Кому служать «слуги народу»?

Верховна Рада України (ВРУ) нещодавно зазнала чергової втрати. Орест Саламаха, народний депутат із фракції президента Зеленського «Слуга народу» (СН), загинув у дорожньо-транспортній пригоді під Львовом. Експерти полічили, що це вже дванадцятий депутат із IX скликання ВРУ, який загинув або помер до завершення каденції цього парламенту. Андрія Парубія, колишнього спікера ВРУ, застрелив кілер. Іллю Киву, депутата від «Опозиційного блоку — За життя» (ОПЗЖ) зрадника Медведчука, який утік до Російської Федерації (РФ) теж застрелили. Й Олексія Ковальова, депутата від СН, не оминула куля на окупованій росіянами території.

Реакція в соціальних мережах на смерть Саламахи була дуже цікавою. Звісно, були ті, хто співчував родині депутата. Але цей відсоток виявився відверто невеликим. А більшість відреагувала на смерть «слуги народу» різко неґативно. Технічний бік питання також додав арґументів тим, хто зловтішався або просто обурювався інцидентом — мовляв, депутат жирує, ганяє на квадроциклі, а цей транспортний засіб ой як став би у пригоді хлопцям на фронті.

Мрія виявилася наївною

Проте перейдімо від конкретики до узагальнення. Тобто до ставлення суспільства до народних депутатів чи навіть влади загалом. Українці традиційно не поспішають асоціювати себе з політиками, яких самі ж обрали. Саламаха, між іншим, не з неба впав на дорогу в Сокільниках — його обрали до ВРУ за мажоритарним виборчим округом № 121 на Львівщині.

Та є ще інший, доволі серйозний нюанс — фракційна приналежність. Депутатів від СН обирали не тому, що вони були чимось знаменитими чи видатними. Ні, це був такий крок суспільства, яке підтримало ідею (чи піддалося на маніпуляцію) «нових облич». Ця ідея для пересічних українців полягала в бажанні, прагненні побачити чистішу, чеснішу й більш орієнтовану на людей владу. Від цих новачків у політиці суспільство чекало нової якості, або, принаймні, банальної високої моральності (простіше кажучи, «щоб не крали, а зробили наше життя кращим»). Це була мрія, наївна, але чиста.

Що ж відбулося в підсумку? Люди, які чекали «якісну нову Раду», побачили старі недобрі вчинки у виконанні тих, хто прийшов під красивими ідеалістичними гаслами. Скандалів і різноманітних мутних історій, пов’язаних із СН, вистачало. Саме тому, ймовірно, реакція на смерть Саламахи була такою різко неґативною і навіть аґресивною.

І, не дай Боже, дійде до того, що коментарі, приправлені злими емоціями й відвертим відчаєм, раніше чи пізніше переростуть із фантазій про можливість «повстання» в жорстоку реальність. А українці можуть виявитися значно жорсткішими, ніж традиційно вважалося.

Тож не варто дражнити суспільство, яке видало такий величезний кредит довіри політикам. Не тому, що інакше в наступну ВРУ їм не потрапити, бо більшість теперішніх «слуг» туди вже все одно не потраплять. Просто не варто долучати до ззовні нав’язаної війни ще й внутрішній громадянський конфлікт. Щоб не довелося почути реквієм уже не за конкретним депутатом, а за цілою країною.

Під слідством — 41 депутат

Тим часом Олександр Клименко, керівник Спеціальної антикорупційної прокуратури (САП) України, повідомив, що підозри отримав 41 народний депутат чинного скликання ВРУ. «А за десять років від початку роботи антикорупційних органів підозри отримали 79 колишніх і чинних народних депутатів», — поінформував він.

Правник також розповів, що роботу САП часто ускладнюють процесуальні обмеження та необхідність погодження слідчих дій із Офісом генерального прокурора (ОГПУ). Не всі керівники генеральної прокуратури оперативно надають дозволи на проведення необхідних заходів, а також не завжди є можливість здійснювати їх через відсутність доступу до оперативної інформації.

Посадовець зазначив, що не має повноважень самостійно розпочинати кримінальні провадження щодо народних депутатів або погоджувати негласні слідчі дії. Його роль обмежується повідомленням про підозру, тоді як внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань і старт розслідування належить винятково до повноважень генерального прокурора.

Конкретні результати

Але напрацювання є. Так, Ужгородський міськрайонний суд узяв під варту Павла Маєрчика, колишнього депутата від партії ОПЗЖ, якого підозрюють у неправдивих даних, вказаних у декларації про прибутки, та легалізації майна, одержаного злочинним шляхом. Суд обрав підозрюваному альтернативний запобіжний захід у вигляді більше 11,5 млн грн застави. До внесення грошей його утримуватимуть під вартою.

Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду України (ВАКС) визнала Анатолія Гунька, народного депутата від партії СН, винним у вимаганні й отриманні хабара 85 тис. USD від представника аграрної компанії в обмін на сприяння в отриманні дозволу на обробіток державних земель. Йому призначили покарання у вигляді чотирьох років позбавлення волі. Про це повідомила громадська організація (ГО) Transparency International Ukraine. Після рішення апеляційної інстанції вирок набрав законної сили, що означає втрату депутатського мандату. Гунька взяли під варту безпосередньо в залі суду.

Раніше суд першої інстанції ВАКС визнав цього народного депутата винним і призначив йому сім років ув’язнення. Але апеляційний суд частково змінив вирок, перекваліфікувавши дії засудженого та пом’якшивши покарання. «Суд апеляційної інстанції оцінив дії Гунька за ч. 2 ст. 369-2 (зловживання впливом) Кримінального кодексу України (ККУ) та, відповідно, змінив покарання — чотири роки позбавлення волі з позбавленням права займати владні посади на три роки», — розповіли в ГО.

Як раніше повідомляло Національне антикорупційне бюро України (НАБУ), 2023-го Гунько діяв у змові разом зі своїм знайомим Володимиром Івасиком та Ігорем Каліниченком, адвокатом і помічником депутата на громадських засадах. Вони вимагали хабар від представника аграрної компанії в обмін на сприяння в отриманні дозволу на обробіток державних земель. Загальна сума неправомірної вигоди становила 221 тис. USD.

Отриманий хабар нібито мав бути розподілений між Гуньком, президентом Національної академії аграрних наук України, службовцями Національної поліції та головою Рівненської обласної військової адміністрації (ОВА). Гунько запевняв, що керівником державного підприємства призначать підконтрольну йому людину, яка укладе угоди на обробіток землі з агрофірмою. Окремо переконував, що голова Рівненської ОВА не чинитиме перешкод у разі отримання відповідних земельних ділянок.

За висновками слідства, народний депутат насправді не мав наміру впливати на жодних посадовців і фактично планував заволодіти грошима підприємця шляхом обману. Сам Гунько факту домовленостей не заперечував, однак наполягав, що став жертвою провокації.

Не лише депутати

Але під слідство потрапили не лише народні депутати, але представники уряду, контрольованого Володимиром Зеленським, а також працівники його Офісу. Так, під час спроби виїзду з України минулого тижня затримали Германа Галущенка, колишнього міністра енергетики. Його зняли з потяга й оголосили підозру. За версією слідства, кошти, отримані в енергетичному секторі, виводили через офшорний фонд і підконтрольні компанії. Правоохоронці встановили: активи оформлювали на родичів; використовували фінансові інструменти, зокрема, криптовалюти; на рахунки, пов’язані з родиною, надійшли мільйони доларів та євро; частину грошей витратили на освіту та заощадження у Швейцарії.

А от Ростислава Шурму, колишнього заступника керівника Офісу президента України (ОПУ), оголосили у розшук. У розшуку за запитом НАБУ уже давно перебуває і його брат Олег Шурма. Нагадаємо, що в січні ц. р. правоохоронці викрили схему заволодіння коштами, призначеними для виплат за «зеленим» тарифом в енергетиці. Імен фігурантів тоді не назвали, але журналісти вважали, що цю справу порушили, зокрема, за матеріалами журналістського розслідування Bihus.Info. Там іще 2023 року розповідали, що співвласником сонячних станцій під російською окупацією, які фігурують у справі, є близьке оточення тоді ще заступника Ростислава Шурми, а загальна сума збитків становила 141,3 млн грн.

Водночас ВРУ викликала на своє засідання Наталію Калмикову, міністерку у справах ветеранів України, через бронювання від фронту політтехнологів, наближених до Андрія Єрмака, колишнього глави ОПУ. Депутати мають запитання щодо використання державної установи «Національне військове меморіальне кладовище» (НВМК) для надання невиправданого бронювання.

Раніше народний депутат Ярослав Железняк повідомив, що Володимир Петров і Сергій Іванов, ведучі ютюб-каналу «Ісландія», мають бронювання від мобілізації у наближених до влади структурах. Петров є працівником НВМК. Іванов також має відтермінування від мобілізації, яку отримав у компанії «Стартек індастріс», що, за даними депутата Железняка, «не чужа державі». Після цього Володимира Петрова звільнили з посади. «Директор НВМК має відповісти за фейкове бронювання та розтрату державних грошей», — повідомив народний обранець.

А Служба безпеки України (СБУ) перевірить діяльність Петрова на предмет державної зради. ОГПУ вже зареєстрував кримінальне провадження за ч. 1 ст. 111 (державна зрада) ККУ. Проведення досудового розслідування доручили слідчим СБУ.