Технічна допомога диктатору

Головне управління розвідки (ГУР) Міністерства оборони України (МОУ) оприлюднили дані про 66 одиниць іноземного технологічного обладнання, яке використовують підприємства військово-промислового комплексу (ВПК) РФ. До оновлення увійшли токарні, фрезерні та шліфувальні верстати, обробні центри з числовим програмним керуванням, обладнання для виробництва друкованих плат, вібростенди та температурні камери. Йдеться про продукцію німецького, японського, тайванського, австрійського, швейцарського й інших виробників, яка фактично забезпечує функціонування російського оборонного виробництва.

Зокрема, додали обладнання ще 15 підприємств російського військово-промислового комплексу, серед яких є виробники комплектуючих для крилатих ракет 9М727 оперативно-тактичного комплексу «Іскандер»: тамбовський завод «Електронприбор», волзький електромеханічний завод «Орбіта», які досі не підпадають під санкції жодної з країн. У відомстві повідомили, що російський ВПК продовжує працювати завдяки доступу до іноземних технологій, зокрема, завдяки постачанню через треті країни та недостатній контроль за кінцевим споживачем.

У ГУР наголосили на необхідності посилення контролю за експортом чутливих технологій. Серед ефективних заходів: обов’язкове використання GPS-трекерів, без яких обладнання не працюватиме; виїзні перевірки представників виробника на задеклароване місце встановлення обладнання; врегулювання ринку вживаного обладнання; обмеження постачання до РФ запчастин, технічних рідин і програмного забезпечення, без яких навіть уже встановлене обладнання не зможе функціонувати тривалий час; послідовний санкційний тиск.

Крім цього, військові інженери та науковці МОУ провели лабораторні дослідження уламків північнокорейських балістичних ракет KN-23 і KN-24, які РФ не раз використовувала під час масованих обстрілів українських міст. У них виявили компоненти цивільного призначення від провідних брендів.

«Аналіз уламків ракети, що впала у Харкові 2 січня 2024 року, підтвердив параметри, які збігаються з кресленнями з південнокорейських наукових видань. Північнокорейські ракети мають унікальну геометрію. Діаметр KN-23 становить 110 см у задній частині зі звуженням до 90 см попереду. Показник у 110 см не зустрічається у жодної іншої країни світу, крім Корейської Народно-Демократичної Республіки (КНДР)», — йдеться у повідомленні.

Експерти також порівняли уламки з фотографіями з ракетних заводів і виявили сім ключових подібностей: від кількості отворів під болтові кріплення сопла до наявності специфічних ніш під приймачі супутникової навігації.

Було встановлено, що KN-23 і KN-24 не є прямими копіями радянських зразків і не виготовлені «за ліцензією» балістичної ракети «Іскандер 9М723», але є ознаки, що КНДР доопрацювала певний первісний варіант розробок балістичної ракети «Іскандер».

Крім цього, ракети з КНДР використовують менш енергетичне паливо. Північнокорейські двигуни більші та довші за російські аналоги (приблизно в 1,5 разу), щоб забезпечити аналогічну дальність. Водночас під час виробництва використовують застарілі методи: а якість пайки — приблизно 50-річної давнини. «У блоках керування знайшли компоненти цивільного призначення від провідних брендів. Ці чипи Пхеньян закуповує, вочевидь, в обхід санкцій», — заявили в МОУ.

Для забезпечення термостійкості ракети під час руху в атмосфері, поряд зі застосування теплозахисного покриття на головній частині встановлено обтікач із графітових матеріалів. В оборонному відомстві зазначили, що це відносно дешеве рішення застосоване північнокорейськими конструкторами радше виходячи з відсутності доступу до сучасніших теплозахисних матеріалів. «Усі профільні дослідження, які виконують військові інженери та науковці МОУ, є складовою частиною судової експертизи, яка здійснюється відповідними органами. Ці дослідження лягають у доказову базу розслідування злочинів війни і впливають на формування санкційної політики», — йдеться в повідомленні.