Парламент не має права на павзу

У Львові відбулася Платформа громадянського порозуміння «Консенсус заради порятунку держави у час війни», ініційована Радою дій громадської організації (ГО) «Захист держави». Захід об’єднав представників парламенту, органів місцевого самоврядування, ветеранського середовища, експертів, профспілок, роботодавців і громадянського суспільства. Подія стала простором для предметної розмови про ефективність роботи Верховної Ради України (ВРУ) й її здатність ухвалювати рішення, критично важливі для держави.

Учасники Платформи зосередилися на ключовій проблемі — недостатній результативності парламентських голосувань, що дедалі частіше ускладнює ухвалення законів у сферах оборони, економіки, міжнародної співпраці й європейської інтеграції. Під час роботи Платформи учасники наголошували: в умовах повномасштабної війни затягування або зрив голосувань справляє безпосередні наслідки для фінансової стабільності, обороноздатності та міжнародної довіри до України.

Під час дискусій учасники окреслили системні причини цієї ситуації. Серед них — розбалансування парламентської більшості, відсутність ефективних механізмів координації між парламентом та урядом, а також недостатній рівень публічної підзвітності народних депутатів. Окремо підкреслили, що громадянське суспільство, зокрема, ветеранські середовища, досі не має достатніх інструментів впливу на формування законодавчого порядку денного. «Відповідь на теперішні виклики у посиленні ролі громадянського суспільства. Український третій сектор уже сьогодні є одним із найсильніших у Європі. Водночас важливою умовою стабільності є розвиток повноцінної партійної системи та формування політичної еліти, яка задає цінності й забезпечує якість державних рішень», — заявив Роман Безсмертний, один із авторів Конституції України.

Євген Магда, директор Інституту світової політики, зазначив, що політичні процеси в Україні дедалі частіше формуються знизу. «Повномасштабна війна впливає на функціонування демократії, і ці трансформації є об’єктивними. Водночас важливо зберігати інституційний баланс і діяти в межах закону — це базова умова для стійкості держави навіть у кризові періоди», — зазначив він.

Значну увагу вділили і невідкладним законодавчим рішенням, які держава не може відкладати. Йдеться про виконання зобов’язань перед міжнародними партнерами, забезпечення фінансової підтримки, розвиток оборонної сфери, а також створення умов для відновлення економіки та залучення інвестицій. Учасники заходу наголосили, що йдеться не лише про внутрішню політику, а й про стратегічний курс держави й її місце у європейському просторі. «Кожне рішення або його відсутність має свої наслідки, і відповідальність за них є принциповою. Парламент, попри всі виклики, залишається ключовим інструментом стабілізації держави. Саме від його здатності ухвалювати необхідні рішення залежить ефективність управління та відновлення довіри до інституцій. Водночас важливою є активна позиція громадянського суспільства, яка впливає на якість цих рішень», — зазначила народна депутатка Софія Федина.

Окремим блоком обговорення стали інструменти підвищення ефективності парламенту. Зокрема, йшлося про необхідність формалізації політичних домовленостей щодо голосування за пріоритетні законопроєкти, вдосконалення регламентних норм, запровадження механізмів відповідальності за систематичну відсутність під час голосувань, а також посилення ролі уряду у формуванні законодавчого порядку денного. «Чому парламент не добирає голоси, які законопроєкти держава не може чекати, та як на цю кризу реагують ветерани? Для бізнесу й економіки ціна ВРУ, що не працює, надто висока, адже це пряма загроза обороноздатності країни в умовах війни», — поділилася п. Федина.

Громадянське порозуміння — це передусім про відповідальність перед державою у час війни. Йдеться не про політичні декларації, а про здатність об’єднуватися навколо рішень, необхідних для країни. Сьогодні ключовим є формування спільної позиції та концентрація зусиль на ухваленні важливих державних рішень», — резюмував Ігор Васюник, голова Львівського обласного об’єднання організацій роботодавців.

А за словами Павла Гладиша, голови спортивно-патріотичного товариства «Шквал», громадянське суспільство зараз — це не просто спостерігач, а повноцінний учасник державних процесів. «Люди, які пройшли війну, волонтери, родини військових — усі мають моральне право вимагати рішень. Йдеться не про тиск заради тиску, а про відповідальність: коли парламент зволікає, суспільство має нагадувати про пріоритети і вимагати дій. Бо ціна кожного неприйнятого рішення для нас надто висока», — зауважив він.

«Також ми як громадський сектор ініціюємо провести в травні розширену зустріч народних депутатів від Львівщини з ветеранськими середовищами, бо як показує сьогоднішня зустріч — запитань у ветеранів багато і про них говорили всі присутні військові та ветерани», — наголосив Олександр Лабецький, керівник Львівського осередку ГО «Захист держави».

За результатами Платформи було напрацьовано рекомендації, адресовані ВРУ, Кабінету Міністрів України та міжнародним партнерам. Документ містить конкретні пропозиції щодо відновлення законодавчої дисципліни, підвищення ефективності урядової роботи та запровадження механізмів публічної підзвітності

Підсумовуючи, учасники Платформи наголосили: ефективний парламент сьогодні є ключовою умовою стійкості держави. Від здатності ухвалювати рішення залежить не лише внутрішня стабільність, а й спроможність України виконувати міжнародні зобов’язання, залучати фінансову підтримку та рухатися шляхом європейської інтеграції.