Зелений острів

Дональд Трамп висунув Данії вимогу «негайно покинути Ґренландію». «НАТО, скажіть Данії, щоб вона забиралася звідти негайно! Дві собачі упряжки не впораються. Лише США можуть, — заявив він. — Це життєво важливо для «Золотого купола», який ми будуємо. НАТО має прокласти нам шлях. Якщо ми цього не зробимо, це зроблять Російська Федерація (РФ) або Китайська Народна Республіка (КНР), а цього не можна допустити. Без величезної сили Сполучених Штатів, яку я створив під час свого першого терміну і зараз виводжу на новий і ще вищий рівень, НАТО не буде ефективною силою або засобом стримування. НАТО стане набагато потужнішим та ефективнішим, якщо Ґренландія буде в руках Сполучених Штатів».

У відповідь Ларс Локке Расмуссен, міністр закордонних справ Данії, під час брифінгу після зустрічі з Джей Ді Венсом, віцепрезидентом, і Марко Рубіо, державним секретарем США, заявив, що Ґренландія з 1949 року є членом НАТО і підпадає під дію так званої п'ятої статті. Він зауважив, що Копенгаґен поділяє побоювання Вашинґтона стосовно питання безпеки. Проте додав, що твердження буцімто навколо Ґренландії повсюди китайські військові кораблі, не відповідає дійсності. Дипломат наголосив, що Ґренландія нині й в найближчому майбутньому залишатиметься в складі Данії. «Ми вважаємо себе найближчими союзниками США. В Афганістані ми мали стільки ж жертв, скільки і США. Добре розумію, що майбутнє не обов'язково залежить від минулого, але вважаю, що важливо пам'ятати про минуле», — сказав він.

Після перемовин у Білому домі Ларс Льокке Расмуссен, міністр закордонних справ Данії, заявив про фундаментальні розбіжності щодо Ґренландії. Він також розповів про домовленість щодо створення робочої групи високого рівня. За словами дипломата, він прибув до США після серії «примітних коментарів» щодо Ґренландії. «Сполучені Штати завжди можуть попросити про збільшення своєї присутності в Ґренландії, тому ми хочемо почути, чи є у США якісь додаткові прохання. І конструктивно їх розглянемо, — запевнив глава данського зовнішньополітичного відомства. — Обговорення зосередилися на тому, як організувати довготривалу безпеку в Ґренландії, і тут наші погляди продовжують розходитися. Мушу сказати, що президент США чітко висловив свою думку, але ми маємо іншу позицію». А Вівіан Моцфельдт, його ґренландська колега за посадою, додала, що відбулася відверта, але конструктивна дискусія.

Своєю чергою, Єнс-Фредерік Нільсен, прем'єр-міністр Ґренландії, на спільній пресконференції з Метте Фредеріксен, прем’єр-міністеркою Данії, заявив, що острів відкидає варіант приєднання до США та воліє бути в союзі з Данією. Острів також відклав плани на незалежність, а погрози Трампа глава ґренландського уряду назвав абсолютно недоречними. «Ґренландія входить до складу Королівства Данія та повністю єдина у захисті основоположних принципів», — запевнив він.

Відтак Копенгаґен відправив на територію Ґренландії військову техніку та передовий загін, що має підготуватися до приймання більших збройних формувань із Данії й інших країн. «Данія відправляє війська у партнерстві з НАТО, — підтвердив Троельс Лунд Поульсен, міністр оборони королівства. — Мета полягає в тому, щоб відпрацювати навички ведення операцій в особливих арктичних умовах, а також посилити вплив альянсу в Арктиці на користь як європейської, так і трансатлантичної безпеки».

Водночас із цією заявою Ульф Крістерссон, прем'єр-міністр Швеції, оголосив, що до військових навчань у Ґренландії приєдналися шведські військові. «Вони входять до складу групи з кількох союзних країн. Разом готуватимуть заходи в рамках данських навчань Operation Arctic Endurance», — зазначив він, проте не уточнив кількість офіцерів, яких відправили на острів.

Бундесвер також відправив 13 німецьких військовослужбовців до міста Нуук, столиці Ґренландії, для участі у розвідувальній місії. «Метою є вивчення рамкових умов для можливих військових внесків із метою підтримки Данії у дотриманні безпеки в реґіоні, зокрема, щодо спроможностей морського спостереження», — зазначили у Берліні.

До міжнародної військової ініціативи в Ґренландії, яку організовує Данія, вирішила приєднатися й Франція. У рамках цього рішення Париж мобілізує невеликий підрозділ для участі в навчаннях союзників, що отримали назву Arctic Endurance. Французьке оборонне відомство наголосило, що місія матиме лише навчального характеру і буде зосереджена на посиленні оборонних спроможностей та підтримці данського суверенітету над територією острова.

Хоча формально нарощування військового контингенту там відбувається під егідою НАТО, координацію здійснює Копенгаґен, а не представники Альянсу. Такий підхід пояснили відсутністю довіри до США, через що операцію проводять без участі американської сторони.

У відповідь Керолайн Левітт, речниця Білого дому, заявила, що розміщення військових із європейських країн у Ґренландії не вплине на плани президента США встановити контроль над островом. Проте заявила, що зустріч посадовців США, Данії та Ґренландії була продуктивною, тож Вашинґтон планує і надалі продовжувати діалог. «Це була гарна зустріч, на ній сторони домовилися створити робочу групу з осіб, які продовжать технічні перемовини щодо придбання Ґренландії. Вони відбуватимуться кожні два-три тижні й адміністрація має намір продовжувати діалог із данською стороною та поважною делегацією з Ґренландії», — розповіла Левітт і запевнила: — Контроль над Ґренландією відповідає інтересам США у сфері національної безпеки».

Однак лише 17 % громадян Сполучених Штатів схвалюють зусилля Дональда Трампа щодо придбання Ґренландії, при цьому переважна більшість як демократів, так і республіканців виступають проти використання військової сили з цією метою. Про це свідчать результати опитування Reuters/Ipsos, яке засвідчило занепокоєння американців через погрози глави Білого дому на адресу Данії у зв’язку з Ґренландією. 47 % респондентів не схвалюють зусилля з заволодіння Ґренландією, ще 35 % не визначилися. Лише 4 % американців вважають «гарною ідеєю» застосування військової сили США для заволодіння Ґренландією — серед них близько 10 % республіканців і майже жодного демократа. Натомість 71 % назвали це «поганою ідеєю», зокрема, 90 % демократів і 60 % республіканців. Близько третини республіканців не визначилися. 66 % опитаних (91 % демократів і 40 % республіканців) зауважили, що їх турбує можливе заподіяння шкоди альянсу НАТО та стосункам США з європейськими союзниками.

А ті зараз обмірковують різні варіанти гарантування безпеки найбільшого острова світу від можливих дій із боку Вашинґтону. The Economist повідомила про три потенційні сценарії захисту Ґренландії. Перший, названий «Розрядка напруженості», передбачає дипломатичні заходи, зокрема, переконання американської сторони в тому, що РФ і КНР не становлять загрози реґіону, а також створення ініціативи «Арктичний вартовий».

Другий варіант під назвою «Стримування і контрзаходи» передбачає економічний тиск на США. Це може проявитися у санкціях проти компаній, що видобувають ресурси Ґренландії без відповідних дозволів, розпродажі американських державних облігацій або закритті американських військових баз у Європі. Третій підхід, «Очікування нової мети», розрахований на ймовірність зміни пріоритетів Трампа. Він передбачає, що увага президента США перемкнеться на інші питання, як-от конфлікт із Іраном чи вибори 2026-го, а його заяви про Ґренландію є лише тактичним ходом для досягнення поступок від Данії.

На цьому тлі вибухнув скандал. Нерозважливий жарт американського політика Біллі Лонґа, який є кандидатом на посаду посла в Ісландії, про те, що він стане губернатором 52-го штату США, викликав глибоке обурення у цій острівній країні. Міністерство закордонних справ Ісландії звернулося до Посольства США в Рейк’явіку за поясненнями. Крім того, тисячі ісландців підписали петицію до Катрін Гуннарсдоттір, міністерки закордонних справ країни, в якій закликали відхилити кандидатуру Лонґа на посаду посла та закликали Вашинґтон висунути іншу особу, яка виявляє більшу повагу до Ісландії й ісландського народу.

У відповідь дипломат заявив, що це був жарт. Проте Зіґмар Гудмундссон, депутат від ісландської Ліберальної партії реформ, що входить до коаліції ісландського уряду, назвав ці зауваження «не дуже вдалим жартом». «Очевидно, що це надзвичайно серйозно для такої маленької країни, як Ісландія. Ми повинні розуміти, що всі арґументи щодо безпеки, які американці висували щодо Гренландії, стосуються й Ісландії також. Йдеться про географічне положення цих двох островів», — пояснив він.

Політик назвав коментарі Лонґа ознакою зростаючої неповаги, яку США демонструють до суверенітету малих держав. «Ісландці повинні мати мужність, попри наші дуже дружні стосунки зі Сполученими Штатами, не в останню чергу через НАТО, обговорити, де й як найкраще задовольнити наші інтереси безпеки у світі, що змінюється», — наголосив він.