На старті трибуналу

Литва попросила Міжнародний кримінальний суд (МКС) розслідувати удари Російської Федерації (РФ) по енергетичних об'єктах України як злочин геноциду. «Ці систематичні напади, які явно мають на меті залишити населення України посеред зими без електрики, опалення та води, не можна кваліфікувати інакше, як навмисний намір фізично знищити українців як групу», — заявив Кястутіс Будрісдо, міністр закордонних справ цієї країни. Він попросив МКС розглянути можливість видачі нових ордерів на арешт російських посадовців, відповідальних за удари по енергооб’єктах України.

«Не може бути жодного імунітету»

Андрій Мельник, постійний представник України при Організації Об’єднаних Націй (ООН), на нещодавньому засіданні Раді Безпеки (РБ) ООН наголосив, що справедливий мир неможливий без притягнення РФ до відповідальності за її злочини, вчинені протягом війни в Україні. «Ми часто чуємо арґумент, що задля досягнення стабільного миру справедливість необхідно відкласти вбік, або, принаймні, не надто наголошувати на ній, бо, мовляв, притягнення винних до відповідальності може ускладнити перемовини й поставити під загрозу мир», — зазначив він.

Дипломат спростував цю позицію, заявивши, що історія демонструє протилежне: справедливість і відповідальність стають фундаментом для миру, а не завадою. Він навів приклади Нюрнберзького та інших трибуналів, які підтвердили, що правосуддя сприяє припиненню насильства та забезпечує стабільність.

Представник України наголосив, що російська аґресія супроводжується численними злочинами проти цивільного населення на окупованих територіях України. Він згадав жахливі події в Бучі Київської області, примусові депортації, тортури та випадки сексуального насилля, які чітко свідчать про злочини проти людяності.

Ще одним аспектом злочинів РФ дипломат назвав руйнування енергетичної інфраструктури України. Ці дії залишили мільйони людей без тепла, електроенергії та води, зануривши міста в холод і темряву та спрямовані винятково на страждання мирного населення.

Звертаючись до РБ, п. Мельник поставив риторичні запитання: «Чи можемо просто відвернути погляд від злочинів такого масштабу й продовжувати перемовини? Чи можна побудувати стійкий мир на свідомій байдужості до таких порушень?» Він наполіг на тому, що всі винні у злочині аґресії, воєнних злочинах і злочинах проти людяності мають постати перед правосуддям. «Не може бути вибіркового правосуддя й імунітету, — резюмував він. — Верховенство права, як зазначив дипломат, є необхідною умовою тривалого миру. Мир, який не ґрунтується на справедливості, залишається нестабільним і короткотривалим».

Перші 10 млн EUR

Відтак Європейський Союз (ЄС) виділив 10 млн EUR на спеціальний трибунал за злочин аґресії проти України. Про це повідомила Кая Каллас, висока представниця Євросоюзу з питань закордонних справ і політики безпеки. Вона наголосила, що російські лідери відповідальні за війну і вони мають бути притягнуті до відповідальності. «Безкарність неприпустима», — зазначила глава європейської дипломатії.

Андрій Костін, посол України в Нідерландах, вважає, що виділення ЄС перших 10 млн EUR на створення Special Tribunal Advance Team — це конкретний крок до правосуддя, сигнал, що слова про невідворотність покарання перетворюються на дії. «Ці кошти витратять на створення так званої підготовчої команди. Її завдання — закласти інституційні, логістичні та функціональні основи для повноцінного запуску трибуналу. Це означає пошук, підготовку приміщення, процедурних правил, стандартів доказування, добір персоналу та суддів, без чого жоден суд працювати не може», — розповів він.

За словами дипломата, важливим етапом є приєднання до Розширеної часткової угоди, яка є одним із установчих документів для створення Спеціального трибуналу і до якої можуть долучатися всі охочі держави. «Ця угода дозволить приєднатися до механізму як членам Ради Європи (РЄ), так і державам, які не є її членами. Ця угода регулює адміністративні, фінансові й управлінські питання для забезпечення діяльності трибуналу, — пояснив він. — Безумовно, наша мета — запустити повноцінну роботу Спеціального трибуналу якомога швидше. Ми маємо надію що 2027-го, після завершення всіх організаційних та юридичних процедур, трибунал зможе розпочати свою роботу, і над цим активно працюємо не тільки тут, а й Міністерство закордонних справ та Офіс президента України. Ця робота є однією з пріоритетних».

Угода майже завершена

Своєю чергою, Андрій Сибіга, міністр закордонних справ України, повідомив, що угода щодо створення спеціального трибуналу для розслідування злочину аґресії РФ проти України майже завершена. «Нам потрібна так звана імплементаційна угода щодо створення спецтрибуналу щодо злочину аґресії РФ. Й її треба схвалити на Раді міністрів країн РЄ», — пояснив він.

Глава української дипломатії зауважив, що залишаються певні практичні питання, які ще обговорюються, аби трибунал почав діяти. «Триває дискусія щодо практичних деталей — суми внесків, кількість країн, які повинні ратифікувати, щоб ця конструкція набула чинності», — зазначив він.

Також серед ключових завдань Київ бачить організацію діяльності майбутнього трибуналу на території Нідерландів. Питання заморожених активів РФ він назвав невід’ємною складовою зусиль щодо притягнення РФ до відповідальності.

Крім того, міністр підкреслив важливість роботи над компенсаційною комісією для присудження репарацій жертвам російської аґресії та зазначив необхідність конкретних кроків у вигляді перших фінансових внесків. На його переконання, це допоможе забезпечити реальність механізму та підкреслити неминучість покарання. «Неможливість уникнення відповідальності російським аґресором, притягнення аґресора до відповідальності, у т. ч. компенсація шкоди, завданої Україні, нашим громадянам і юридичним особам — це невіддільна, обов'язкова складова майбутнього миру», — резюмував він.

Микола Точицький, постійний представник України при РЄ, також підтвердив, що текст угоди вже готовий. «Рішення Комітету міністрів щодо схвалення часткової розширеної угоди і започаткування трибуналу ще немає, але воно має бути незабаром». За його словами, зараз треба відповісти на запитання, які виникають у деяких держав-членів щодо бюджету трибуналу, приміщення, а також інших витрат.

До передової групи входять експерти від держав-членів. Вона почне роботу у департаменті РЄ з питань правосуддя. «Відповідно, вони підготують свого роду дорожню карту — хто, скільки, яким чином. І, гадаю, що найближчим часом, імовірно, до міністерського засідання у Кишиневі, ми з вами матиме відповіді на запитання щодо схвалення самої угоди щодо трибуналу і питання щодо тих держав, які будуть готові долучитись до його створення».

Дипломат повідомив, що є різні припущення стосовно того, скільки саме потрібно буде держав з-поміж 46 членів РЄ для запуску роботи, але варто мати на увазі, що часткова угода має можливість залучити в роботу й інші країни. «Мова про Японію, Канаду, Австралію та Нову Зеландію. Ми сподіваємося, що після того, як буде ухвалене рішення по самій угоді і по трибуналу, вони до нас приєднаються», — запевнив він.

Де відбуватимуться підготовчі роботи

Водночас Марк Елліс, експерт із міжнародного кримінального права та виконавчий директор Міжнародної асоціації адвокатів, заявив, що підготовча команда майбутнього Спеціального трибуналу з розслідування злочину аґресії РФ проти України працюватиме у французькому Страсбурзі та Нідерландах. «Підготовча команда становитиме фазу 0 у трифазному підході до створення Спеціального трибуналу щодо злочину аґресії (STCA). Робота розпочнеться з невеликої команди, яка приблизно 1,5-2 роки працюватиме як у Страсбурзі, так і в Гаазі, перш ніж повністю переїде до Нідерландів. Команда займатиметься розробкою інституційної архітектури STCA, зокрема, внутрішніх правил і процедур, кадрових рамок і вимог безпеки, пошуком приміщення в Гаазі для етапу так званого скелетного трибуналу», — повідомив він.

Щодо участі підготовчої команди у відборі суддів і прокурора трибуналу, правник зазначив, що це питання вирішуватимуть на наступному етапі. «Підготовча команда не зосереджуватиметься на цьому питанні. Це відбуватиметься на фазі 1. Саме на цьому етапі, спираючись на напрацювання нульової фази, через керівний комітет здійснюватимуть добір і призначення ключового персоналу, в т. ч. суддів і прокурора», — поділився він.