На Путіна Трамп не тисне

Минулого тижня Дональд Трамп знову назвав Володимира Зеленського «перешкодою для мирної угоди». Цю заяву підтримав Дмитро Пєсков, речник Кремля. «Президент Путін, російська сторона зберігають свою відкритість, — заявив він. — Настав час для Зеленського взяти на себе відповідальність і прийняти відповідне рішення». Президенту США опонував Дональд Туск, прем'єр-міністр Польщі. «Саме Російська Федерація (РФ) відкинула підготовлений США мирний план, а не Зеленський, — наголосив він. — А єдиною реакцією Москви стали нові ракетні удари по українських містах. Тому єдиним виходом є посилення тиску на РФ. І ви всі це знаєте».

Перемога РФ не «неминуча»

Бен Годжес, колишній головнокомандувач збройними силами США в Європі, вважає, що війна в Україні не зупиниться, поки Путін думає, що може перемогти. За його словами, дипломатичні зусилля Трампа «приречені на провал». «Адже він ніколи не цікавився причинами конфлікту. Жодного разу не поклав на Путіна відповідальність за початок війни. Замість цього чинить тиск винятково на українську сторону і повністю прийняв російський наратив про те, що російська перемога неминуча», — наголосив генерал.

Він вважає, що теза про неминучу перемогу Кремля є хибною. «Не можна забувати, що ця війна почалася 2014-го. Через 11 років РФ контролює лише 20 % України, а у російської економіки серйозні проблеми. Тому не вірю, що українці ухвалять угоду, за якою їм доведеться віддати землю, не завойовану росіянами», — зазначив екскомандувач.

Він упевнений, що Україна не зобов'язана погоджуватися з американськими вимогами. «У Трампа вже немає жодних важелів тиску на Україну, тому що він перестав постачати те, що Сполучені Штати постачали раніше, принаймні, вже не в таких обсягах, що мали б значення», — пояснив генерал.

Він вважає, що це дозволяє Києву відстоювати свої інтереси. Від характеру угоди щодо України також залежить, чи стане війна між РФ та іншими європейськими країнами більш імовірною. «Якщо буде досягнута угода, за якої бойові дії припиняться, але Росія продовжить утримувати 20 % України, вести військову економіку та заробляти гроші на експорті нафти, то росіяни зроблять висновок, що у Заходу немає волі до опору», — пояснив Годжес.

За його словами, це значно підвищує ризик для таких країн, як Естонія, Латвія, Литва та Молдова. «Якщо ж вдасться домогтися справедливого і міцного мирного результату, за якого поважатимуть український суверенітет, Україна зможе мати стільки оборони, скільки захоче і скільки їй потрібно, російські військові злочинці будуть притягнуті до відповідальності, а Захід виступить єдиним фронтом, тоді ймовірність нового конфлікту буде дуже низькою», — прогнозує відставник.

Він упевнений, що рішення про завершення війни буде ухвалено лише в Москві. Проте Європа повинна дуже ясно дати зрозуміти, що вона зробить усе необхідне, щоб допомогти Україні досягти успіху і що вона не прийме погану угоду.

Особливо важливим екскомандувач вважає нарощувати економічний тиск на РФ. За його оцінкою, якщо зупинити кораблі «тіньового флоту», які ходять Балтійським морем повз вісім європейських держав, то Кремль втратить можливість продовжувати війну вже до кінця 2026-го. Він також закликав Європу допомагати Києву у знищенні російської нафтогазової інфраструктури, адже це шлях до перемоги України.

2026 рік останнім не стане

Своєю чергою, Дмитро Кулеба, колишній міністр закордонних справ України, вважає, що війна РФ проти України цього року не припиниться. Також нульові шанси, що припинення вогню станеться до кінця зими. Про «Буде багато рухів, заяв, самітів, інформацій про те, що ось-ось вже про все домовилися, але угода як така не відбудеться», — упевнений він.

Дипломат вважає, що такої угоди не буде саме через Кремль. «Вони зараз не дарма розвалюють, добивають нашу енергетичну систему, б’ють по містах для того, щоб перетворювати наше життя на жах. І хочуть впродовж зими максимально зламати волю українців до спротиву, до боротьби. Хочуть максимально просунутися на фронті, і гадаю, десь наприкінці лютого ми побачимо активізацію розмов про угоду», — прогнозує він.

А от чи можливим стане припинення вогню після лютого, залежатиме від того, як Україні вдасться прожити ці два зимові місяці. Зокрема, у якому стані потім опиниться Україна, РФ і західні партнери Києва. «Війна припиниться аж тоді, коли Путін буде змушений погодитися з тим фактом, що Україна для нього непідйомне завдання, неможливе повернення України під російський контроль, і що Україна має право на існування як незалежна, суверенна, європейська країна», — наголосив Кулеба.

Він вважає ці три слова — незалежна, суверенна й європейська — словами перемоги. Але 2026-го, на його думку, Путін припинити війну не погодиться. «Шанси на припинення вогню до кінця зими нульові, після зими — невеликі, але є. Шанси на припинення війни загалом 2026 року також оцінюю як нульові», — резюмував дипломат.

А що Росія?

Костянтин Криволап, український авіаційний експерт, вважає, що у першій половині 2026-го РФ, найімовірніше, підтримуватиме теперішній темп ведення війни. Проте пізніше ситуація зміниться. За його словами, ситуація має змінитися завдяки тому, що Україна знищуватиме об'єкти військово-промислового комплексу (ВПК) РФ далекобійною зброєю. Він вважає, що українській розвідці необхідно посилити аналітичну складову, що дасть змогу завдавати точніших ударів по території ворога. «Наше завдання — створити системну кризу в російському ВПК. Для цього потрібно пробивати коридори для наших дронів, масово знищуючи ворожу протиповітряну оборону (ППО) в зоні 100-150 км від лінії фронту», — порадив фахівець.

Він зазначив, що зараз росіяни виготовляють менше засобів ППО малого радіусу дії, ніж зараз вражає Україна. «Це свідчить про те, що рано чи пізно ця тенденція накопичених ще з радянських часів запасів зброї — як тієї, що була, так і тієї, що зараз виготовляють росіяни, — з нашого боку буде знищена і доведена до стану, коли ми без суттєвих перешкод зможемо досягати своїх цілей», — наголосив експерт.

Наразі ж Москва позбувається «людського баласту». Зокрема, на Костянтинівському напрямку окупанти відправляють на розвідку пенсіонерів або хворих. Про це розповів Андрій Шаповалов, головний сержант 3-го механізованого батальйону Збройних сил України (ЗСУ). Він пояснив, що таким чином російське командування намагається визначити наявність оборонних позицій ЗСУ, фактично жертвуючи власним особовим складом. За словами військового, переважна більшість таких спроб закінчується втратами для росіян. Але бувають і випадки, коли російські військові здаються в полон.

Крім цього, Кремль посилює тиск на малі корінні народи РФ, поєднуючи репресії, контроль над міжнародним дискурсом і непропорційне залучення до війни проти України. Про це повідомила Служба зовнішньої розвідки (СЗР) України. У грудні минулого року російські силовики затримали щонайменше 17 представників корінних народів із республік Алтай і Саха, Томської, Мурманської та Кемеровської областей, а також Красноярського краю. Всі затримані роками займалися захистом прав своїх громад на півночі РФ, у Сибіру та на Далекому Сході. Раніше активісти виступили на екологічному форумі Організації Об’єднаних Націй, де публічно розповіли про деградацію довкілля, втрату можливостей для традиційних промислів і фактичне вимирання їхніх народів. «Ці заяви різко контрастують із офіційною риторикою Кремля про «багатонаціональну державу», в якій нібито збережені мови, культури і традиції понад 190 народів», — наголосили у СЗР.

Водночас для просування контрольованої позиції Москва перетворила «Асоціацію корінних малочисельних народів Півночі, Сибіру та Далекого Сходу РФ» на повністю лояльну до себе структуру. Делегати організації на міжнародних майданчиках транслюють винятково затверджену Кремлем версію «гармонійного співіснування», водночас публічно підтримуючи війну проти України. Така позиція суперечить думці 172 правозахисних організацій, що працюють із малими народами РФ. У СЗР зауважили, що паралельно з репресіями відбувається фізичне знищення корінних народів через війну. Так, у Хабаровському краї до повномасштабного вторгнення проживало 1,29 млн осіб, з них 21 129 — представники корінних народів — нанайці, негідальці, нівхи й орочі. А під час мобілізації на кожні 10 тис. населення на фронт було відправляли 34 етнічних росіян і 95 представників корінних народів.

Водночас британська розвідка оприлюднила нові дані про масштаби втрат російської армії у війні проти України. Ці показники свідчать про різке зростання людських втрат на тлі активних наступів РФ наприкінці 2025 року. Міністерство оборони Сполученого Королівства повідомило, що торік Росія втратила близько 415 тис. військових убитими та пораненими. Це другий найгірший показник за весь час повномасштабної війни, поступається тільки 2024 року, коли втрати сягнули 430 тис. осіб. Загалом із лютого 2022-го сукупні втрати російських сил оцінюють приблизно у 1 млн 213 тис. осіб.

Окремо британські аналітики звернули увагу на динаміку наприкінці року. У грудні 2025 року середньодобові втрати РФ зросли до 1 130 військових, що більше, ніж у листопаді (1 030 осіб). Це четвертий місяць поспіль зростанням цього показника. Водночас відомство зазначило, що період із серпня по грудень 2025-го демонстрував найнижчі середньодобові втрати з квітня 2024-го, однак наприкінці року тенденція різко змінилася. За їхніми оцінками, у січні ц. р. втрати РФ можуть зрости. Аналітики наголошують, що рівень втрат безпосередньо впливає на здатність окупаційного війська підтримувати темпи наступу та змінює його тактичні рішення на фронті.