Від Давосу до Абу-Дабі

Минулого тижня відбулося дві міжнародні події, що можуть мати безпосередній вплив на перебіг російсько-української війни. Спершу провели 56-ту щорічну зустріч бізнесу та політиків у Давосі (Швейцарія). Її відвідали близько 3 тис. учасників із понад 130 країн, серед них майже 65 глав держав та урядів, зокрема, шестеро лідерів G7, а також близько 850 керівників найбільших компаній світу.

Дональд Трамп очолив найбільшу делегацію США в історії Давосу, до складу якої входили п'ятеро секретарів кабінету міністрів та інші посадовці. Зокрема, державний секретар Марко Рубіо, спеціальний посланець Стів Віткофф і зять Трампа Джаред Кушнер.

Американський лідер став центральною постаттю форуму цього року. Він виступив із доволі аґресивною промовою. Глава Білого дому заявив, що Ґренландія є важливою для американської та глобальної безпеки. «Я не застосовуватиму силу. Все, чого вимагають Сполучені Штати, це місце під назвою Ґренландія», — зазначив він.

У своїй промові президент США розкритикував Європу, заявивши, що любить її та хоче її успіху, але та «рухається у неправильному напрямку». Він додав, що Сполученим Штатам потрібні сильні союзники, а не «серйозно ослаблені». Господар Овального кабінету описав Європу як «залежну від американського захисту, але недостатньо вдячну за нього». «Проблема з НАТО полягає в тому, що ми будемо поруч із ними на 100 %. Але я не впевнений, що вони будуть поруч із нами», — наголосив він.

У своїй промові Трамп згадав про війну Російської Федерації (РФ) проти України та своє бажання її припинити. А також додав, що розмовляє з володарем Кремля і вважає, що той хоче підписати мирну угоду. Натомість Зеленський і Путін «неймовірно ненавидять один іншого». «Гадаю, що якби мене не обрали, війна між РФ та Україною могла б перерости у третю світову, — сказав він. — Європа повинна зосередитися на війні РФ з Україною, бо, чесно кажучи, ви ж бачите, до чого це їх привело. Ось на чому Європа повинна зосередитися на Україні, а не на Ґренландії».

Після цього американський президент зустрівся з українським. «У мене була дуже хороша зустріч із президентом Зеленським, усі хочуть, щоб війна закінчилася. Багато людей гине. Чи є шанс укласти з Україною угоду? Побачимо, що буде», — зазначив Трамп.

Своєю чергою, Федеріко Фубіні, кореспондент італійської газети Corriere della Sera, який перебував у Давосі, повідомив, що президент США нібито запропонував своєму українському колезі за посадою відмовитися від частини Донецької області, яку ще російська армія не окупувала, в обмін на гарантії безпеки та масштабну фінансову підтримку обсягом до 800 млрд USD.

У Давосі також виступив Марк Карні, прем’єр-міністр Канади. Він свідомо уникав згадок про Дональда Трампа, хоча й не залишив сумнівів, що саме його має на увазі. «Середні держави повинні діяти разом, бо якщо нас немає за столом, ми стаємо частиною меню», — заявив глава канадського уряду та додав, що, на його думку, могутні країни використовують економічний примус, щоб отримати бажане.

У своїй промові він наголосив, що світ перебуває «в розпалі перелому, а не процесу переходу». «Великі держави почали використовувати економічну інтеграцію як зброю, тарифи як важіль впливу, фінансову інфраструктуру як засіб примусу, а ланцюги постачання як вразливі місця, які можна використовувати у своїх інтересах», — сказав він.

У відповідь Трамп заявив, що Канада існує завдяки Сполученим Штатам. А також додав, що Карні «не був удячний» США, коли виступав на Всесвітньому економічному форумі. На думку глави Білого дому, Оттава отримує «багато безкоштовних речей», маючи на увазі майбутню систему протиракетної оборони Сполучених Штатів «Золотий купол», яка охопить і територію Канади. «Вони повинні бути вдячні, але це не так», — зазначив він і відкликав своє запрошення для Карні приєднатися до Ради миру.

Зі Швейцарії Стів Віткофф, Джаред Кушнер і Джош Ґрюнбаум, комісар Федеральної служби закупівель США, полетіли до Москви. Там вони зустрілися з Юрієм Ушаковим, помічником російського диктатора. Останній заявив, що РФ вимагає вирішення «територіального питання». Він наголосив, що без вирішення територіального питання розраховувати на довготривале врегулювання конфлікту не варто і що Москва продовжить домагатися цілей «спеціальної військової операції», поки не вдається досягти політико-дипломатичного врегулювання.

Після цього перемовини перемістилися до Абу-Дабі (Об'єднані Арабські Емірати). До складу російської делегації увійшли посадовці Міністерства оборони РФ. Її очолив Ігор Костюков, начальник Головного розвідувального управління РФ. Окрему зустріч провели Стів Віткофф і Кирило Дмитрієв, глава Російського фонду прямих інвестицій.

Corriere della Sera оприлюднила головну вимогу Кремля: повний вихід Збройних сил України з Донбасу. А в Міністерстві закордонних справ РФ назвали ще одну з ключових умов для врегулювання війни в Україні: припинити «утиски Української православної церкви Московського патріархату». Зокрема, Москва вимагає скасування закону «Про захист конституційного ладу в сфері діяльності релігійних організацій», прийнятого в серпні 2024 року.

Крім цього, на перемовинах ішлося про запуск програми відновлення України з фінансуванням у 800 млрд USD; надання Україні американських гарантій безпеки, а також залучення європейських військ, які можуть бути розміщені на українській території; залучення заморожених у США активи РФ на відновлення територій, що постраждали в боях. Своєю чергою, росіяни заявили, що не вважають за доцільне розкривати зміст «формули Анкориджу».

Після першого дня цих перемовин рашисти масовано атакували Україну: випустили понад 370 ударних дронів та 21 ракету різних типів. Під ударами опинилися Київ та область, Сумщина, Харківщина, Чернігівщина. Столиця зазнала масованої атаки. Одна людина загинула (робітник фабрики Roshen) і щонайменше чотирьох поранили. Без опалення знову залишилися майже 6 тис. будинків. Також виникли проблеми з водопостачанням на лівому березі Дніпра та частково на правому. Під час цього масованого удару росіяни вперше застосували 12 протикорабельних ракет Х-22, запущених зі стратегічних бомбардувальників Ту-22М3.

Харків перебував під масованою атакою майже 2,5 години. Аґресори атакували місто 25 «дронами». Цілили по багатоповерхівках і приватному сектору. Внаслідок влучань постраждали також лікарня та пологовий будинок. 31 поранений, серед них двоє дітей: 12-річний хлопчик і семирічна дівчинка. Також був знеструмлений майже весь Чернігів.

«Цинічно, що Путін віддав наказ про жорстокий масовий ракетний удар по Україні саме в той момент, коли делегації зустрічалися в Абу-Дабі для просування мирного процесу під егідою США», — зазначив Андрій Сибіга, міністр закордонних справ України. — Ракети влучили не лише в українців, а й у стіл перемовин». За даними Reuters, делегація США на це дуже розлютилася. Росіяни розраховували не на такі результати.

Після другого дня перемовин інформаційна аґенція повідомила, жодних ознак компромісу між Україною та РФ немає. Зустріч знову відбувалася у закритому режимі. Розмова тривала довше трьох годин. За її підсумками, Володимир Зеленський заявив, сторони багато встигли обговорити, розмови були конструктивними. «Головне, на чому зосередились обговорення, це можливі параметри закінчення війни, — повідомив він. — Усі сторони домовились доповісти у своїх столицях щодо кожного з аспектів перемовин і узгодити з лідерами подальші кроки. Військові визначили перелік питань на можливу наступну зустріч. За умови готовності рухатись далі — а Україна готова — відбудуться й наступні зустрічі».

Коментар експерта

Віталій Портников, відомий український журналіст та аналітик:

— В мене немає жодних сумнівів із приводу того, що на справжніх перемовинах злодійський обстріл мирного населення є приводом до відмови у їхньому продовженні й інших дипломатичних демаршів. Але проблема в тому, що те, що ми спостерігаємо сьогодні — не справжні перемовини, а намагання України й її європейських союзників не дати можливості адміністрації президента Трампа звинуватити Київ у небажанні досягти миру, вийти з процесу й навіть припинити допомогу Україні. Тому насправді перемовини ми ведемо з американцями. Росіяни там як меблі й у них те ж завдання, що й у нас — своєю присутністю переконувати Трампа у власній миролюбності. А те, що у Вашинґтоні воліють не помічати обстрілів України в момент перемовин, на совісті американських учасників. Тож чи відбудуться колись справжні перемовини з РФ? Об’єктивні передумови для цього у найближчі роки практично відсутні. Навіть у разі істотного зменшення економічного і військового потенціалу супротивника. Швидше матимемо справу з поступовим затуханням війни та головними нашими зусиллями мають бути дії, спрямовані на виснаження російських ресурсів. Участь в імітованому перемовному процесі з метою не допустити відмови США від тиску на Москву є істотною частиною таких дій.