Пом’якшені санкції

Рада Європейського Союзу (ЄС) минулого тижня узгодила 21-й пакет санкцій проти Російської Федерації (РФ) за її війну проти України — наймасштабніший за останні чотири роки. У пресрелізі Ради ЄС пояснили: «Мета сьогоднішнього пакету — ще дужче підірвати російську економіку та воєнну машину. Він став відповіддю на нещодавні жорстокі російські удари, навмисно спрямовані проти цивільної інфраструктури України». А Кая Каллас, головна дипломатка ЄС, наголосила: «Б’ємо по Путіну там, де йому болітиме найгірше — обрізаючи фінансові ланцюжки живлення, на які він покладається для продовження війни».

Половина банків — нон ґрата

21-й пакет передбачає внесення до санкційного списку ще 218 фізичних та юридичних осіб. Це наймасштабніше розширення «чорного списку» за останні чотири роки. У Європейській комісії (ЄК) запевнили, що після нового раунду обмежень під санкціями ЄС опиниться приблизно половина російських банків. ЄС заморозив активи 94 великих фінансових установ і заборонив надавати їм кошти. Заборона на проведення транзакцій поширюється ще на 33 російські кредитні та фінансові установи. Їх відлучать від міжнародної системи фінансових повідомлень SWIFT, аби заблокувати роботу на зовнішніх ринках.

За сприяння в обході обмежень під санкції ЄС потрапили й банки третіх країн — монгольський, киргизький і дві індійські «доньки» російських «Сбербанку» та ВТБ. 21-й пакет передбачає заборону на транзакції з 14 майданчиками в Грузії, Панамі, Об’єднаних Арабських Еміратах, на Маршаллових островах, у Киргизстані та Білорусі. Ба більше, уперше ЄС запроваджує механізм повної заборони на надання криптовалютних послуг для конкретних держав. «Цей новий інструмент дозволить Євросоюзу забороняти будь-які транзакції між операторами ЄС та будь-якими криптопровайдерами, яких РФ використовує для обходу санкцій», — йдеться в пресрелізі.

«Чорне золото» здешевили

21-й пакет санкцій заморозив стелю цін на російську нафту на рівні 44,7 USD за барель на найближчий рік. А точніше — ЄС призупинив автоматичне коригування механізму граничної ціни на російську нафту до 15 липня 2027-го. Компаніям ЄС заборонили перевозити, страхувати, фінансувати чи надавати інші морські послуги для експорту російської нафти до третіх країн, якщо її продали дорожче за встановлений ліміт. Уперше під санкції потрапила й супутня інфраструктура — послуги бункерування (заправлення кораблів паливом), порти, атомні електростанції та нафтопереробні заводи, які обслуговують або переробляють російську нафту.

У «чорному списку» унії вже були 632 танкери «тіньового флоту», але зі запровадженням нового пакету це число зросте до 673. Нові правила дозволяють державам ЄС конфісковувати вантажі суден «тіньового флоту», затриманих у межах морських операцій.

Нові санкції також фактично відрізають кораблі російського «тіньового флоту» від портів Євросоюзу й європейських морських і фінансових послуг, ускладнюючи їм перевезення російської нафти. Вперше обмеження поширили на кораблі, які надають послуги «тіньовому флоту»: приміром, заправляють його.

Газ ще не заблокований

Предметом тривалої дискусії, яка затримала схвалення пакету більш ніж на тиждень, стали санкції проти перевезення російського скрапленого природного газу (СПГ). У січні ЄС ц. р. вже заборонив його імпорт із 2027 року, а в липні намагався ще й заблокувати перевезення або закупівлю СПГ для третіх країн.

Однак Греція, яка має значний торговельний флот, наполягала, що це обмеження нічого не змінить для РФ, але постраждають грецькі судновласники. У ЄК із цим погодилися: «Кораблі, які зараз перебувають в управлінні операторів ЄС, через фінансові механізми, пов’язані з їхньою орендою, дуже швидко перейшли б під контроль китайських операторів. Тобто ми мали б заборону, але вона не вплинула б на потоки російського СПГ».

Врешті Греції пішли на поступки, частково вдовольнивши її вимоги — для неї погодили річний виняток зі заборони на перевезення та пов’язані з ним закупівлі російського СПГ для третіх країн. Рада ЄС повернеться до цього питання через рік, щоб вирішити — чи зберігати дію винятку.

Операторам ЄС наразі дозволено працювати з російським СПГ лише в межах контрактів, укладених до початку повномасштабної війни РФ проти України. Обмежили й обсяги транспортування СПГ: вони не можуть перевищувати перевезене операторами ЄС 2025-го, коли такі перевезення були на найнижчому рівні.

Обмеження ВПК триває

21-й пакет санкцій запроваджує обмеження проти 56 нових фізичних та юридичних осіб, залучених до російського військово-промислового комплексу (ВПК). Серед них є 37 суб’єктів, безпосередньо пов’язаних із виробництвом та ланцюгами постачання далекобійних дронів. Крім того, Рада ЄС внесла 51 організацію до переліку суб’єктів, щодо яких діють жорсткіші експортні обмеження на експорт товарів і технологій подвійного використання через підтримку ВПК РФ у її війні проти України.

Євросоюз також розширив чинну заборону на експорт до РФ високотехнологічної продукції. До оновленого переліку увійшли аерокосмічні компоненти: нікелеві та берилієві порошки, метали й сплави для реактивних двигунів і ракетного палива; матеріали для оборонного сектору — самоклейкі плівки, стрічки та смуги; технології для безпілотних літальних апаратів (БПЛА) — авіаційні товари, розроблені спеціально для БПЛА, а також системи припинення лету для дронів і ракет.

Крім того, Брюссель запровадив додаткові обмеження на імпорт російських товарів, що приносив РФ більше 60 млн EUR прибутків щороку. Під забороною європейського ринку опинилися російські руди (мідні, нікелеві, свинцеві та коштовних металів), необроблений цинк, лужноземельні метали, оксиди цинку й хрому, а також скляні вироби, штучні перли й автозапчастини.

Під обмеження потрапили й сім найбільших учасників російського золотодобувного сектору, одна з провідних алмазних компаній Росії, а також кілька організацій гірничодобувної та металургійної промисловості. Згідно з оприлюдненими на брифінгу даними, торік експорт золота дав РФ близько 12 млрд USD, а експорт алмазів — понад 2 млрд USD.

Поширили й на РБ

Торговельні санкції щодо Республіки Білорусь (РБ) знову були синхронізовані з російським санкційним режимом, аби не допустити обходу санкцій через цю країну. Крім того, пакет поширив на РБ нові торговельні обмеження, аналогічні до запроваджених проти РФ, у т. ч. заборони на імпорт, експортні обмеження для військової промисловості та додаткові заходи правового захисту європейських компаній.

Крім цього, новий пакет передбачає персональні санкції проти восьми осіб, які поширювали російську воєнну пропаґанду. Також під обмеження потрапив російський генерал-майор, якого ЄС звинувачує в катуваннях, стратах і нарузі над тілами українських військовополонених.

Цей крок доповнює ще одне важливе гуманітарне рішення унії. Представляючи пропозиції щодо пакета до пакету, Урсула фон дер Ляєн, глава ЄК, анонсувала заборону в’їзду до ЄС російським військовим, які воювали проти України. Однак ця ідея наштовхнулася на опір держав-членів, які традиційно приймають найбільшу кількість заявок на візи від росіян — Італії й Франції.

Вони наполягали, що обмеження має бути елементом візової, а не санкційної політики. Вказували й на складнощі індивідуальної перевірки заявників з метою з’ясування, чи були вони учасниками війни проти України. Та 21-й пакет санкцій закріпив принципову згоду держав-членів на це обмеження. Але Рада ЄС окремо визначить дату набрання ним чинності.

Винятків не уникли

Водночас запропоновані ЄК обмеження щодо російського рибальства до остаточного пакета не увійшли. На брифінгу пояснили, що заходи, які зачіпають продовольчу продукцію, залишаються політично чутливими для держав-членів ЄС.

Головними опонентами цих обмежень виступили Німеччина, Нідерланди, Франція та Польща, які прагнули захистити власну рибопереробну галузь.

За словами Світлани Романко, засновниці української громадської організації Razom We Stand, збереження подібних винятків є критичним. Вона наголосила, що поступки у рибній сфері та дозвіл європейським судноплавним компаніям і надалі брати участь у перевезеннях російського СПГ на світові ринки дозволять Москві й надалі отримувати мільярдні доходи для фінансування війни».

Натомість Болгарія домоглася вилучення з санкційного переліку патріарха Російської православної церкви Кирила. До цієї вимоги приєдналася й Італія — вочевидь, під впливом Святого Престолу, який прагне уникати «політичних» санкцій проти релігійних діячів.