Ціни на енергоносії б'ють рекорди

Економічні наслідки війни США та Ізраїлю з Іраном вже виходять далеко за межі Близького Сходу. Закриття Ормузької протоки, атаки на порти Перської затоки та перебої в авіаційних і морських перевезеннях спричинили різке зростання цін на енергоносії та підвищили ризик глобальної економічної кризи у світі. Перебої з постачанням викликають проблеми Європі, Америці й особисто Дональду Трампу, при цьому на руку Російській Федерації (РФ), оскільки дозволять Кремлю збільшити продаж нафти та заробити мільярди на війну проти України.

Масштабний логістичний шок

Ключові порти Перської затоки фактично перетворилися на військові цілі, а Ормузька протока — один із найважливіших енергетичних маршрутів світу — практично закрита для судноплавства. 700 танкерів зупинились, близько 8 тис. рейсів довелося скасувати.

Через Ормузьку протоку проходить приблизно 20 % світового експорту нафти — 15 млн барелів на добу. За оцінками Bloomberg, у разі тривалого закриття протоки ціни на нафту можуть зрости приблизно на 80 %.

Експерти зазначають, що різке здорожчання енергоносіїв впливає на економіку кількома каналами. Зростають витрати для бізнесу та домогосподарств, зменшується купівельна спроможність населення, а також посилюється інфляційний тиск. Це позначається на вартості транспорту, виробництві товарів, пов’язаних із нафтохімічною продукцією.

У США подорожчання нафти та газу може зіштовхнути Федеральну резервну систему у скрутну ситуацію. З одного боку, зростання цін підсилює інфляцію, а з іншого — політичний тиск змушує владу вимагати зниження відсоткових ставок.

Європейські економіки також можуть відчути серйозні наслідки. Так, енергетичний шок може скоротити валовий внутрішній продукт єврозони приблизно на 0,6 %, а економіку Великої Британії — на 0,5 %.

Газ «злетів» до найвищого рівня

Європа залишається особливо чутливою до зміг цін на природний газ. Після атаки іранських дронів Катар зупинив виробництво скрапленого природного газу (СПГ) на найбільшому у світі експортному підприємстві. На цьому тлі європейські ціни на газ підстрибнули більш ніж на 50 %, а світові енергоринки зазнали потрясіння. Завод Ras Laffan компанії QatarEnergy забезпечує близько п'ятої частини світової пропозиції скрапленого газу, і ця зупинка тепер ставить під загрозу енергетичну безпеку в усьому світі.

Ціни на газ у Європі зростають на тлі того, що запаси в сховищах є незвично низькими, а реґіону потрібно влітку імпортувати значні обсяги СПГ, аби поповнити їх перед наступною зимою.

Тим часом Тайвань уже шукає альтернативних постачальників палива. Він імпортував із Катару близько 34 % СПГ від свого запасу. Наразі острів має достатні запаси, аби протриматися до кінця березня без додаткового імпорту. Проте в умовах невизначеності термінів, у які Катар зможе відновити експорт, Тайбей буде змушений шукати альтернативи.

Острів може почати закуповувати газ зі США чи Австралії та вести перемовини про взаємодопомогу з іншими східноазійськими імпортерами СПГ, такими як Японія чи Південна Корея. Також Тайвань планує до 2029 року збільшити імпорт газу із США до 15-20 %.

Водночас індійські компанії скоротили постачання природного газу промисловості, готуючись до жорсткішого балансу на тлі ризику зменшення постачання з Близького Сходу.

Україну теж зачепить

Війна проти Ірану вже вплинула на ціни в Україні. Експерти попереджають, що криза зачепить не лише паливний сектор. Ціни на природний газ з початку березня в Україні вже зросли на 20 %, досягнувши 27,8 тис. грн за куб. м. з урахуванням податку на додану вартість. Це найвища ціна на українському ринку з червня 2025-го. Крім зупинки виробництва у Катарі, також як одну з причин вирізняють скорочення обсягу пропозиції, оскільки більшість приватних видобувних компаній продали власний ресурс березня ще в лютому.

Крім того, експерти прогнозують, до 100 грн за 1 л може здорожчати бензин в Україні. Вже на початку березня по всій країні виникли шалені черги на автозаправних станціях, попри ціну 70 грн за 1 л.

Данило Гетманцев, голова комітету Верховної Ради України (ВРУ) з питань фінансів, податкової та митної політики назвав таке зростання цін «панічним настроєм» і закликав паливний бізнес «схаменутися». Водночас у Комітеті з питань енергетики та житлово-комунальних послуг ВРУ зазначили, що Україна готує системне рішення для формування стратегічного резерву пального.

Зростання цін на пальне в Україні пов’язане зі стрімким підвищенням світових котирувань на нафту й нафтопродукти. Держава імпортує більшу частину пального, тому зміни на міжнародних ринках швидко позначаються на внутрішніх цінах. Додатково на їхній рівень впливають валютний курс, логістика та податкове навантаження.

Проте передумов для дефіциту пального наразі немає. Хоча на відміну від країн Європейського Союзу, де стратегічні запаси можуть покривати до 90 днів споживання, в Україні накопичення великих резервів ускладнене через безпекові ризики, зокрема, можливі атаки на нафтобази.

Трамп зупинятися не планує

Аналітики розглядають також менш екстремальний сценарій, за якого бойові дії продовжаться без масштабних атак на енергетичну інфраструктуру або тривалих перебоїв у роботі Ормузької протоки. У такому випадку ціни на нафту можуть стабілізуватися на рівні близько 80 USD за барель. Інший сценарій передбачає припинення вогню між США й Іраном. У цьому випадку перебої у постачанні енергоносіїв зменшаться, а ціна на нафту може знизитися приблизно до 65 USD за барель.

Однак Дональд Трамп, схоже, зупинятися не планує. Він заявив, що Сполучені Штати готові вести військову кампанію проти Ірану стільки часу, скільки буде потрібно. Президент США не раз наголошував, що запаси високоточної зброї практично необмежені, а американські сили можуть працювати набагато довше, ніж спершу прогнозував Пентаґон. Він наголосив, що війна триватиме, доки Іран не піде на безумовну капітуляцію.

Щодо цін на нафту закликав світ не панікувати. У своїй соціальній мережі Truth Social написав: «Короткострокові ціни на нафту, які швидко впадуть, коли буде знищено іранську ядерну загрозу, це дуже невелика ціна за безпеку і мир для США та всього світу. Тільки дурні думають інакше!»

Тим часом країни «Великої сімки» розглядають можливість одночасного відкриття своїх стратегічних нафтових резервів. Своєю чергою, державна нафтова компанія Бахрейну Bapco Energies офіційно оголосила про стан форс-мажору. Рішення прийняли після масованої ракетної атаки з боку Ірану, що призвела до значних пошкоджень ключових об'єктів енергетичної мережі країни. Через це компанія не може гарантувати виконання зобов'язань з експорту нафтопродуктів та обслуговування внутрішнього ринку.

Коментарі експертів

Сергій Корецький, голова правління «Нафтогазу України»:

— Теперішня турбулентність на ринку має загальноєвропейський і навіть світовий характер. Вона пов’язана зі збоєм глобальних ланцюгів постачання нафти та нафтопродуктів через ситуацію в Ірані. Це спричинило суттєве зростання цін на світових ринках. Схожі виклики вже виникали під час пандемії коронавірусу. Ми також добре пам’ятаємо та маємо досвід 2022 року, коли через повномасштабне російське вторгнення були повністю перебудовані джерела та маршрути постачання пального. Тоді завдяки злагодженим діям українського уряду й учасників ринку ситуацію вдалося стабілізувати. Раніше Україна зробила висновки та провела системну роботу над помилками, тому тепер ми всі значно краще підготовлені до кризових сценаріїв.

Микола Княжицький, народний депутат України:

— Бачу багато дискусій про те, що через війну в Ірані нафта піднялася в ціні, і тому РФ нібито стане легше фінансувати війну. Але це не так, адже фінансові проблеми Росії значно глибші, ніж просто ціни на нафту. Достеменно відомо, що в структурі доходів російського бюджету 2025 року нафта і газ становили всього 23 %. Це означає, що здатність РФ фінансувати війну залежить не стільки від цін на нафту, скільки від решти 77 % доходів, які не пов’язані з продажем енергоносіїв. Ці 77 % залежать від реального стану економіки. Якщо спростити: чим швидше зростає економіка і чим більше грошей заробляє бізнес, тим більше податків надходить до бюджету 2025-й став першим роком, коли економіка РФ почала уповільнюватися. Порівняно з 2024-м темпи зростання впали більш ніж учетверо. І чим більше економіка входить у стагнацію, тим менше податків надходить до бюджету, отже менше коштів Кремль має на війну. Таким чином, навіть гіпотетичне зростання цін на нафту не вирішить проблем РФ із фінансуванням війни. Хіба що ціна триматиметься на рівні 150-200 USD за барель упродовж усього 2026 року. Але навіть якщо війна в Ірані затягнеться, а Ормузька протока буде заблокована весь рік, сценарій із такими цінами виглядає нереальним.

До слова

Спецслужби Туреччини та Сирії завадили теракту, який бойовики терористичної організації «Ісламська держава» (ІД) планували здійснити в Дамаску. Загалом затримано трьох терористів. Національна розвідувальна організація Туреччини передала розвіддані командуванню Служби внутрішньої безпеки Сирії та Генеральній розвідувальній службі, а сирійська розвідка встановила місця перебування членів банди. Також виявили автівку з вибухівкою, підготовленою для дистанційного підриву. У транспортному засобі виявили велику кількість вибухових речовин C4 і TNT, здатних спричинити значні руйнування. Сапери вибуховий пристрій знешкодили. Напередодні ІД опублікувала аудіозапис із наказом бойовикам здійснити напади. Операція в Дамаску запобігла атаці, що мала бути здійснена.