Не всі бажання здійснюються

Війна в Україні має закінчитись протягом місяця. Про таке своє бажання в телефонній розмові з Володимиром Зеленським, за даними Axios, висловився Дональд Трамп.

І до кінця 2026-го не закінчиться

Своєю чергою, низка українських політичних і військових експертів вважають, що війна Російської Федерації (РФ) проти України має вкрай низькі шанси закінчитись навіть до кінця 2026 року. Але є шанси, що може суттєво зменшити темпи після літа. «Ця ситуація мені нагадує жарт про мушкетерів, які зустрілись через десять років і питають, коли зустрітися наступного разу. Пролунала відповідь, що через 20 років або через 30, а хтось сказав, що завтра. Володимир Зеленський каже, що було б добре закінчити війну протягом 2026 року, а Трамп каже, що за місяць. Не вистачає когось, хто сказав би: завтра, — зауважив військовий експерт Кирило Сазонов.. — Як її реально закінчити за місяць? Трамп не може завершити, бо не він починав. Він може допомагати, тиснути, але просто своїм рішенням завершити її не може. Війну розпочала РФ і вона її продовжує».

«З одного боку тисне на фронті, з іншого — обстрілює наші міста, інфраструктуру. Вимоги Кремля нереальні, ми на них не підемо. Щоб завершити війну протягом місяця, потрібно зібрати всі ракети Tomahawk, які є у США та завдати потужного удару по всій території РФ. Тоді, можливо, через місяць не буде кому воювати. Але Tomahawk полетіли на Іран», — зазначив фахівець.

За його словами, наміри закінчити війну за місяць — лише бажання. «Воно нагадує намір Трампа завершити війну за 24 години. Чудове бажання, але нереальне. Кремль піде на мир, коли не зможе воювати, коли буде дуже боляче, — впевнений експерт. — Наразі ж гризтимуть стільки, що аж випадуть зуби».

Вимучені перемовини

На переконання Сазонова, зараз перемовини можуть дати хіба обмін полоненими. «Якщо це вдасться за допомогою США й інших союзників, буде чудово. А ми маємо демонструвати Трампу, що хочемо миру, налаштовані на перемовини і не виходимо з них. Більше «витиснути» не зможемо. Як частину перемовин РФ сприймає свої удари по Україні, її інфраструктурі й енергетиці. Москва не може домовлятися на нормальних умовах. А домовлятиметься тільки з тим, кого вважає сильним. До прикладу, зі США». Він також додав: «Сподіваюсь, що влітку в РФ відбудеться велика економічна криза, а восени Москва буде вимушена йти на перемовини».

Та в американському Інституті вивчення війни (ISW) вважають, що РФ не зацікавлена в змістовних мирних перемовинах і готується до затяжної війни в Україні. Кремль навмисно затягує перемовини, щоб сформувати ситуацію на полі бою на свою користь.

Москва, схоже, також успішно розпочала кампанію рефлексивного контролю, спрямовану на вплив щодо ухвалення рішень «Коаліції охочих». А дипломатичні й оборонні джерела у приватних розмовах повідомили британській The Telegraph, що деякі члени коаліції заявили, що готові брати участь у місії лише за умови погодження з Путіним. Джерело видання заявило: твердження Кремля про те, що російські сили навмисно спрямовані на розгортання іноземних військ в Україні, означають, що коаліції потрібно відправити сили іншого типу. Інше дипломатичне джерело зазначило, що європейські держави по суті, надали Путіну право вето на плани коаліції.

Гарантії безпеки

Крім цього, Кремль не раз відхиляв західні гарантії безпеки для України, заявляючи, що іноземні війська в Україні будуть «законними цілями» для російських сил. РФ також використовує безпідставне твердження своєї Служби зовнішньої розвідки, що Велика Британія та Франція надають Києву «брудну бомбу» або ядерну зброю, щоб зірвати поточні дискусії щодо гарантій безпеки Заходу для України.

Аналітики наголосили, що гарантії безпеки, зокрема, європейські сили стримування, є життєво важливою частиною будь-якої майбутньої угоди, яка забезпечить тривалий мир в Україні. «Гарантії безпеки без значних заходів стримування не завадять РФ відновити свою аґресію проти України у обраний нею час, і є особливо важливими для виправдання будь-яких територіальних поступок, які Київ може бути змушена прийняти», — зазначили в ISW.

Водночас країна-аґресорка однозначно відкидає будь-які значні гарантії безпеки, оскільки вони перешкоджають здатності Кремля досягти своєї давньої стратегічної мети — отриманню контролю над усією Україною. «Будь-яке російське вето підірве основи, на яких побудовані теперішні перемовини під керівництвом США щодо забезпечення тривалого миру», — констатували аналітики.

Вони також прокоментували інформацію джерела російського опозиційного видання «Верстка» про те, що позиція Москви на перемовинах не змінилася: хоче досягти своїх військових цілей. Фундаментальні розбіжності досі залишаються невирішеними — визнання Києвом де-юре незаконної окупації територій України та заборони на дії військ НАТО в країні.

Минуща неминучість

Путін також прославився своїми заявами про «неминучість» перемоги РФ на полі бою. Однак Рубен Джонсон, колишній консультант Пенґагону, вважає, що ці заяви не витримують перевірки реальністю. «Хороша новина для України полягає в тому, що наративи Путіна є абсолютно хибними. А погана в тому, що вони працюють», — зазначив він і розвінчав головні міти Кремля:

1. Лінія фронту України зараз на межі краху і армія Путіна в будь-який момент досягне масштабного прориву. Однак ніякого «краху» не відбулося, а з огляду на зниження здатності Путіна набирати нових солдатів, ніякого краху й не передбачається.

2. РФ захопить території, на які претендує. Та якщо досі цього не сталося, то цього вже не станеться.

3. Росія має людські та матеріальні ресурси, щоб вести війну нескінченно. Це суперечить зростаючим повідомленням про те, що РФ втрачає більше солдатів на місяць, ніж може рекрутувати. Ба більше, втрати РФ на полі бою продовжують зростати.

4. Економічні можливості Росії дозволяють їй підтримувати «вічну війну». Війна завдала економіці високих і постійно зростаючих збитків. У січні ц. р. РФ підвищила податок на додану вартість до 22 %, аби компенсувати рекордні військові витрати і падіння доходів від нафти і газу. У листопаді 2025-го вона стала продавати золоті резерви, оскільки суверенний фонд продовжував скорочуватися.

«Постійні обіцянки Путіна про швидку перемогу мають на меті підняти моральний дух усередині РФ, спробувати деморалізувати Україну та вплинути на громадську думку на Заході, особливо в Америці, щоб знизити підтримку Києва. Однак наявні дані вказують на те, що РФ не здобуває швидкої або вирішальної перемоги, а веде дорогу війну на виснаження з мінімальними територіальними надбаннями», — зазначив експерт.

Путін і його соратники ефективно маскують той факт, що, хоча російські війська іноді й досягають невеликих успіхів, вони просуваються буквально черепашачим темпом ціною величезних втрат. «0,6 % території України, захопленої Росією 2025 року, значно нижче за типові показники у будь-якій сучасній механізованій війні», — зауважив він.

При цьому навіть якби російська армія змогла підтримувати потрібний темп, що малоймовірно, з огляду на проблеми з людськими ресурсами, Москві знадобився б час до серпня 2027-го, щоб захопити решту Донецької області, а потім до квітня 2029 року, щоб захопити решту частин Запоріжжя та Херсонської області. «Захоплення всієї території України вимагатиме приблизно століття війни. Навіть Путін не зміг би прожити так довго», — зазначив Джонсон.

Росія вже не є самодостатньою практично в жодному аспекті своєї військової економіки. Війна знищила більшу частину сучасної техніки, що існувала 2022-го, і Москва не в змозі її замінити. Це пов'язано з високою інфляцією та відсотковими ставками, які роблять оборонні підприємства нерентабельними, а також зі зростаючим дефіцитом робочої сили, через який на заводах бракує персоналу.

Військові зусилля РФ підтримує не її власна міць і промисловий потенціал, а підтримка Ірану, Північної Кореї та Китаю. Їхня допомога — єдина причина, через яку російські військові зусилля досі не зазнали краху. Та, схоже, підтримка Тегерану вже скінчилася.

Справжній результат

Україна могла б уже зараз святкувати перемогу, якби західні партнери виявили більше сміливості та забезпечили належний рівень підтримки. Про це заявив Бернар-Анрі Леві, відомий французький філософ і публіцист. За його словами, не варто зважати на скептичні настрої, що останнім часом ширяться в Європі та США. І саме перемога України є неминучою, попри заклики до сумнівних компромісів. «Я ніколи не переставав вірити у перемогу України. І для мене Путін уже програв», — наголосив філософ.

Він арґументував свою позицію тим, що російський диктатор зазнав краху ще у лютому 2022 року, не виконавши жодного стратегічного завдання. Зокрема, РФ провалила взяття Києва, не змогла розколоти НАТО чи Євросоюз і не скинула законну українську владу.

А територіальні здобутки РФ є нікчемними порівняно з ціною, яку заплатив Кремль. «Така сила. Така техніка. Такі людські втрати, щоб здобути так мало. Більша частина окупованої території була окупована раніше. Отже, він програв», — наголосив мислитель.

Головною ж причиною того, що бойові дії тривають, він вважає недостатню рішучість союзників. На його думку, західний світ мав усі інструменти для швидкого завершення війни. «Якби Захід надав трохи більше допомоги, трохи більше підтримки, якби були трохи рішучішими, Україна здобула б перемогу», — додав публіцист. Він також визнав, що ціна цієї боротьби є катастрофічно високою як у людському, так і в психологічному вимірах. Проте неможливо розглядати будь-який інший сценарій, крім остаточного тріумфу України.