Хіба «затихли» СБУ та ГУР?

Українці зачекалися повторення блискучих операцій у запіллі аґресора на кшталт «Павутини», здійсненої торік 1 червня. Служба безпеки України (СБУ) знищила тоді FPV-дронами 34 % стратегічної авіації Російської Федерації (РФ).

Труднощі

Та чи знизилася ефективність СБУ і Головного управління розвідки (ГУР) Міністерства оборони України після зміни їхніх керівників?

По-перше, надскладну «Павутину» готували півтора року. А нові керівники ГУР і СБУ Олег Іващенко й Євген Хмара відповідно очолюють ці відомства відповідно з 2 та 5 січня ц. р. Причому, принаймні, на початку зіштовхнулися з певними труднощами. Журналісти-розслідувачі Роман Романюк та Ангеліна Страшкулич дізналися про це від неназваних джерел у спецслужбах.

Про генерала Хмару його підлеглі розповіли, що він — «класичний спецпризначенець, бойовий командир, а не оперативник». І якщо до 5 січня командував кількома тисячами бійців Центру спеціальних операцій «А» СБУ, більше відомого як «Альфа», то після призначення на нову посаду керує понад 30 тис. підлеглих. Щоб реально збагнути, як працює ця специфічна «машина», потрібен час.

Колеги начальника ГУР повідомили, що він теж іще «входить у курс справ». А також визнали, що «процес перебирання повного управління для нього непростий». «Кирило Буданов (попередній керівник ГУР, який зараз керує Офісом президента. — Авт.). вибудував усередині загального силового контуру власну замкнуту структуру, що трималась на особистій лояльності і повазі. Тому часом генералові Іващенку доводилось боротися зі спротивом всередині органу, коли люди відмовлялись виконувати бажання нового керівника без наказу попереднього, «їхнього справжнього» командира», — розповіло джерело репортерів.

Водночас воно запевнило: «Іващенко — з ГУР. Він має впоратися з тим, щоб перейняти там контроль. Тим паче, що Буданов зараз залучений у настільки масштабнішу історію перемовин, що йому навряд чи буде цікаво якось ще й за ГУР боротися».

«Й надалі займатиметься»

Неґативних відгуків про Хмару в публічному просторі немає. Навпаки — приміром, Марія Берлінська, керівниця Центру підтримки аеророзвідки, запевнила: «З того, що й як робить Хмара, як він ставиться до своїх людей, наскільки якісно намагається організувати роботу та йому це вдається, можу сказати, що СБУ отримала гідне керівництво».

Своєю чергою, Сергій Кузан, голова Українського центру безпеки та співпраці, зазначив: «Хмара за часів головування в СБУ Малюка мав повну підтримку з боку керівництва. Тому, імовірно, матимемо справу з продовженням напрямку яскравих уражень російських об’єктів у більш масовому варіанті». «Хмара очолював найрезультативнішу структуру у складі СБУ. І цей успіх має бути масштабований на усю СБУ», — наголосив він.

До того ж, попередник Хмари не пішов на пенсію. Коли Малюк подав 5 січня у відставку, Володимир Зеленський стверджував, що ексглава СБУ й надалі займатиметься асиметричними операціями. Коли ж Верховна Рада України звільнила Малюка, той запевнив: «Йду з посади, але не з СБУ. Бавовна (каламбур, що виник через багатозначність російського слова «хлопок», який Google перекладає українською і як «бавовну», і як виляск. — Авт.) палатиме».

Відтак президент заслухав доповідь генерала Малюка щодо розробки асиметричних дій проти аґресорів, після чого повідомив: «Підготовка нестандартних операцій проти РФ триває», і запевнив, що всі необхідні ресурси СБУ й інших державних структур «повністю забезпечені».

Крім цього, український лідер повідомив: «Заслухав доповідь генерал-майора Євгена Хмари. Передусім про бойові операції СБУ. І те, що стосується фронту, зокрема, дії нашої «Альфи», і те, що СБУ цілком справедливо робить на території аґресора у відповідь на всі удари, на все російське зло, яке прийшло на нашу землю. Постійно відбувається планування нових операцій СБУ, які змінюють хід війни. Пишаюся нашими спецпризначенцями».

Не всі операції спецслужб, звісно, розголошуються, оскільки саме секретність є їхньою суттю. Та все ж повідомлення про їхнє проведення таки рясніють.

Збільшили частоту та дальність

Зокрема в ніч на 14 січня ц. р. СБУ та Військово-морські сили України атакували дронами завод «Атлант Аеро» в російському Таганрозі, який виготовляє безпілотні літальні апарати (БПЛА), завдавши пожежі і послабивши ударні можливості ворога. А 22 січня дрони Центру спецоперацій «А» пошкодили трубогони на причалах терміналу «Таманьнафтогаз» і резервуари з вакуумним газойлем і мазутом.

«СБУ продовжує системно бити по ключових енергетичних та експортних артеріях РФ, які забезпечують надходження коштів до бюджету країни-аґресорки і напряму фінансують війну проти України. Ураження таких об’єктів має критичне значення для послаблення економічних і логістичних можливостей ворога», — наголосили в спецслужбі.

28 січня СБУ продемонструвало відео успішних далекобійних ударів по п’ятьох військових аеродромах на території РФ. У результаті цих атак було знищено та пошкоджено 15 бортів — 11 винищувачів і бомбардувальників Су-30СМ, Су-34, Су-27, Су-24, МіГ-31; три гелікоптери — Мі-28, Мі-26, Мі-8; один транспортний літак Ан-26, що завдало ворогу збитків на понад 1 млрд USD і послабило удари по Україні.

У ніч на 7 лютого дрони СБУ атакували завод у Тверській області, де виготовляють компоненти пального для ракет Х-55 і Х-101, що спричинило масштабну пожежу. «Навіть тимчасова зупинка його роботи ускладнює виробництво ракетного пального та знижує можливості ворога підтримувати інтенсивність обстрілів наших міст», — констатували в спецслужбі.

10 лютого СБУ повідомило, що його Центр спецоперацій «А» знищив більше 300 російських ударних БПЛА типу «Молнія». 12 лютого СБУ звітувало, що його дрони АН-196 «Лютий» вразили Ухтинський нафопереробний завод за 1 750 км від кордону України. Зокрема, влучили в атмосферно-вакуумну трубчасту установку та установку вісбрекінгу, що відповідають за первинну переробку нафти й її розподіл на фракції, а також виробництво товарного мазуту, бензину та газойлю.

16 лютого ГУР відзвітував про низку ударів по військових цілях армії РФ у тимчасово окупованому Криму. Згідно з повідомленням, бійці спецпідрозділу ГУР «Примари» завдали ударів по зенітному ракетно-гарматному комплексу «Панцир-С1», радіолокаційній системі «Небо-У» та десантному катеру 02510 «БК-16».

У ніч на 17 лютого дрони Центру спецоперацій «А» повторно атакували інфраструктуру нафтового терміналу «Таманьнафтогаз». А також уразили за понад 1,6 тис. км від кордону з Україною хімзавод «Метафракс Кемікалс», який виготовляє складові для вибухових речовин.

Того ж дня СБУ інформувало: «Спецпризначенці Центру спецоперацій «Альфа» продовжують діставати ворога за лінією фронту. Цього разу вони завдали серію точних ударів по ключових елементах військової інфраструктури у ворожому запіллі.

Серед уражених цілей: чотири штаби та командні пункти управління; три місця дислокації особового складу, в т. ч. спец призначенців Федеральної служби безпеки РФ; один об’єкт виробництва БПЛА; два склади паливно-мастильних матеріалів; дві позиції запуску БПЛА; один склад боєприпасів; один логістичний хаб; чотири командно-спостережні пункти; інші військові об’єкти», — запевнили в спецслужбі.

«Ураження цих цілей суттєво ускладнює супротивнику управління підрозділами, постачання ресурсів і підготовку нових атак. Нічні удари були виконані з використанням безпілотних апаратів FP-2 компанії Fire Point із бойовими зарядами масою 105 кг, що забезпечило високу ефективність операції», — уточнили в СБУ.

19 лютого СБУ повідомило, що БПЛА Центру спецоперацій «А» успішно вразили нафтобазу «Великолукська» у Псковській області за майже 500 км від державного кордону України. «Знищення нафтобаз безпосередньо впливає на здатність ворога вести бойові дії, наступати та перекидати резерви. Такі операції є елементом системного послаблення воєнного потенціалу РФ», — пояснили в СБУ. А 24 лютого, у річницю вторгнення РФ, українські БПЛА двічі атакували нафтопомпувальну станцію «Калейкіно» в Татарстані.

Відтак військовий експерт Роман Світан констатував, що знищення російської тилової інфраструктури на глибину до 70 км стає ключовим чинником стримування ворожого наступу. «Робота розвідки відновилася після зміни керівництва, що підтверджують успішні удари по російській нафтовій галузі. Нові керівники ГУР і СБУ налагодили управління спецслужбами», — дійшов висновку він.

А політолог Олександр Черненко зазначив: «СБУ активізувала повітряні операції на території РФ, збільшивши частоту атак. Водночас БПЛА відомства демонструють дедалі кращу дальність ураження».