонів. Це знизило середній обсяг переробки нафти в РФ до 4,69 млн барелів на добу — найнижчого показника з грудня 2009 року.

Україна посилила атаки на інфраструктуру супротивника, намагаючись скоротити надприбутки, які Москва отримує завдяки зростанню світових цін на нафту, спричиненому війною з Іраном. Натомість РФ завдає ударів по цивільній інфраструктурі України сотнями дронів і ракет, поки Вашинґтон зосереджений на конфлікті на Близькому Сході.

Падіння обсягів переробки посилює тиск як на внутрішній ринок, де сезонний попит зростає, так і на світовий ринок нафтопродуктів, оскільки РФ є важливим експортером солярки. Нижчі обсяги переробки також обмежують здатність Росії нарощувати видобуток нафти, який уже кілька місяців залишається значно нижчим за її квоту в межах Організації країн — експортерів нафти.

До слова

9 травня невідомий вивісив український державний прапор у Маріуполі зі словами: «Фашизм не пройшов, рашизм теж не пройде». Паралельно в окупованих населених пунктах з’явилися листівки та персональні «запрошення на концерт Кобзона» для російських військових і колаборантів — у поштових скриньках, біля військових частин, військкоматів й адміністративних об’єктів окупантів. Крім того, в російських містах Москва, Курськ, Пенза, Пітер, Казань з’явилися листівки зі зображеннями діда й онука з їхніми датами народження та смерті — один загинув у Другій світовій війні, а інший — під час вторгнення до України. Натяк очевидний: РФ може «повторити» не перемогу, а лише нові хвилі смертей, втрат і зламаних доль. Ці акції руйнують міт російської пропаґанди про «повний контроль». Український спротив живий — і його сигнали з’являються не лише на тимчасово окупованих територіях, а й у самій Росії.

Коментарі експертів

Андрій Сибіга, міністр закордонних справ України:

— Сучасні російські акції 9 травня не мають нічого спільного з відзначенням подвигу переможців чи вшануванням пам’яті жертв. Російський режим перетворив пам’ять про Другу світову на кривавий культ на службі своєї сучасної аґресивної політики та війни проти України. РФ уже понад 12 років веде аґресивну війну проти України. Російський режим відправив у м’ясорубку цієї незаконної та неспровокованої загарбницької війни більше 1,3 млн окупантів. Москва повернула звірства, масштабу яких Європа не бачила з часів Другої світової. Україна втратила в Другій світовій війні 8 млн людей, серед яких 5 млн цивільних і 3 млн військових. Тому ми категорично відкидаємо російські маніпуляції та намагання привласнити перемогу в Другій світовій чи применшити роль України й українців.

Ігор Тишкевич, білоруський політичний аналітик:

— Відмова РФ від проїзду військової техніки на параді у Москві 9 травня може означати початок реалізації нового багатокрокового задуму у війні проти України. Це не прецедент і не ляпас Путіну. Насправді це може фактично призвести до ухвалення рішення про мобілізацію у РФ. Диктатор вважає, що влітку 2026-го важливо провести велику кампанію, до якої, відповідно, треба залучити ще більше людей. Тож мобілізація в РФ може бути проведена під гаслом, мовляв, «є терористичні атаки на Росію, а підлий Захід передає Україні дрони». Тобто відсутність повноцінного параду — це перша «сходинка» у загальному процесі. Щоб мобілізація в РФ відбулася, Путін розраховує на страх. Згадаймо, як починалась друга чеченська війна, як наганяли страх тоді — в Росії вибухали будинки. Тепер маємо початковий етап такої ж спіралі.