Без права голосу та грошей

Питання вступу України до Європейського Союзу (ЄС) залишається відкритим уже п'ятий рік. Попри заяви українського уряду про готовність, нібито виконання всіх вимог і навіть обговорюють якісь певні дати та терміни, Європа не поспішає прийняти Україну у свою сім'ю. У квітні ц. р. Україні запропонували формат «полегшеного» або «символічного» членства в ЄС.

Інтегрований статус

Так, Федеративна Республіка Німеччина (ФРН) і Франція запропонували «полегшене» членство України в Євросоюзі та надання їй «символічних пільг». Ця пропозиція виникла на тлі дискусій про терміни вступу (бо навіть 2027 рік вважається амбітним) та необхідність посилення безпеки України.

Такий варіант передбачає поетапну інтеграцію: участь України у певних програмах і структурах ЄС, але без права голосу в інституціях, із обмеженим доступом до бюджету та фінансування, але з оборонними гарантіями. Іншими словами, Берлін ініціює надання Україні «асоційованого члена», за якого її представники братимуть участь у зустрічах міністрів і лідерів унії, але не зможуть голосувати. Крім того, Київ не матиме автоматичного права на отримання коштів зі загального європейського бюджету.

Водночас Париж пропонує схожу модель, називаючи її «інтегрованим статусом держави». Згідно з нею доступ до спільної сільськогосподарської політики й європейського фінансування, такого як «політика згуртування», відкладається до етапу після вступу. «Полегшений» формат членства може містити положення про взаємну оборону ЄС. Така норма може бути фактично застосована за допомогою однієї лише політичної заяви.

Проте і ФРН, і Франція наголошують, що запропонована модель є спрощеним рішенням, а не альтернативою повноправному членству. Полегшений формат легко реалізувати, до того, за оцінкою двох країн, він здатен зіграти роль його прискорювача.

Як пише Financial Times, посилаючись на власні джерела у Європейській комісії, остаточна пропозиція для України буде близькою до озвучених Парижем і Берліном ініціатив. Однак, за словами українського чиновника, Київ побоюється, що будь-яку пом'якшену концепцію втомлені від війни українці сприймуть як недостатню заміну справжньому членству. Водночас він визнав, що деякі елементи ініціатив Парижа та Берліна «можуть бути корисними».

Європі потрібна Україна

Тим часом під час вечері з лідерами Євросоюзу на Кіпрі, який зараз головує в унії і де відбувався неформальний саміт, Володимир Зеленський укотре порушив питання вступу України до ЄС. І продовжує наполягати на забезпеченні дати вступу.

Він заявив, що Україна рухається прискореним шляхом євроінтеграції та розраховує відкрити всі перемовні кластери з Євросоюзом ще 2026-го. За словами президента України, це дозволить істотно просунути процес вступу та перейти до практичних етапів перемовин. Раніше в ЄС припускали, що перший кластер можуть відкрити вже в найближчі місяці, а решту — до кінця року.

Український лідер запевнив, що Україна вже завершила технічну підготовку й узгодження позицій щодо ключових напрямів перемовин. Київ очікує, що прискорення процесу стане сигналом політичної підтримки з боку європейських партнерів. «Я впевнений, що ми йдемо згідно з нашими планами, попри блокування, які були. Ми домовлялися з партнерами, що дуже хочемо відкрити всі кластери 2026-го. Це досяжна мета, і ми зробимо все, щоб здійснити це в найближчі місяці, якщо не буде нових викликів. Те, про що ми розмовляли з партнерами за зачиненими дверима: ми дійшли висновку, що з огляду на геополітичну ситуацію та ситуацію з безпекою в Європі Україні дуже потрібен ЄС, а Європі — Україна. Тому ми всі повинні прискорюватися: не тільки Україна зі свого боку, але й європейські країни повинні зробити все, щоб прискорити вступ України», — резюмував він.

Попри те, що саміт мав неформальний статус, на ньому були присутні всі ключові європейські лідери, які ухвалюють важливі рішення. Тож відкриттю перемовних кластерів для вступу України до Євросоюзу приділили особливу увагу.

Андрей Пленкович, прем’єр-міністр Хорватії, заявив, що нереалістично, що Україна вступить до ЄС уже наступного року. За його словами, шлях до унії складний, його країна знає це не з чуток. Однак Україна заслужила на те, щоб із нею були відкриті перемовні кластери. «Ми підтримуємо вступ України. Не думаю, що це реально станеться 1 січня 2027 року. Я казав про це під час свого візиту до Києва президенту Зеленському, ми є останнім членом ЄС. Якщо ж досі не було відкрито жодного кластера, то процес розширення не був настільки скорочений, щоб його можна було завершити за сім місяців», — наголосив глава хорватського уряду.

Водночас Александр Стубб, президент Фінляндії, заявив, що Україна є критично важливою для безпеки Європи. За його словами, саме Збройні сили України є основною силою, здатною стримувати Російську Федерацією (РФ). «Україна має потужну армію чисельністю 800 тис. військових, яка здатна вести сучасну війну. Цей фактор є ключовою гарантією безпеки для країни, — наголосив фінський лідер. — Це сильна озброєна сила та здатність вести сучасну війну, на відміну від будь-якої іншої країни-члена НАТО».

За його словами, ситуація змінилася таким чином, що Європа залежить від України дужче, ніж навпаки. Адже статистика свідчить про значні втрати рашистських окупантів на фронті. «За останні чотири місяці Україна щомісяця вбивала або поранила від 30 тис до 35 тис. російських солдатів, — додав президент. — І 95 % цих втрат було завдано саме завдяки використанню дронів».

Плата за вступ

Своєю чергою, Фрідріх Мерц, канцлер ФРН, заявив, що Україні, ймовірно, доведеться погодитися з тим, що частина її територій може залишитися поза контролем Києва в межах майбутньої мирної угоди з РФ. «У певний момент Україна підпише угоду про припинення вогню; у певний момент, сподіваємося, мирний договір із РФ. Тоді може статися так, що частина території України вже не буде українською», — заявив він і додав, що якщо Зеленський захоче донести таку позицію до суспільства і заручитися підтримкою, зокрема, через референдум, то одночасно має пояснити громадянам: «Я відкрив вам шлях до Європи». Бундесканцлер також зазначив, що припинення війни може наблизити Україну до членства в ЄС, а для відмови від окупованих РФ територій доведеться провести референдум.

У відповідь Зеленський наголосив, що Україна захищає від РФ не лише себе. За його словами, російський диктатор прагне використати окупацію українських територій для подальшого наступу на європейські країни. «Коли ми говорили про статус кандидата, я попросив: «Будь ласка, скажіть, що нам треба зробити, щоб бути на тому ж рівні, що й ви». Не пропонуйте нам таких умов, як «полегшений ЄС» чи ст. 5, як із гарантіями безпеки, будь ласка, будьте з нами чесними. Вони всі кажуть: «Ну, ми не станемо змінювати правила заради України». Але ми не просимо цього, не просимо надати нам половину реформ чи щось таке. Не давайте нам додаткових речей, і дивіться на нас як на рівноправну країну. І коли ми зміцнюємо вас, а ви зміцнюєте нас, не дивіться на нас так, ніби ми просимо прийняти нас до себе. Україні потрібна дата вступу до ЄС, оскільки, як я повідомив ЄС, ви втратите Україну, як втратили Грузію», — зазначив президент.

Пряма мова

Андрій Сибіга, міністр закордонних справ України:

— Існує чітка позиція президента Зеленського, що Україна не прийматиме ерзац-членств. Партнери розуміють це, тому варто зосереджуватися на тому, щоб іти шляхом виконання вимог і відповідності критеріям, які потрібні для приєднання до блоку. На засіданні Ради ЄС, в якому я брав участь, було надано позитивний сигнал щодо масиву законодавства, яке було прийняте парламентом для наближення до членства.

Крістен Міхал, прем’єр-міністр Естонії:

— На мій погляд, майбутнє України безумовно пов’язане з Європою, тому що швидше ми почнемо, то швидше там опинимося. Водночас Україна розуміє, що для вступу до Євросоюзу потрібно провести всі реформи та зробити всі необхідні кроки, але прискорений шлях мені дуже подобається. Сподіваюся, що так і буде. Це ті перемовини, які ми ведемо сьогодні, тож побачимо.