«Троянські коні» Кремля

Після провалу Орбана в Угорщині події в інших двох країнах Європейського Союзу (ЄС) можуть мати неґативні наслідки для України.

«Буде активно просувати»

Журналістка-розслідувачка Кетрін Белтон попередила у The Washington Post, що «росіяни зацікавлені хоча б частково компенсувати втрату Орбана в Угорщині». А іншими словами — політичного важеля впливу в ЄС. Хоча вона мала на увазі результати парламентських виборів у Болгарії, її застереження можна поширити й на обрання спікером Державних зборів Словенії Зорана Стевановича, лідера проросійської антисистемної партії Resni.ca. Знаково, що того дня перед будівлею словенського парламенту зібралися мітинґарі з прапорами Російської Федерації (РФ).

Стеванович заперечив, що це має якийсь зв’язок із його обранням. За його словами, щоп’ятниці біля Державних зборів відбуваються мітинґи російсько-словенської дружби, однак жоден член партії Resni.ca ніколи не брав у них участі. Водночас її лідер усе ж «спалився», коли закликав до поступового скасування антиросійських санкцій. А також оголосив свій намір «відвідати Москву найближчим часом». «У мене немає проросійських поглядів, лише прословенські. Ми повинні співпрацювати з усіма країнами світу, особливо з великими державами. Але ця співпраця ніколи не повинна означати підпорядкування їм, — пояснив політик. — Ми пообіцяли народу референдум щодо виходу з НАТО, і ми його проведемо».

«Золота акція»

Оглядач Юрій Панченко дійшов такого висновку: «Щонайменше, маємо ситуацію, коли новий словенський спікер активно просуватиме російські наративи, атакуючи європейську єдність. А на додачу, фактична «золота акція», яку матиме Resni.ca, може спонукати їх тиснути на новий уряд, вимагаючи корекції зовнішнього курсу».

Ці вимоги можуть виконати навіть попри те, що очолювана ним партія здобула на парламентських виборах усього 5,53 %. Однак ті, хто отримали більше — «Рух Свобода» (28,82 %), Словенська демократична партія (27,95 %), блок «Нова Словенія/Ліберальна партія/Фокус» (9,29 %), «Демократи» (6,7 %), соціал-демократи (6,7 %), блок «Ліві/Весна» (5,58 %) — потребують партнерів для створення коаліції та формування нового уряду.

Аналітики вважають Resni.ca потенційним союзником правої Словенської демократичної партії, яку очолює Янез Янша, однодумець Віктора Орбана, прем’єр-міністра Угорщини, який програв останні вибори в своїй країні. Публіцист Віталій Портников прокоментував програму Resni.ca так: «Вони хочуть ліквідувати антикорупційні органи — бо ті, мовляв, «беззубі». Хочуть скасувати суспільне мовлення. Засуджують «панічні накази» під час пандемії. І, звісно, виступають за скасування санкцій проти РФ. Знайома позиція. Орбан будував так роками, Фіцо — теж. Путін продовжує будувати свій дім у Європі. Камінь за каменем. Вибори за виборами. Спікер за спікером».

А в Deutsche Welle попередили: «У випадку повернення Янші до влади Словенія приєдналася би до євроскептичної групи правих популістів Центральної Європи, яку очолюють Угорщина, Чехія та Словаччина».

Щоправда, після повномасштабного російського вторгнення в Україну Янша був нібито на її боці. Володимир Цибульник, експерт зі Західних Балкан, упевнений: «Словенці й надалі підтримуватимуть боротьбу України проти російської аґресії та допомагатимуть у межах можливостей, дотримуватимуться антиросійських санкцій. Ця позиція домінує у словенському політикумі й сьогодні».

Натомість п. Панченко у відповідь на запитання «Чи можна очікувати від політика, який позиціонує себе як приятель України, розвороту та проросійського курсу?» нагадав: «Заради політичної доцільності Янша без проблем ішов на кроки, що суперечать його поглядам».

Однак Янша й Стеванович здатні стати «троянськими кіньми» Кремля лише якщо їм удасться створити коаліцію прихильників Путіна. Але в Словенії таких політичних сил може виявитися замало.

«Віддав» Крим, але «повернув»

Компенсувати втрату Орбана в ЄС у Кремлі мріють і завдяки перемозі на парламентських виборах коаліції «Прогресивна Болгарія», яку очолює Румен Радєв, експрезидент країни. Вона набрала 44,594 % голосів, тому здатна самостійно сформувати уряд.

У Народні збори зайшли й відверто пропутінська партія «Відродження» (5,3 %) та помірковано проросійські соціалісти (4 %). Натомість дві проєвропейські сили навіть разом здобули менше, ніж переможець: за блок ГЕРБ-СДС проголосували 14,7 % виборців, а за блок «Продовжуємо зміни — Демократична Болгарія» — 13,3 %.

Політолог Володимир Фесенко пояснив перемогу Радєва так: «В Болгарії за останні п’ять років відбулось вісім виборчих кампаній. Це такий собі веймарський синдром нестабільної парламентської демократії. І ця проблема, хоча і не завжди, але доволі часто призводить до попиту виборців на «сильну руку», що має «навести порядок».

Частина експертів вважають Радєва проросійським, бо він закликав скасувати санкції проти РФ і будувати з нею прагматичні стосунки. Стверджував також, що Болгарія не може обійтися без російських енергетичних ресурсів.

2023-го болгарському парламенту довелося долати вето Радєва, який тоді був президентом, на рішення законодавчого органу про передачу Україні бронетехніки. А тих, хто підтримує постачання зброї Україні, він називав «партією війни». Радєв також заявляв, що «Крим на даний момент є російським». Однак згодом запевнив, що мав на увазі лише фактичний контроль Москви над півостровом, додавши, що визнає Крим територією України та підтримує її суверенітет і територіальну цілісність.

Тож інша частина експертів вважають, що проросійські висловлювання Радєва мали тактичний характер. Адже 2024 року опитування Alpha Research Agency показало, що 31,8 % болгар позитивно ставиться до РФ.

«Буде складніше»

Опитані експерти вважають, що до вигідних енергетичних контрактів із РФ Радєв закликає, щоб покращити стан справ в економіці. І що просто дотримується поширеної серед його співвітчизників позиції, що, будучи маленькою країною, «Болгарія має тримати рівновагу у взаєминах із великими геополітичними гравцями».

Тому Марія Гелетій, експертка з міжнародних відносин, вважає, що «Україні стане складніше отримувати те озброєння, яке отримувала». Натомість політолог Петро Олещук дотримується іншої думки: «Військово-технічне лобі Болгарії активно співпрацює з Україною. Для них це був пріоритетний напрямок. І ми бачимо приклад із тим же прем'єр-міністром Словаччини Фіцо, який робить постійні антиукраїнські заяви і навіть планує їхати до Москви, але водночас військово-технічна співпраця між Україною та Словаччиною нікуди не зникла. Вони й надалі продають нам зброю» .

Аналітик Петро Герасименко з цим погодився: «Болгарська військова промисловість отримує чималі прибутки від замовлень зброї, яку в т. ч. постачають до України».

А п. Панченко спрогнозував: «Відмовитися від військових контрактів Радєву буде дуже складно, коли оборонна галузь стала важливим драйвером болгарської економіки. А тому продаж боєприпасів Україні, ймовірно, продовжиться, чи то напряму, як зараз, чи через треті країни, як це було 2022-го».

Можливості вужчі

Не всі також остерігаються, що Болгарія займе нішу, що звільнилася після поразки Орбана на парламентських виборах в Угорщині. Політолог Петро Олещук вважає: «Не думаю, що Радєв стане другим Орбаном. Особливістю останнього було навіть не те, що був проросійським. Він фактично був монопольним правителем Угорщини, контролював законодавчу владу, мав конституційну більшість, змінював усе, як хотів, і відчував, що «за ним сила», і ніхто йому виклик кинути не може».

Хоча Радєв використовував євроскептичні погляди отримання політичних балів, водночас, пообіцяв, що не використовуватиме право вето Болгарії для блокування рішень ЄС. Оглядач Макс Мельцер пояснив це так: «Болгарія — одна з найбільш інтегрованих в економіку ЄС країн (до 70 % торгівлі припадає на нього). І якщо Радєв справді вже не тільки словами, а й діями надумає стати «новим Орбаном», наслідки будуть миттєвими: уповільнення зростання економіки через припинення фінансування з блоку ЄС призведе до втрати щонайменше 1 % валового внутрішнього продукту (ВВП) щороку. Десять років «орбаноміки» зроблять болгарську економіку на 12 % меншою, ніж могла б бути, а кожен громадянин Болгарії за десятиліття недоотримає від 20 тис. до 30 тис. USD.

Тож п. Герасименко заспокоїв: «Членство у єврозоні та залежність Болгарії від європейської допомоги, що наближається до 3 % ВВП, значно звужує можливості Радєва повністю блокувати санкції проти РФ чи підтримку України».