Росіяни затягують паски

Минулого тижня Путін зробив чергову заяву про «причини» свого повномасштабного вторгнення до України. За його словами, Росія буцімто захищає суверенітет, як 1612 року. «Сьогодні, зберігаючи ці традиції, ми мирною, творчою та бойовою працею захищаємо суверенітет, честь і гідність рідної Росії», — заявив диктатор і додав, що боротьба народного ополчення проти польських військ 1612-го дозволила відстояти «державні підвалини і священне право триматися власних коренів і моральних опор». Володар Кремля наголосив, що росіяни нібито вміють змикати ряди в умовах «глобальних викликів і загроз». «Попри всі складнощі, проблеми і траґедії сьогодення, а їх, на жаль, достатньо, ми прагнемо до дружби, співпраці з усіма, не тільки сусідніми, але і з усіма народами на Землі», — брехливо запевнив він.

Дірява свитка

Зараз реґіональні бюджети Російської Федерації (РФ) тріщать по швах через війну. За перші шість місяців ц. р. дефіцит федерального російського бюджету майже досяг показника, запланованого на весь рік. Соціологічні опитування демонструють, що аби продовжувати війну проти України, Кремль усе частіше влізає до кишень пересічних росіян. «Дефіцит федерального бюджету РФ за підсумками першого півріччя цю р. сягнув 3,7 трлн RUB, що становить 1,7 % валового внутрішнього продукту (ВВП) держави. Ця сума ушестеро перевищує показник за аналогічний період минулого року», — написала The Moscow Times, посилаючись на дані російського міністерства фінансів.

Така ситуація склалася через те, що доходи бюджету не встигають за стрімким зростанням видатків. За пів року прибутки становили 17,6 трлн RUB, тоді як видатки — 21,3 трлн RUB. Бюджети вже половини російських реґіонів стали дефіцитними. Так, Кемеровська область, яка планувала річний дефіцит у 170 млн USD, за перші сім місяців року отримала розрив у 380 млн USD. Причиною цього стали західні санкції проти російського вугілля та падіння попиту на металургійну продукцію.

У Республіці Башкортостан бюджетний дефіцит удвічі перевищив план, сягнувши 84 млн USD ще у квітні 2025-го. Республіка Якутія за перше півріччя перевищила планові витрати на 300 %, що свідчить про значний фінансовий розрив. Навіть у Ростовській області, бюджет якої планували з профіцитом, до кінця року тепер очікують дефіцит у 242 млн USD.

Нещодавно Москва була змушена переглянути закон про бюджет на 2025 рік через падіння нафтогазових надходжень. Влада збільшила планові видатки на 0,8 трлн RUB і водночас зменшила прогнозні доходи на 1,8 трлн RUB, що ще дужче поглибило запланований дефіцит.

Пори те, що економічна ситуація в реґіонах стрімко погіршується, вони змушені під тиском Кремля скорочувати соціальні програми та витрачати кошти на армію. «У більшості російських реґіонів розпочався секвестр місцевих бюджетів: 67 суб’єктів завершили перше півріччя з дефіцитом, тому влада змушена урізати витрати — насамперед на соціальні програми та виплати новобранцям», — повідомили у Центрі протидії дезінформації (ЦПД) при Раді національної безпеки й оборони України.

Там зазначили, що головна причина фінансової кризи російських реґіонів — війна проти України. Москва переклала значну частину воєнних витрат на місцеві бюджети, які тепер оплачують контракти з Міністерством оборони РФ, компенсації пораненим і загиблим, утримання їхніх родин і поховання. При цьому федеральні дотації постійно скорочуються. Попри це, місцева влада продовжує звітувати про зростання виплат контрактникам, які беруть участь у війні проти України. «Внаслідок такої політики реґіони втрачають можливості розвитку: замість будівництва шкіл, лікарень і доріг мільярди рублів передають на потреби війни. Аґресія проти України не лише виснажує економіку РФ, а й позбавляє реґіони фінансової самостійності, перетворюючи їх на заручників рішень Кремля», — резюмували в ЦПД.

Економічна політика

Стрімке зростання дефіциту бюджету є свідченням того, що економічна модель Кремля з фінансування війни стає все менш стійкою. Той факт, що за шість місяців було майже повністю вичерпали річний план із дефіциту, є потужним сигналом. Це означає, що фінансовий тиск на російську державу значно потужніший, ніж вона офіційно визнає. Песимістичні прогнози озвучує навіть російська верхівки. «Ресурси, які дозволяли російській економіці триматися в умовах війни та санкцій, вичерпані», — заявила Ельвіра Набіулліна, глава Центробанку РФ.

Економічний блок РФ розуміє, що фінансові проблеми наростають, як сніжна лавина. Щоб затулити цю величезну діру, у Кремля залишається все менше варіантів: або різко скорочувати видатки (що малоймовірно в умовах війни), або продовжити підвищувати податки для бізнесу та населення, або ще активніше витрачати залишки Фонду національного добробуту. Кожен із цих шляхів обіцяє значні економічні та політичні ризики, прискорюючи деградацію російської економіки.

Дефіцит бюджету реґіонів РФ призводить до зменшення соціальних витрат і скорочення реґіональних програм, спрямованих на підтримку громадян, таких як виплати медикам, освітянам або місцеві надбавки мобілізованим. Коли місцеві бюджети виснажуються, Кремль змушений брати на себе більше фінансових зобов'язань, аби запобігти зростанню соціальної напруги в реґіонах. Це означає, що федеральний бюджет має витрачати більше коштів не лише на пряме фінансування армії, а й на покриття реґіональних прогалин, щоб утримати внутрішню стабільність і лояльність населення.

Таким чином фінансування війни стає дорожчим і складнішим для центральної влади, оскільки їй доводиться балансувати між військовими потребами та запобіганням соціальному вибуху в реґіонах. Це створює додатковий внутрішній фінансовий тиск на Москву, потенційно обмежуючи її здатність підтримувати високий темп військових витрат і виснажуючи резерви, які могли б бути використані безпосередньо на продовження аґресії.

Треба менше їсти

Погіршення економічної ситуації росіяни вже відчувають на своїх кишенях, про що свідчать навіть російські опитування. Так, відповідаючи в жовтні ц. р. на запитання Фонду суспільної думки, 23 % опитаних повідомили, що за останні два-три місяці їхнє матеріальне становище погіршилося проти всього 8 % оптимістів, які «помітили його поліпшення».

Рівень життя середньостатистичного росіянина падає вниз, нехай і не надто стрімко. Так звана перемога над інфляцією виявилася не тільки пірровою, досягнутою ціною занепаду цивільних виробництв, але ще й короткочасною: у серпні ц. р. інфляція впала до «цільових» 4 %, але вже у вересні піднялася до 6,7 %.

Зростання кількості тих, хто постраждали від війни, в т. ч. ветеранів, лякає росіян. Бажання, щоб ця війна закінчилася починає переважати.

У вересневому опитуванні ExtremeScan 42 % респондентів проти 20 % повідомили, що «спеціальна військова операція» завдала більше шкоди, ніж користі. І мова явно не про моральну шкоду, а про практичні речі: 79 % опитаних скаржаться на вимикання мобільного Інтернету, а 42 % відзначають по сусідству зі своїм місцем проживання обстріли й атаки дронів.

Російське запілля, як ніколи за ці чотири роки, віддає перевагу миру. 80 % опитаних соціологічною службою «Левада-центр» підтримали б рішення Путіна негайно припинити війну з Україною. Якби, звісно, той таке рішення ухвалив.

А за даними ЦПД, викликані війною та санкціями проблеми у російській економіці призвели до того, що росіяни стали менше їсти. Вперше за багато років статистика зафіксувала в РФ падіння споживання продуктів у натуральному вимірі.

Відомство повідомило, що за останні два місяці росіяни з'їли на 9 % менше гречки та м'яса, на 10 % менше рису, випили на 8 % менше молока тощо. При цьому грошові витрати росіян на продукти харчування збільшилися через їхнє суттєве здорожчання. «Поки російська пропаґанда переконує громадян РФ, що їхні реальні доходи нібито зростають, а економіка, попри санкції, «в хорошому стані», насправді пересічні росіяни змушені «затягувати паски». У ЦПД наголосили, що єдина причина погіршення життя росіян — продовження війни проти України, яка потребує дедалі більших витрат, які Кремль витягає з гаманців своїх рабів.

Проте з боку російських громадян самого факту вторгнення в Україну осуду немає. Рівень підтримки дій російських військ в Україні був і залишається дуже високим (78 %). Ідею не просто зупинити війну, а укласти мир із поверненням Україні «приєднаних територій» пообіцяли підтримати лише 33 % опитаних, навіть якщо так накаже сам Путін. Але за те, щоб негайно припинити вогонь на лінії фронту, зараз «голосує» переважна більшість. Уявлення про Україну як про жахливого ворога нікуди не поділося. Але росіяни все ж відчувають, що глава держави тягне їх кудись не туди.