«Коаліція охочих» гарантує!

Володимир Зеленський провів у Парижі низку зустрічей із європейськими лідерами та прелставниками США для обговорення гарантій безпеки. Він також взяв участь у саміті «Коаліції охочих», який проводив Еммануель Макрон, президент Франції. На цьому засіданні були присутні представники 35 країн, зокрема, 27 глав держав та урядів, високі посадовці Європейського Союзу (ЄС), а також Марк Рютте, генеральний секретар НАТО.

Зеленський провів приватні перемовини з Макроном, спеціальним посланцем Стівом Віткоффом і радником президента Сполучених Штатів Джаредом Кушнером. Зеленського в Парижі супроводжував Кирило Буданов, новий голова Офісу президента. Це був його перший візит до Франції на новій посаді.

На саміті «Коаліції охочих» узгодили систему гарантій безпеки для України. Йдеться про її запуск після припинення вогню системи гарантій із п'ятьох компонентів: участь у механізмі моніторингу та верифікації припинення вогню під керівництвом США; підтримка Збройних сил України (ЗСУ); багатонаціональні сили в Україні; зобов’язання у разі майбутнього нападу; зобов’язання поглиблювати оборонну співпрацю з Україною.

Механізм моніторингу та верифікації припинення вогню має працювати під керівництвом США з міжнародною участю. Також передбачили створення спеціальної комісії для розгляду порушень і визначення заходів реагування.

Щодо підтримки ЗСУ, мова про фінансування закупівель озброєнь, підтримку оборонного бюджету, доступ до оборонних складів для швидкого посилення у разі загрози, а також допомогу у створенні оборонних укріплень.

За формування багатонаціональних сил для України відповідатиме «Коаліція охочих». Вони діятимуть на запит України після припинення бойових дій і матимуть європейське лідерство.

Щодо дій у разі повторного нападу Російської Федерації (РФ), то їх остаточно не узгодили. «Ми домовилися фіналізувати обов’язкові зобов’язання, що визначатимуть наш підхід до підтримки України та відновлення миру і безпеки у разі майбутнього збройного нападу з боку Росії», — сказано у декларації. Ці зобов’язання можуть містити використання військових спроможностей, розвідувальної та логістичної підтримки, дипломатичні ініціативи, запровадження додаткових санкцій. Щодо оборонної співпраці, то йдеться галузь підготовки кадрів, спільне виробництво зброї, а також розвідувальну співпрацю.

Декларацію про наміри щодо майбутнього розгортання багатонаціональних сил в Україні після завершення війни підписали: Володимир Зеленський, президент України; Еммануель Макрон, президент Франції; Кір Стармер, прем’єр-міністр Великої Британії.

«ЗСУ є і залишатимуться першою лінією оборони та стримування аґресії, — заявив французький лідер. — Чисельність української армії після припинення війни становитиме 800 тис., західні партнери зобов’язалися забезпечити її підтримку».

«Ми розуміємо, яка країна і на що готова. Дуже предметно розмовляли з американською стороною щодо моніторингу, щоб не було порушень миру. Америка готова працювати щодо цього», — заявив Зеленський. — Гарантії «Коаліції охочих» повинні працювати разом із гарантіями США. І саме так буде. Працюємо над тим, щоб це були юридично зобов'язуючи гарантії. Наші двосторонні гарантії безпеки будуть підтримані Конґресом США. Дай Боже, щоб ми дійшли до цього моменту. Документи в принципі готові, про деталі поки що сказати не можу».

Проте Сполучені Штати, хоч і публічно висловили підтримку зусиллям Європи щодо безпекових гарантій для України, однак не приєдналися до фінальної заяви лідерів, ухваленої у Парижі. Під час зустрічі представників Європи, США й України Віткофф заявив, що робота над безпековими протоколами для України переважно завершена, а Дональд Трамп рішуче підтримує ці домовленості. «Гадаю, ми досягли великого прогресу, коли слухали Зеленського й інших людей щодо питання територій, яке буде найбільш критичним питанням, і ми продовжимо ці дискусії. Сподіваюся, що зможемо досягти певних компромісів щодо цього», — заявив він. Тож із документа вилучили положення про можливу підтримку США багатонаціональних сил у разі нападу, а також про допомогу з розвідкою та логістикою. А що пообіцяли європейські країни?

Велика Британія та Франція погодилися відправити для захисту України в разі укладення мирної угоди до 15 тис. солдатів. The Times написала, що це значно менше, ніж очікувалося. Спершу військове керівництво Сполученого Королівства пропонувало надіслати 10 тис. військовослужбовців у складі ширшої «коаліції добровольців» чисельністю 64 тис. осіб, але в Міністерстві оборони Його величності це визнали неможливим, враховуючи теперішню чисельність британської армії. Тоді запропонували розгорнути 7,5 тис. британських солдатів, хоча й це число проблематичне, бо в регулярній британській армії служить близько 71 тис. навчених військовослужбовців.

Стармер розповів про те, що Франція і Велика Британія домовилися після припинення вогню по всій Україні створити «військові хаби». Він також розкритикував Путіна за відмову взяти на себе зобов'язання щодо припинення війни. «Ми продовжуватимемо чинити тиск на РФ доти, доки вона не сяде за стіл перемовин сумлінно», — запевнив глава британського уряду і додав, що мир в Україні зараз «ближчий, ніж будь-коли». «Та найважчі етапи все ще попереду», — застеріг він.

Своєю чергою, Швеція зобов’язалася надати Україні винищувачі Gripen і допомогти з розмінуванням Чорного моря. А зусилля Бельгії стосуватимуться морських і повітряних можливостей. «Наш внесок буде зосереджений, зокрема, на наданні повітряних і морських сил, а також на зусиллях у сфері підготовки, де Бельгія може зробити відчутний і значний внесок», — повідомив Барт де Вевер, прем'єр-міністр цієї країни.

Франція — єдина інша країна, яка зобов'язалася надіслати солдатів до України, й очікується, що вони складуть решту розгортання, що відбудеться у відносно безпечній західній частині української держави, далеко від лінії фронту. Макрон заявив, що кілька тисяч французьких солдатів можуть бути розгорнуті в Україні як «сила заспокоєння», а не підрозділи, що братимуть участь у бойових діях.

Згідно з планом, британські та французькі війська допоможуть у підготовці української армії та контролюватимуть будівництво захищених об'єктів для зберігання зброї та військового обладнання, які можуть бути використані для підтримки оборони України. Проте експерти вважають, що навіть загальна чисельність 15 тис. військових занадто оптимістична.

Фрідріх Мерц, канцлер Федеративної Республіки Німеччина (ФРН), заявив, що Берлін візьме на себе відповідальність за безпеку України й усього континенту. «Після припинення вогню ФРН готова розмістити свої сили на прилеглій до України території НАТО», — наголосив він.

Литва ж після припинення вогню може відправити до України кількасот солдатів. Про це заявив Робертас Каунас, міністр оборони цієї країни. Він запевнив, що Литва долучиться до гарантій безпеки для України, бо має такі зобов'язання навіть на законодавчому рівні.

Зеленський пояснив наступні кроки після підписання декларації щодо багатонаціональних сил в Україні. За його словами, підписання документа — це лише перший крок, що відкриває сам процес. «Ці документи також юридично зобов'язуватимуть. Більшості країн із «Коаліції охочих» потрібна підтримка їхніх парламентів. Тому після декларації підуть у парламенти. Розраховуємо на цю підтримку», — зазначив він.

Саміт підсумував Дональд Туск, прем’єр-міністр Польщі. «Зустріч «Коаліції охочих» у Парижі не дасть остаточного миру для України, — наголосив він. — Спільні зусилля американців, європейців та українців дають «тінь надії» на мир, проте наразі жодних сигналів із боку РФ на серйозні перемовини не надходило. Лише тиск змусить Кремль серйозно ставитися до дипломатії. Перемовини та зусилля європейської, американської й української дипломатії пропонують трохи більше, ніж тінь шансу на мир, але не гарантію».

У цей час у Парижі перебував Кирило Дмитрієв, посланець російського диктатора. 8 січня з ним зустрілися Стів Віткофф і Джаред Кушнер. «Після досягнення угоди з Україною майже за всіма аспектами плану Трампа, Білому дому потрібно отримати чітку відповідь від Путіна щодо цієї пропозиції», — написала про цю зустріч Axios. Водночас Єлисейський палац заперечив інформацію газети Le Monde про те, що Дмитрієв відвідав президентський палац.

Свою відповідь володар Кремля дав у ніч на 9 січня. Рої російських ударних дронів атакували Київ, цілячи в житлові будинки. Відбулися влучання в десятки багатоповерхівок, причому й повторні в той самий будинок. Постраждали 24 людини, четверо загинули. Пролунали вибухи й у Львові, але внаслідок атаки балістичної ракети. Під удар потрапив об'єкт критичної інфраструктури в с. Рудно. «Повітряна ціль рухалася зі швидкістю близько 13 тис. км/год. за балістичною траєкторією», — повідомили в повітряному командуванні. Атака тривала майже п’ять годин. Москва назвала її відповіддю на напад на резиденцію Путіна, який насправді вигадали кремлівські пропаґандисти.

Своєю чергою, Марія Захарова, речниця Міністерства закордонних справ РФ, заявила, що Москва розглядатиме розміщення західних військ та об’єктів в Україні як інтервенцію, що становить загрозу безпеці РФ, а мирне рішення можливе лише за повернення України до позаблокового статусу, її демілітаризації та денацифікації, а також визнання «сучасних територіальних реалій». Спікерка наголосила, що всі ці цілі будуть досягнуті або політико-дипломатичним шляхом, або в межах «спецоперації».