Глобальний конфлікт

Минулого тижня Військово-повітряні сили (ВПС) Ізраїлю знищили системи оборони та виявлення Ірану в аеропорту Мехрабад у Тегерані. А ізраїльський винищувач F-35 збив літак російського виробництва Як-130 у повітряному просторі над іранською столицею. У відповідь Іран пригрозив вдарити по ядерному реактору Дімона.

Своєю чергою, Центральне командування США повідомило, що вперше в історії використало в бойових умовах балістичні ракети дальнього ураження PrSM, які приходять на заміну ATACMS. Відомство зазначило, що під час операції ракети забезпечили «неперевершену здатність завдавання глибоких ударів». Американські військові також потопили флагман іранського флоту «Сулеймані», названий на честь Касема Сулеймані, командувача Корпусу вартових ісламської революції (КВІР), убитого під час першого президентського терміну Дональда Трампа. А корабель Військово-морських сил Ірану IRIS Dena затонув у територіальних водах Шрі-Ланки, 32 моряків екіпажу евакуювали.

Марко Рубіо, державний секретар США заявив, що Вашинґтон передбачав блокування Ормузької протоки, щоб викликати стрімке зростання цін на нафту. Тож розробили низку заходів на цей випадок. Міністр фінансів Скотт Бессент і міністр енергетики Кріс Вайт мають план протидії економічній кризі. Глава американського зовнішньополітичного відомства заявив знищення усього іранського флоту, щоб позбавити Тегеран можливості блокувати Ормузьку протоку — більше 30 кораблів Ірану вже пішли на дно. Перекриття протоки вдарило бумерангом по Ірану — в країні виник дефіцит продовольства.

Проте в історії ще не було випадків, аби обстріл, навіть інтенсивний, зміг би змінити режим у країні. Це відбувалося лише внаслідок дій на суходолі. Але Керолайн Лівітт, речниця Білого дому, запевнила, що наземної операції зі залученням американських військових безпосередньо на території Ірану наразі немає в планах. Тож Центральне розвідувальне управління вирішило озброїти для цього курдів, щоб ті спровокували повстання в Ірані. Ті зосередили тисячі бійців уздовж усього іраксько-іранського кордону, переважно в іракському Курдистані, й опублікували публічні заяви, в яких закликали іранські збройні сили перейти на їхній бік.

Дональд Трамп провів перемовини з Мустафою Хіджрі, президентом Демократичної партії Іранського Курдистану, однієї з груп, проти яких були спрямовані удари КВІР. Президент США також зателефонував іракським курдським лідерам, щоб обговорити військову операцію США в Ірані та те, як Сполучені Штати і курди могли б співпрацювати в міру просування місії.

Після цього курдські військові загони, що базуються в Іраку, вступили до Ірану. Бійці, асоційовані з Партією вільного життя Курдистану, перетнули кордон та облаштовують бойові позиції вже безпосередньо на іранській землі. Водночас в усіх іракських провінціях зникла електроенергія, зануривши всю країну в пітьму.

Географія конфлікту стрімко розширюється, в конфлікт уже залучені 14 країн. Іран запустив у бік Турецької Республіки (ТР) балістичну ракету, що пролетіла над Сирією й Іраком, і ввійшла в повітряний простір ТР. Системи протиповітряної (ППО) та протиракетної оборони НАТО перехопили цю ціль. Марк Рютте, генеральний секретар НАТО, заявив, що в Альянсі розглядають можливість застосування ст. 5 колективного договору. Він також зазначив, що Іран був одним із ключових чинників, які підтримували військові зусилля РФ у війні проти України. А протистояння Ірану з боку Ізраїлю та США може послабити можливості Тегерана експортувати дестабілізацію.

Іранський безпілотний літальний апарат (БПЛА) також атакував Азербайджан, влучивши в аеропорт Нахічевані. Ще один дрон упав неподалік від будівлі школи в с. Шакарабад. У відповідь Баку посилив військову присутність на кордоні з Іраном і перевів частину армії в стан підвищеної бойової готовності. Військовослужбовцям прикордонних частин терміново скасували всі відпустки. Особливу увагу в країні зосередили на розгортанні систем ППО і комплексів радіоелектронної боротьби. Головна мета — перехоплення ударних БПЛА.

Багатогалузеві війська на Близькому Сході вирішила розгорнути й Італія. Італійські війська діятимуть спільно з іспанськими та французькими. До берегів Кіпру відправили іспанський фрегат «Крістобаль Колон», французький авіаносець «Шарль де Голль» і кораблі грецького флоту.

ВПС Катару збили два іранські тактичні бомбардувальники Су-24. Це сталося всього за кілька хвилин до удару по найбільшій військовій базі Аль-Удейд, де зазвичай розміщується 10 тис. американських військовослужбовців на Близькому Сході. Другий бомбардувальник цілив по ключовому газопереробному заводі в Рас-Лаффані, що становить опору катарської економіки. Відтак Катар був змушений повністю призупинити виробництво скрапленого природного газу.

Також на тлі різкого зростання цін на нафту та загострення війни в Ірані нищівного падіння зазнав південнокорейський фондовий ринок. Індекс KOSPI обвалився на 12,1 %. Це найгірше падіння з часів фінансової кризи 2008 року. Акції Samsung Electronics здешевіли майже на 12 %, папери SK Hynix втратили близько 10 %. Ф’ючерси на Brent піднялися майже до 116 USD за барель. Нагадаємо, що Південна Корея є четвертим за величиною імпортером нафти у світі.

Близькосхідний конфлікт уже забрав життя тисяч людей, значна частина яких — громадяни Ірану. А Міністерство війни США офіційно повідомило про загибель сімох військових, які стали першими жертвами операції «Епічна лють» під час атаки іранських БПЛА по логістичному об’єкту в порту Шуайба в Кувейті.

Reuters повідомила, що конфлікт навколо Ірану може вплинути на військову підтримку України з боку США, оскільки американські ресурси та запаси зброї можуть бути перерозподілені на Близький Схід. Відтак у Вашинґтоні та серед союзників зростає неспокій, що тривала кампанія проти Ірану може виснажити запаси ракет і систем ППО, які також критично важливі для України.

Україна значною мірою покладається на американські системи ППО для захисту своїх міст від російських ракетних атак. Водночас РФ продовжує інтенсивні удари по українській енергетичній інфраструктурі та містах. Експерти попередили: якщо бойові дії на Близькому Сході затягнуться, Пентаґону доведеться ділити ресурси між кількома напрямками. В Європі також побоюються, що іранська кампанія може відвернути увагу Вашинґтона від війни РФ проти України й ускладнити забезпечення Києва необхідною зброєю.

Але Володимир Зеленський заявив, що Україна готова допомогти країнам Близького Сходу у стабілізації ситуації та захисті цивільних, реагуючи на загрози іранських ударних БПЛА. Він наголосив, що Збройні сили України (ЗСУ) вже мають необхідні ресурси та спроможності для такої допомоги. Незабаром українські фахівці працюватимуть безпосередньо на місцях. Вадим Скибіцький, заступник начальника Головного управління розвідки Міністерства оборони України, також заявив, що ЗСУ мають винятковий бойовий досвід перехоплення іранських дронів-камікадзе та готові ділитися ним із партнерами для зміцнення спільної безпеки.

Зараз Сполучені Штати і щонайменше одна країна Перської затоки ведуть перемовини про купівлю українських дронів-перехоплювачів. Президент України заявив, що погоджується обміняти їх не ракети для комплексів ППО Patriot.

Фабіан Гоффманн, науковий співробітник Університету Осло (Норвегія), зазначив, що країни Перської затоки мають значні запаси ракет Patriot, а інтенсивність іранських обстрілів уже знижується. А за словами Миколи Бєлєскова з Національного інституту стратегічних досліджень, дефіциту можна уникнути, якщо США й Ізраїль найближчим часом знищать ракетні арсенали та пускові установки Ірану.

Reuters також повідомила, що українські винищувачі F-16 не мали достатньо ракет для збиття російських БПЛА та балістики довше, ніж три тижні, після того, як постачання вичерпалися саме тоді, коли РФ готувала масштабну повітряну атаку. «Гостра нестача з кінця листопада до середини грудня 2025-го, про яку раніше не повідомляли, викриває вразливість ППО України, яка дуже залежить від західних союзників у питаннях постачання ракет та оборонних систем для відбиття частих російських ударів», — пояснила інформаційна аґенція. «Потреба в західній зброї навряд чи зменшиться найближчим часом, оскільки кінця конфлікту в Україні не видно, а з огляду на війну з Іраном, конкуренція за оборонну зброю на Близькому Сході та за його межами, ймовірно, посилиться», — прогнозують експерти.