Чи є успіхи на Близькому Сході?

Конфлікт на Близькому Сході неабияк відволік увагу Заходу від України й пригальмував підтримку її обороноздатності й економіки. Тож президент України вирушив до одного з найзаможніших реґіонів світу шукати не заміну Заходу, а додаткові ресурси спротиву.

«Ідеальна транзакція»

Володимир Зеленський розпочав несподіваний візит до реґіону Перської затоки, прагнучи запропонувати досвід України у боротьбі з дронами в обмін на оборонну підтримку. Він відбувається на тлі труднощів України у залученні нових зобов’язань від партнерів із НАТО щодо закупівлі критично важливого американського озброєння.

Ігор Семиволос, директор Центру близькосхідних досліджень, наголосив: «Зеленський приїхав не «просити гроші», а продати ексклюзивну безпекову експертизу. У Ер-Ріяда є гроші, в України — знання. Це ідеальна транзакція».

Відтак український лідер домовився з Мухаммад бін Салманом Аль Саудом, спадкоємцем престолу Саудівській Аравії, про оборонну співпрацю. Зеленський запевнив: «Угода закладає основу для подальших контрактів, технологічної співпраці й інвестицій та, ба більше, посилює міжнародну роль України як безпекового донора. Саудівська Аравія також має те, у чому зацікавлена Україна, тому така співпраця може бути взаємовигідною».

«Маємо юридичну рамку для подальших контрактів. Зеленський чітко розписав логіку: спершу документ, потім контракти, пізніше — технологічна співпраця та інвестиції, — пояснив експерт. — Україна вже не просто пропонує, вона діє. Українські експертні команди фізично присутні в кількох країнах Затоки і вже здійснили кілька успішних уражень іранських дронів. Саме цей факт став вирішальним арґументом для підписання угод».

«Формулювання «безпековий донор» — не випадкове. Зеленський свідомо перевертає традиційний наратив: Україна не реципієнт допомоги, а постачальник безпеки. Це має пряме значення для перемовин із Трампом про мирну угоду: арґумент «Україна коштує Америці грошей» стає значно слабшим, — уточнив також він. — Це прямий меседж адміністрації президента США, який б’є по ізоляціоністських настроях частини республіканців: Україна не коштує Америці грошей, вона їх економить».

«Три варіанти»

Семиволос зауважив: «Найцікавіша фраза у всьому повідомленні — «Аравія має те, у чому зацікавлена Україна». Є три варіанти: нафтодолари для фінансування оборонної промисловості; технології та компоненти, яких немає в Україні; дипломатичний вплив на США через саудівський канал. Найімовірніше — усе три одночасно».

Водночас Бі-бі-сі зазначила: «Зеленський заявив, що це має бути взаємовигідна співпраця з кількома напрямами. Перший напрямок — це зброя, виробництво, обмін досвідом, обмін дефіцитними речами, яких немає у тій чи іншій країні. Другий напрямок — паливо, постачання солярки до України».

Директор Центру близькосхідних досліджень пояснив: «Дронова дипломатія» є частиною ширшого економічного розвороту: не лише зброя в обмін на гроші, а комплексне партнерство де Україна отримує і енергетичну безпеку і стратегічні ресурси».

Президент України не уточнив і те, що ж надасть саудитам. Як пояснили в Бі-бі-сі, коли йдеться про обмін технологіями, Україні доводиться враховувати ризик витоку чутливої інформації про свої технології до Російської Федерації (РФ).

Крім цього, Зеленський домовився про співпрацю у сфері безпеки й оборони з президентом Об’єднаних Арабських Еміратів (ОАЕ). Десятирічну угоду також підписали начальники генеральних штабів України та Катару.

В Йорданії український лідер домовлявся з її королем про посилення співпраці в безпековій сфері. Публічно відомих угод не уклав, радше провів підготовчі перемовини. У Дамаску він також провів перемовини з президентом Сирії, про які розповів стисло: «Домовилися працювати разом, аби дати більше безпеки й можливостей для розвитку нашим суспільствам».

«Успішний візит»

Джон Гербст, директор Центру Євразії Євроатлантичної пади США, прокоментував цей тур: «Зеленський провів дуже успішний візит до Перської затоки, адже Саудівська Аравія, Катар, ОАЕ та Кувейт усвідомлюють, що загрозу з боку іранських ракет і дронів не можна нейтралізувати лише американськими військовими засобами».

Він наголосив, що одночасно з Україна зможе забезпечувати ресурси для розвитку власного виробництва й зміцнення своєї обороноздатності. Ізраїльський телеканал UTVI з цим погодився: «Зеленський намагається інтегрувати Україну в новий реґіональний баланс, де іранська загроза робить український фронтовий досвід цінним активом. І якщо ця модель спрацює, Київ отримає не лише фінансові ресурси та угоди, а й нову політичну вагу як постачальник безпеки». «І тут йдеться не просто про постачання заліза, а про передачу мислення та досвіду сучасної війни», — наголосив Роман Безсмертний, почесний професор Київського національного університету культури і мистецтв.

А американський аналітичний центр Atlantic Council дійшов такого висновку: «Поїздка українського лідера багато в чому стала майстеркласом із дипломатії в умовах війни. Завдяки своїй спритності він забезпечив життєво важливу підтримку військовим зусиллям України та заклав основи для стратегічних партнерств із країнами Перської затоки, які потенційно можуть змінити хід гри. Що особливо важливо, Зеленський також спростував неґативні уявлення про свою країну та зміцнив глобальний авторитет України як супердержави у сфері безпілотної війни».

Відтак оглядач Мирослав Ліскович резюмував: «Україна реально отримала вихід на колосальні фінансові ресурси країн, які критично потребують нашого досвіду. Це не просто обмін технологій на гроші; це формування залежності систем безпеки багатих монархій від українського військово-інженерного комплексу».

«Новий імпульс»

Пожвавішали й стосунки України з Китайською Народною Республікою (КНР). Ван Ї, міністр закордонних справ КНР, повідомив своєму українському колезі за посадою Андрію Сибізі, що Пекін надасть Києву енергетичну допомогу для відновлення інфраструктури після масованих ударів. Сибіга запросив Ван Ї до Києва і сам отримав запрошення до Пекіна. «Можливо, настав час вдихнути в перемовини новий імпульс і спробувати залучити до процесу КНР. Ми привітаємо будь-які зусилля китайських колег щодо припинення цієї війни, досягнення припинення вогню, бо, ймовірно, вони мають потенціал вплинути на РФ», — пояснив він.

А Associated Press повідомила, що, за даними анонімних джерел, китайські посадовці спонукали Іран до перемир’я зі США. Чи зацікавлені в КНР у перемир’ї між Україною та РФ? Не виключено. Адже, приміром, 6 квітня ц. р. Київ і Пекін підписали угоду, що відкриває можливість експорту українського пшеничного борошна на китайський ринок.

Водночас Ван Ї відповів на пропозиції Великої Британії, Німеччини та Франції щодо створення спільної місії з деблокади Ормузької протоки, що КНР не проти приєднання до такої місії, проте зауважив, що участь у ній США небажана як безумовного аґресора.

Китайський міністр заявив, що його країна готова стати посередником у перемовинах між європейськими країнами, Україною та РФ на своїй чи інший території за участі США чи без неї. А також повідомив європейських колег про те, що ініціюватиме запрошення до Пекіна представників Києва та Москви для проведення мирних консультацій та готовий запропонувати обом сторонам шляхи виходу зі стану безвиході.

У цій новині цікаво те, що КНР бачить «безвихідь» та не прогнозує російський успіх ані на фронті, ані у дипломатії». А в ситуації, коли війна на Близькому Сході поширюється, а Ормузька протока заблокована, пошук стабільних, диверсифікованих джерел енергії та гарантій безпеки став нагальною потребою для всіх країн. Саме в цьому контексті візит до КНР Гурбангули Бердимухамедова, колишнього президента Туркменії, який відбувся 17-19 березня ц. р., набуває особливого значення.