Україну боронять не лише її громадяни

Генеральний штаб Збройних сил України (ЗСУ) розпочав реорганізацію Інтернаціонального леґіону.

Понад 10 тисяч

Володимир Камінський, речник Міжнародного леґіону Головного управління розвідки (ГУР) Міністерства оборони України (МОУ) повідомив, що «в лавах Сил оборони України служать іноземці з більш ніж 50 країн світу». А Костянтин Мілевський, заступник начальника відділу координації з питань проходження військової служби іноземцями в ЗСУ, назвав навіть більшу кількість держав, чиї громадяни боронять Україну. «Добровольці зі 75 країн приєдналися до підрозділів Сухопутних військ ЗСУ. Щомісяця з цими підрозділами підписують контракти близько 600 громадян інших країн. Загалом кількість іноземних добровольців, які в той чи інший час служили або ж продовжують служити у підрозділах Сухопутних військ, становить понад 10 тис.», — повідомив він.

Іноземці долучилися до спротиву українців аґресорам ще 2014-го. За даними Польського інституту міжнародних відносин, у 2014-2019 рр. у складі українських добровольчих батальйонів воювали 3 879 громадян інших держав. Зокрема, з 2014-го боронять України чеченські батальйони — ім. шейха Мансура й ім. Джохара Дудаєва.

27 лютого 2022 року Володимир Зеленський закликав іноземців долучитися до Інтернаціонального леґіону територіальної оборони України, створеного того дня наказом МОУ. Чотири його батальйони неформально також назвали леґіонами. Три з них були бойовими, четвертий — навчальним.

7 березня 2022-го МОУ створило Міжнародний леґіон ГУР, запевнивши, що вступити до нього виявили бажання добровольці з 52 країн світу. У березні того ж року до його складу влився леґіон «Свобода Росії», перші 100 бійців якого добровільно перейшли 27 лютого на український бік із армії Російської Федерації (РФ).

9 березня 2022 року був створений білоруський батальйон ім. Кастуся Калиновського, реорганізований. 21 травня в полк. 31 липня 2022-го — Окремий батальйон особливого призначення МО Чеченської Республіки Ічкерія.

Виправдали сподівання

У серпні 2022 року до складу Міжнародного леґіону ГУР увійшов Російський добровольчий корпус. У жовтні 2023-го — батальйон «Сибір». 3 березня 2025-го — підрозділ «Номад», створений 27 грудня 2024-го з представників національних меншин РФ. Олександр Півненко, командувач Національної гвардії України (НГУ), повідомив, що у складі НГУ воює близько батальйону іноземців.

8 червня 2024 року Кирило Буданов, тодішній начальник ГУР, запевнив: «Іноземні добровольці виправдали абсолютно всі сподівання. Найбільша їхня роль була саме під час боїв за Київщину, коли на рахунку був кожен боєць». «Близько 40 % іноземних добровольців — із Південної Америки. Зокрема, з Колумбії. Вони зізнавалися, що рівень зарплати в ЗСУ суттєво вищий, ніж у їхніх збройних силах. Але це люди з військовим досвідом, які хочуть продовжити те, чим займались у своїх країнах і вдосконалювати», — розповів також Костянтин Мілевський.

За даними The New York Times, в Україні вони заробляють втричі більше, аніж удома. А Андрес Масіас, Експерт із безпеки та конфліктів, розповів Бі-бі-сі, що «колумбійським солдатам у відставці, яким по 40 років, пенсій не вистачає, щоб утримувати сім’ї». Водночас Олександр Якимович, командир 2-го інтернаціонального батальйону, запевнив: «Ті, хто суто за гроші, в нас довго не затримуються. Коли хлопці йдуть на бойове завдання, то кажуть: «Слава Україні!». Знаю, що це йде від душі».

А NYT процитувала дані Національного музею історії України у Другій світовій війні: «Щонайменше 92 американці загинули в боях на боці України. Незалежні оцінки кількості американців, які стали добровольцями з 2022 року, — від більше тисячі до кількох тисяч». Зокрема два з половиною роки боронив Україну Нейт Венс, двоюрідний брат віцепрезидента США Джей Ді Венса.

Еволюція

Інтернаціональні батальйони припинили своє існування 31 грудня 2025-го. Сухопутні війська ЗСУ попередили ще 16 листопада: «Відбувається еволюція підходу до застосування іноземних військовослужбовців. Ключовим принципом нової моделі є максимально ефективне використання їхнього досвіду, мотивації та професійних навичок у тих підрозділах, де вони потрібні найбільше».

А 8 грудня Олександр Якимович підтвердив: «Залишається тільки Міжнародний леґіон ГУР». «Гадаю, це пов’язано з двома питаннями. У нас багато окремих батальйонів, по-різному укомплектованих, які залучаються або не залучаються до бойових дій, виконують чи не виконують бойові завдання. Друге питання — створення Штурмових військ. Відповідно, їх треба укомплектовувати, чимось насичувати тощо. Леґіони переводять у склад Штурмових військ, які зараз формуються. Ми маємо стати лінійним батальйоном у штурмовому полку», — пояснив він.

Le Monde написала, що не всі на таке погодилися. Мовляв, «бояться опинитися в підрозділі, де командир не розмовляє англійською». Та командування Сухопутних військ пояснило 9 лютого: «Рішення про застосування іноземних військовослужбовців ухвалюють в межах загальної трансформації Сил оборони та з урахуванням потреб фронту. Іноземні добровольці й надалі зможуть проходити службу відповідно до свого фаху, досвіду та підготовки, а їхній бойовий досвід інтегрують у підрозділи, де можуть забезпечити найбільшу користь для виконання завдань оборони держави».

«Логічний крок»

Своєю чергою, Іван Тимочко, голова Ради резервістів Сухопутних військ, наголосив: «Іноземні леґіони раніше були в піхоті і мали озброєння, яке можуть використовувати легкі піхотні батальйони, полки чи бригади. Але вони не мали ні авіації, ні важких бронегруп». Однак Андрій Співак, начальник штабу 2-го інтернаціонального батальйону, поскаржився: «Ми навчили наших леґіонерів інноваційній тактиці оборони, в якій дві третини — дрони, ще одна — піхота. Усі ці навички можуть бути втрачені».

У відповідь командування Сухопутних військ запевнило: «Підрозділи іноземців не зникають. Вони трансформуються, щоб стати сильнішими. Замість того, щоб бути окремими «легкими» батальйонами, вони інтегруються до складу ефективних і досвідчених підрозділів. Це логічний крок, адже леґіонери — військовослужбовці батальйонів спецпризначення. Штурмові дії й контрдиверсійні операції — те, чим особовий склад леґіонів займався з перших днів їхнього заснування. Інтеграція до інших підрозділів не знижує їхній рівень, а навпаки — підвищує спроможності, забезпечує якісний захист військовослужбовців на полі бою та забезпечує посилення засобами безпілотних систем, артилерією й аеророзвідкою».

Командування також стверджувало, що більшість іноземців «не просто залишилися в строю, а й самостійно займаються рекрутингом нових колег зі закордону до своїх нових підрозділів, оскільки бачать перспективи для розвитку, а не загрози». А щодо критики переведення леґіонів до штурмових полків висловило припущення, що воно «може бути пов’язане з небажанням окремих посадових осіб втрачати свої функції чи посади».

Щоб дати кращу зброю

За даними порталу MilitaryLand, 1-й і 3-й інтернаціональні батальйони об’єдналися в 475-й штурмовий полк Code 9.2. Він не входить до складу Штурмових військ, але перебуває в прямому підпорядкуванні командувача Сухопутних військ. Особовий склад 2-го леґіону теж увійшов до 475-го полку.

Та один із військовослужбовців 2-го інтернаціонального батальйону, українець, заявив журналісту Ба-бі-сі: «Штурмові війська комплектують багато в чому за рахунок людей зі судимостями. Як це взагалі з моральної точки зору — поставити на один рівень добровольців і кримінальників?».

Однак Андрій Міщенко, начальник штабу 475-го полку, запевнив, що до цієї військової частини весь особовий склад розформованих підрозділів «заходить» як «цілісний організм під назвою «піхотний батальйон «Іноземний леґіон». Тобто не перетинається з тими, хто мають судимості.

А МОУ наголосило, що іноземців переводять у Штурмові війська, «щоб дати їм кращу зброю та захист. «Ніхто не забиватиме мікроскопом цвяхи. Армія зацікавлена в ефективності, тому снайпери, пілоти дронів чи парамедики займатимуть відповідні посади у профільних ротах нових бригад», — запевнили у відомстві.

Його глава Михайло Федоров заявив: «Комплексний план щодо вирішення проблем зі самовільним залишенням частини і мобілізацією передбачає певні рішення щодо того, як зробити так, щоб в Україні було більше іноземців і вони також могли виконувати військові завдання в нашій країні».

Пряма мова

Віталій Портников, відомий український журналіст:

— Багато хто мене запитує, чим керувався, коли попереджав, що якщо російсько-українську війну не вдасться зупинити за чотири роки, ми станемо свідками й учасниками нового великого протистояння. В Ізраїлі війну РФ проти України відразу ж оголосили «не своєю». І мої нагадування про те, що Україна перетворюється на полігон для іранських військових, нікого не переконували. А це одна війна — головних світових сил за впливи і владу. Я ще у 1990-ті рр. попереджав, що якщо Україна намагатиметься не просто проголосити незалежність, але стати «справжньою» незалежною державою з власною зовнішньою політикою, її конфлікт з РФ не забариться. І попереджав не лише я: у Кремлі виступили з відповідною заявою просто в день проголошення незалежності України. Україна для тих, хто хотів би заплющити очі на російські амбіції — просто шматок Росії, який із незрозумілих причин оголосив незалежність. Та можна поглянути на мапу світу і знайти нові «вразливі» країни. Практично ні у кого немає сумнівів у легітимності китайських претензій на Тайвань, отже, якщо б Сі Цзіньпіну вдався б бліцкриг, залишалося б тільки розвести руками.