Найважчий стан енергетики України

Денис Шмигаль, український міністр енергетики, заявив, що Україні не залишилося жодної цілої електростанції. Відтак український уряд погодив низку заходів для подолання наслідків надзвичайної ситуації в енергетиці: зимові вакації дозволили продовжити до 1 лютого; люди можуть перебувати без перепусток на вулиці підчас комендантської години, у пунктах незламності та пересуватися приватним транспортом; збільшили імпорт і спростили під’єднання резервної генерації електроенергії; працює більше 10 тис. пунктів незламності по всій країні, ще 3,3 тис. готові відкритися; генератори перерозподілятимуть між реґіонами залежно від потреб. Будинкам із електроопаленням можуть надати статус критичної інфраструктури. Задля економії обмежують зовнішнє освітлення та підсвічування реклами.

Зараз в енергосистемі Києва спостерігається значне перевантаження системи, через що зростає кількість аварій у столиці. Про це повідомив Сергій Коваленко, генеральний директор компанії Yasno. «До всіх вимикань приєднався ще й мороз, і все це в сукупності дає вельми складну ситуацію», — зазначив він і додав, що швидкого покращення чекати не варто. Частина об’єктів потребує тривалого відновлення, а деякі взагалі не підлягають ремонту.

АЕС у небезпеці

Віталій Зайченко, колишній голова правління національної компанії «Укренерго», повідомив, що склалася закономірність: Російська Федерація (РФ) масово атакує українську енергетику плюс-мінус кожні десять днів. І після кожного такого обстрілу міста занурюються у темряву на тривалий час, бо українські атомні електростанції (АЕС) зменшують виробництво електроенергії.

Як пояснили у Міністерстві енергетики України, цьому є кілька причин. По-перше, міркування безпеки. «Раптове вимикання високовольтних ліній, що забезпечують видачу потужності атомних енергоблоків може призвести до складних наслідків, тому застосовують вимушені превентивні заходи», — зазначали у відомстві.

По-друге, РФ нерідко атакує підстанції «Укренерго», що забезпечують видачу потужності з АЕС. А вихід «мирного атому» на повну потужність займає час від кількох днів до тижня у разі значних пошкоджень інфраструктури.

Іншим важливим трендом 2025 року стало те, що ворог прицільно атакував критичні підстанції, що живлять українські АЕС. Особливого резонансу набув випадок у листопаді, коли РФ завдала ударів по підстанціях Південноукраїнської та Хмельницької АЕС, в результаті чого кожна з них втратила живлення від однієї з ліній електропередач.

Такі обстріли створюють украй небезпечну ситуацію, бо якщо бодай одна з діючих АЕС раптово втратить живлення, через мережу пройде своєрідна ударна хвиля, і це може спричинити справжнє технічне знеструмлення. Про це попередив Ян Ванде Путте, експерт із ядерної енергетики у Greenpeace.

Допомога

Відтак партнери виділяють нові пакети допомоги на відновлення української енергетики. Про це повідомив Андрій Сибіга, міністр закордонних справ України. Так, Велика Британія оголосила про виділення на підтримку енергетичної інфраструктури України додаткових 20 млн GBP, аби посилити її енергетичну безпеку в умовах постійних атак РФ. У заяві британського уряду йдеться, що в міцні морози сотні тисяч українців, у т. ч. діти та школи, залишилися без опалення та електроенергії.

Уряд Його величності зазначив, що нова підтримка допоможе задовольнити нагальні потреби у забезпеченні теплом та електроенергією мільйонів сімей, дітей і людей похилого віку після того, як президент Зеленський оголосив надзвичайний стан в Україні внаслідок тривалих атак на енергетичний сектор України. Гроші скерують на заходи з ремонту, відновлення, захисту та виробництва енергоресурсів по всій державі, щоб забезпечити безперебійну роботу критичних об’єктів під час непростих зимових умов.

Крім цього, Сполучене Королівство також розширює програму «побратимства шкіл», яка вже охопила 54 тис. учнів із обох країн. Програма сприятиме довготривалим зв’язкам та розвитку освітньої співпраці між Великою Британією й Україною.

Норвегія надіслала Україні 200 млн USD. Кошти витратять на закупівлю газу й енергетичного обладнання. Італія взялася постачати промислові бойлери високої потужності — від 550 до 3000 кВт — на суму 2,15 млн USD. Прилади передадуть в області, що найдужче постраждали від війни.

Литва передасть Україні додаткове обладнання для підтримки енергетичної стійкості в найбільш критичних реґіонах. Про це Денис Шмигаль повідомив, за підсумками телефонної розмови з Жигімантасом Вайчюнасом, міністром енергетики Литви. Він поінформував литовського колегу про ситуацію в українській енергетиці. «Литва готує урядове рішення про виділення додаткової енергетичної допомоги. Зокрема, обладнання для генерації електроенергії для розв’язання проблем у Києві та найбільш критичних реґіонах», — розповів Шмигаль.

Він також нагадав, що з початку повномасштабного вторгнення Литва надала Україні значну підтримку, зокрема, її енергетичному сектору. Серед енергетичної допомоги є комплекти обладнання для теплоелектроцентралей та АЕС, що дало змогу провести аварійні ремонти в кількох областях, більше 2 тис. сонячних панелей, різна техніка й обладнання. Ще 5,7 млн EUR Литва внесла у Фонд підтримки енергетики України.

Бельгія за посередництва Федеральної аґенції розвитку Enabel надала 22 мобільні котельні та три генератори потужністю 200 і 40 кВт для Києва, Одеси та Фастова. Данська організація Bevar Ukraine спрямувала на потреби Києва промислові станції безперебійного живлення, а також генератор на 22 кВт.

Швейцарія готує відправку чотирьох аварійних генераторів середньої потужності від кантону Тургау. Норвегія зосередила увагу на фінансовій підтримці України, виділивши 200 млн USD. Німеччина й Австрія додатково передали по 60 млн EUR.

У Польщі на генератори для Києва зібрали 1,1 млн PLN. Після цього організатори збільшили мету до 2 млн PLN, на які закуплять сотню генераторів для пунктів обігріву. Чехія у межах проєкту «Тепло і світло для України» передала 36 генераторів у Львів, Тернопіль, Київ, Дніпро, Миколаїв і Херсон. Також організація Clovek v tisni у співпраці з SOS Ukraine уклала ґрантову угоду на 850 тис. EUR для додаткових постачань енергетичного обладнання. Румунія відправила до Сумської області гуманітарний вантаж вартістю близько 20 тис. EUR, в т. ч. акумуляторні станції EcoFlow і дизельний генератор. Болгарія передала 17 генераторів різної потужності. Хорватія забезпечила Україну двома потужними генераторами для Сумщини, плануючи додати ще два для Київської та Сумської областей. Молдова передала для Сумщини 14 генераторів.

Грузія передала дев'ять промислових генераторів для Сумщини на більш ніж 500 тис. USD. Вірменія оголосила про наміри надати десять мобільних інверторних генераторів для освітніх і медичних закладів у прифронтових реґіонах.

Європейський Союз прийняв рішення передати Україні 445 генераторів із резервів rescEU. Загалом 17 країн надали Україні допомогу енергетичним обладнанням, аби підтримати її в умовах надзвичайно складної ситуації з електропостачанням, спричиненої російськими атаками.

Прогнози та загрози

Раніше покращення ситуації з енергетикою у Києві, Одесі та країні загалом анонсували як експерти, так і представники влади. Щоправда, останні робили наголос на тому, що раптово знайшли «зайві» обсяги енергії, які можна передати населенню — чи-то 800 мегават, 900, або навіть 1 гігават.

Вперше це анонсували наприкінці грудня 2025-го, а вже 8 січня ц. р. Юлія Свириденко, прем’єр-міністерка України, повідомила, що до української енергосистеми додали додаткові 911 МВт електричної потужності, що були вивільнені після перегляду критичних об’єктів, яким заборонено вимикати світло. Завдяки цьому нібито вдається зменшувати обсяг відключень за непростих погодних умов. Проте напередодні, 7 січня у Львові раптово відімкнули від електропостачання частину лікарень і комунальний електротранспорт. А масована атака рашистів 9 січня внесла свої корективи.

Богдан Кицак, народний депутат України, розповів, що російські удари по українській енергетиці надалі можуть відбуватися за трьома сценаріями: оптимістичному, реалістичному та песимістичному. Для кожного з них має існувати свій протокол дій. За його словами, оптимістичний сценарій передбачає, що РФ уже не здійснить жодної атаки на критичну інфраструктуру, і це дасть можливість енергетикам відновити її роботу. Реалістичний — що РФ рано чи пізно знову здійснить ряд атак. Це ускладнює ситуацію щодо відновлення та погіршує ситуацію загалом. Водночас існує і найгірший сценарій, згідно з яким РФ до кінця зими цілеспрямовано зруйнує всі генеруючі потужності України, в результаті чого такі великі міста, як Київ, просто не зможуть функціонувати. «Під час найгіршого сценарію можуть відбутися й евакуація населення з житлових кварталів, і ряд інших моментів, як-от розрив мереж та інші супутні наслідки», — зауважив експерт.

Олександр Харченко з Центру досліджень енергетики зазначив, що 2026 рік не буде простим для української енергетики. Проте він усе одно зазирає в майбутнє з обережним оптимізмом. «Ці два зимові місяці будуть складними, болючими, але енергетичного «апокаліпсису» не трапиться. Ми їх пройдемо, — запевнив він. — Ситуація складна, бо відбувається деградація системи розподілу енергії. Вона ж не будувалася з розрахунку на постійні вмикання й вимикання».

Попри те, що деяким українцям доводиться сидіти без світла по кілька діб поспіль, на щастя, справжньої руйнації української енергосистеми не сталося. А зважаючи на інтенсивність обстрілів, це можна назвати справжнім дивом, що стало можливим завдяки героїзму українських енергетиків.