Чи готує Зеленський собі заміну?

Найчастіше згадують у заголовках українських медіа президента України та керівника його офісу.

Наблизився до Залужного

Після переведення Кирила Буданова з посади начальника Головного управління розвідки (ГУР) Міністерства оборони в крісло глави Офісу президента України (ОПУ) медійна увага до нього зросла. Адже генерал не лише виконує зараз роль українського дипломата № 1 на перемовинах щодо завершення війни, а й залучений до управління стратегічними процесами.

При цьому користується неабиякою популярністю. За результатами опитування, проведеного міжнародною дослідницькою компанією Ipsos, Буданов — третій у рейтинґу довіри українців із показником 55 %.

Очолює цей рейтинґ із 63 % Валерій Залужний, посол України у Великій Британії та колишній головнокомандувач Збройних сил України. На другому місці з 56 % — боксер Олександр Усик. Володимир Зеленський зі 49 % — четвертий.

Частина аналітиків припускали, що Зеленський, власне, для того й призначив Буданова на нову посаду, щоб той наздогнав у рейтинґу Залужного, стосунки з яким у президента не склалися. Адже за результатами опитування, проведеного в грудні 2025-го Центром соціальних і маркетингових досліджень Socis, за Зеленського готові були проголосувати на президентських виборах 30,6 % респондентів, за Залужного — 29,6 %, а за Буданова — 8,1%. Але якби до другого туру перегонів вийшли Зеленський і Залужний, то перший із них отримав би 35,8 %, а другий — 64,2 %.

Після призначення Буданова на посаду керівника ОПУ він таки наблизився до Залужного. За результатами опитування, проведеного дослідницькою компанією Active Group у лютому ц. р., за Зеленського готові проголосувати на президентських виборах 32,9 %, за Залужного —15,9 %, а за Буданова — 13,8 %.

Трамплін для виборів

Олександр Бригинець, колишній народний депутат України, стверджував, що саме для нарощування рейтинґу Буданову «штучно надули медійність». А Микола Княжицький, депутат Верховної Ради (ВРУ) теперішнього скликання, вважає: «Мотивацію Зеленського в призначенні Кирила Буданова пояснити нескладно. Обидва мають високі електоральні рейтинґи, і в разі гіпотетичного старту передвиборчої кампанії існує сподівання на «злиття» цих рейтинґів в одному кандидатові».

Ірина Фріз, ще одна депутатка ВРУ, заявила: «Погодження керівника ГУР очолити Офіс президента може розглядатися як перехід у політичну площину та використання посади як трампліна для майбутньої участі у президентських виборах».

Володимир Горбач, виконавчий директор Інституту трансформації Північної Європи, не заперечив сценарію, що Зеленський відмовиться від участі у президентських виборах, а розглядатиме Буданова як свого спадкоємця. Виконавчий директор Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин запевнив: «Об’єднання двох політиків, Зеленського та Буданова в одну політичну силу даватиме високу ймовірність завершення президентських виборів уже в першому турі. І не факт, що такий союз відбувається під головуванням чинного українського лідера. Цілком імовірно, що готується наступник президента».

А Володимир Паніотто, генеральний директор Київського міжнародного інституту соціології, дійшов такого висновку: «Буданов як потенційний наступник Зеленського (якщо той не братиме участі у виборах) має дуже великі шанси виграти у всіх, крім Залужного. І навіть має деякі шанси виграти у Залужного, залежно від того, яким буде список. Ба більше, Буданов має шанси виграти й у Зеленського, якщо вони обидва опиняться в бюлетені».

«Має шанси перемогти»

Водночас блогер Сергій Марченко впевнений: «Буданов — кандидат у президенти, який має шанси перемогти. Якщо Зеленський матиме достатній рейтинґ, щоб перемогти особисто, Буданова відмовлять іти на вибори, або просто спалять його рейтинґ на посаді. Якщо Зеленський не матиме достатньо рейтинґу, на вибори піде Буданов і, з ресурсами Зеленського та його ядерним електоратом, останній має хороші шанси перемогти Залужного».

Свою чергою, політичні оглядачі Мілан Лєліч та Уляна Безпалько, опитавши представників влади, поділилися своїми прогнозами: «Сценарій із Будановим як наступником Зеленського реалізується за умови, якщо сам Зеленський через різні обставини вирішить не йти на наступні вибори. Приміром, якщо йому доведеться підписувати такий варіант мирної угоди, який більшість населення вважатиме поганим і несправедливим. Уся відповідальність за це автоматично ляже на Зеленського».

Інформатори оглядачів пояснили свої сподівання так: «Є певна частина електорату, причому чимала, до 10 %, що підтримує чинну владу. Частина цих виборців може з часом переорієнтуватися на Буданова, особливо, якщо активніше підуть «інсайди» про те, що Зеленський не піде на другий термін. На Буданова вже орієнтується частина «старого» електорату Зеленського зразка 2019 року — молодь, жителі центру, півдня і сходу».

«Підстелив соломки»

Втім, інформатори оглядачів розповіли їм також, що нова посада Буданова може стати як стартовим майданчиком для його політичної кар’єри, так і спробою її придушити. Адже, за українською політичною традицією, глава ОПУ часто стає губкою, що вбирає весь неґатив на адресу влади.

«Якщо на посаді глави ГУР особистий рейтинґ Буданова залишався стабільно високим і багато в чому — поза політичною турбулентністю, то нова посада може зробити його вразливішим до суспільних настроїв. Причому ще до початку виборчого процесу. Може, саме на це робився розрахунок?» — зауважив один зі опитаних оглядачами.

Ще один їхній співрозмовник вважає: «Якщо переведення Буданова в ОПУ виявиться грою для його нейтралізації — це не вердикт. Все залежить від того, як сам Буданов гратиме в цю гру».

Політолог Ігор Рейтерович теж не виключив, що «Зеленський собі трошки підстелив соломки з точки зору нейтралізації Буданова як можливого конкурента». Мовляв, «кандидата в президенти теж треба мати біля себе, і тоді у нього буде набагато менше шансів, ніж якби він був у вільному плаванні».

Політолог Володимир Фесенко також вважає, що «для майбутніх змагань за посаду президента України статус керівника ОПУ є не найкращим майданчиком». «Зеленський відриває Буданова хоча б частково від «материнської плати», структури, яка живила генерала та була головним джерелом його впливу. І нехай частково, але це послаблює Буданова з погляду ризиків для Зеленського. Це призначення може «нейтралізувати» потенційного політичного конкурента на майбутніх виборах, зануривши його в рутину адміністрування», — додав аналітик.

Важливо «зв’язати руки»

«Для Зеленського вкрай важливо «зв’язати руки» такому конкуренту», — погодився політолог Вадим Денисенко.

«Буданов входить до трійки лідерів рейтинґів і в другому турі перемагає Зеленського. Логіка може полягати в тому, щоб перекласти на нього непопулярні процеси й таким чином спробувати вдарити по його рейтинґу», — вважає політолог Віктор Таран.

Політична оглядачка Інна Ведернікова теж не виключає, що президент намагається нейтралізувати свого опонента. Її міркування: «Призначення Буданова до ОПУ можна читати як спробу виконати одразу два завдання. Перше — відірвати його від власної силової бази, від того «кореню», з якого й виростала його політична вага. Друге — збити йому електоральну траєкторію».

«Якщо Зеленський піде на вибори, то призначення Буданова працює як нейтралізація — посада глави ОПУ рідко стає трампліном на вибори. Якщо ж ні, тоді ця посада для Буданова може виглядати як шанс. Він отримує перемовний трек, виходить у публічну зону не як військовий, а як державний менеджер і добирає відсутні елементи президентського пазлу: досвід, міжнародні контакти, участь у ключових рішеннях, — вважає експертка. — Тих, хто щиро вірить у перемогу Зеленського, стає дедалі менше — і він це відчуває. Буданов, судячи з усього, теж. І, можливо, прорахував: за будь-якого розкладу в нього з’являється вікно можливостей».

Тарас Жовтенко, експерт із міжнародної безпеки фонду «Демократичні ініціативи», з цим погодився: «Буданов, дивлячись на приклад Залужного, якого зрештою надіслали взагалі за межі України, певною мірою обмеживши його комунікацію на внутрішню авдиторію, прийняв пропозицію Зеленського і вирішив зберегти собі доступ до української громадськості. Тим самим застрахував себе від долі Залужного».

«Ймовірно президент Зеленський зі свого боку сподівається на те, що йому вдасться до певної міри «нейтралізувати» потенційного конкурента на виборах. А сам Буданов, погодившись стати керівником ОПУ, намагається зберегти свій вплив на українську авдиторію і залишатися в медійному просторі» , — зазначив аналітик.

Пряма мова

Володимир Єрмоленко, президент українського ПЕН-клубу:

— Український світ як частина європейського тримається за життя. Вважає, що життя має втілення в особистості. Російський міт про великого царя ґрунтується на тому, що цар — єдиний, хто опанував смерть. Він здатен на екстремальне насильство саме тому, що приручив смерть, став для неї недосяжний. І щойно російська людина зустрічається з реальністю, що цар старий, немічний, слабкий, смертний, її світ поступово руйнується. Щойно цар перестає бути переможцем, він перестає бути справжнім. В Україні ж базовою настановою є недовіра до лідера. Тому лідер тут постійно змагається за підтримку народу. Лідер замінний, народ — ні. В Росії базовою настановою є презирство царя до народу. Тому народ понад усе боїться втратити царя. І що більше цар убиває, то більше доводить свою незамінність. Народ замінний, лідер — ні. Тому Росія рідко переживає поразки у війнах на своїх кордонах. Після цих поразок (а їх було багато) починаються процеси послаблення авторитарної влади, щоправда, потім здебільшого цар повертається. Але колись він не повернеться.