Санкційний тиск на аґресора слабне

Коментуючи рішення Дональда Трампа послабити обмеження на постачання російської солярки, Володимир Зеленський заявив: «На жаль, зняття санкцій триватиме».

Санкції в обмін на мир?

Financial Times написала, що Стів Віткофф і Джаред Кушнер, представники президента США, запропонували передати частину заморожених російських активів до спеціальної фінансової структури під контролем Вашинґтона як елемент мирної угоди. Європейські посадовці різко виступили проти втрати контролю над коштами, які планували спрямувати на відбудову України, і відкинули ініціативу.

Reuters оприлюднила інформацію про те, що Білий дім розробляє механізм пом’якшення обмежень для підсанкційних танкерів, які перевозять нафту та нафтопродукти з Російської Федерації (РФ), Ірану та Венесуели. Як повідомив інформаційній аґенції неназваний представник американської влади, мета цього кроку — зниження рекордно високих світових ставок за фрахт. За його словами, обговорення цього питання розпочалися майже одразу після того, як Трамп скасував санкції щодо російського дизельного палива.

І хоча Кріс Райт, міністр енергетики США, запевнив, що Вашинґтон не скасовуватиме санкцій проти танкерів, які перевозять енергоносії з Ірану та РФ, можливе пом’якшення обмежень може збільшити доступність танкерного флоту для перевезення нафти та нафтопродуктів. Водночас наслідки такого кроку для російського експорту залежатимуть від того, які саме кораблі та вантажі отримають відповідні дозволи.

Відтак Москва зможе спокійно продавати нафту Urals за повною ринковою вартістю, що є критично важливим для Кремля.

Адже нафта — головна артерія, яка фінансує російську армію. Якщо ж адміністрація США зменшить санкційний тиск на російський «тіньовий флот», той зможе безперешкодно продавати мільйони барелів нафти за ринковими цінами (вище від установленої зараз цінової межі у 60 USD за барель), що дасть Москві сотні мільярдів доларів на продовження війни проти України.

FT також повідомила, що до США прямують три танкери з російським дизельним пальним. Один із них — Leruo — перебуває під санкціями Європейського Союзу (ЄС), Великої Британії та Канади. Його прибуття до Нью-Йорка очікується 11 листопада.

Далі — було

Наприкінці жовтня ц. р. стало відомо про наміри адміністрації Трампа розширити можливості торгівлі російською аграрною продукцією. Білий дім розглядав можливість подальшого пом’якшення обмежень на торгівлю російськими добривами, насінням і продовольством. Такі кроки обґрунтовували міркуваннями світової продовольчої безпеки та захисту інтересів американських фермерів.

Для РФ збереження широких винятків із санкційного режиму має важливе економічне значення: такі хімічні гіганти, як «Фосагро» й «Уралкалій», можуть продовжувати експортувати добрива на світові ринки й отримувати валютну виручку.

Схожу м’якість команда Трампа продемонструвала і в газовій сфері. За інформацією FT, представники США та РФ на високому рівні обговорювали скасування санкцій проти головного російського проєкту Arctic LNG 2.

В обмін на це російська компанія «Новатек» мала взяти фінансову та стратегічну участь в американському газовому проєкті на Алясці вартістю 25 млрд USD. Поки тривають перемовини, перспектива зняття американських санкцій із цього проєкту стає предметом можливих домовленостей між Вашинґтоном і Москвою.

Водночас The Wall Street Journal оприлюднила ще сенсаційніші деталі: Білий дім геть не проти російського трубного газу в Європі. Адміністрація Трампа активно виступає за швидке відновлення постачання палива саме через українську газотранспортну систему в рамках перемовин про «енергетичне перемир’я».

Таким чином, Вашинґтон пропонує Кремлю комерційний компроміс: санкції проти підірваного «Північного потоку» залишаться чинними, натомість Москва отримає можливість відновити газовий транзит через Україну. Втім, навіть якщо кошти від експорту блокуватимуть на спеціальному рахунку, Росія має чималий досвід обходу західних обмежень.

Паралельно з цим Вашинґтон продовжив дію санкційних винятків для закордонного бізнесу «Лукойлу». 15 жовтня американське Управління з контролю за іноземними активами дозволило до 24 квітня 2027 року подальшу діяльність закордонних автозаправних станцій компанії та низки її болгарських підприємств, зокрема, нафтопереробного заводу в Бургасі. Це дає змогу зберегти присутність російського нафтового гіганта на європейському ринку нафтопродуктів, хоча переказ коштів до РФ залишається забороненим.

Реанімують «чорну касу»?

The New York Times із посиланням на американських посадовців написала, що адміністрація Трампа офіційно почала опрацьовувати питання виведення з-під санкцій головного кремлівського фінансового інструменту — російського фонду прямих інвестицій (РПІ). До найсуворішого санкційного списку — Specially Designated Nationals (SDN) — Міністерство фінансів США внесло РПІ 28 лютого 2022 року.

Американське відомство пояснило: «Хоча офіційно РПІ є суверенним фондом, його широко вважають «чорною касою» Путіна, яка є символом ширшої клептократії в Росії». Внесення до списку SDN означало блокування майна та майнових інтересів фонду в межах американської юрисдикції, а також заборону американським особам проводити з ним операції без спеціального дозволу. Це суттєво обмежило можливості РПІ залучати американський капітал і співпрацювати з фінансовими установами США.

Внесення до SDN означало блокування майна та майнових інтересів фонду в межах американської юрисдикції, а також заборону американським особам проводити з ним операції без спеціального дозволу. Це суттєво обмежило можливості РПІ залучати американський капітал і співпрацювати з фінансовими установами США, фактично перекривши йому доступ до значної частини західного фінансового ринку.

NYT також розповіла: «За оцінкою команди Трампа, економічні домовленості з Москвою нібито можуть допомогти припинити війну, продемонструвавши Путіну серйозність намірів Вашинґтона щодо побудови нових взаємин. Водночас критики, навіть деякі республіканські законодавці, сумніваються, що такі економічні поступки дадуть бажаний результат. На їхню думку, такі односторонні кроки надають РФ значні економічні переваги без реального тиску чи поступок з боку Москви, що підриває позицію США».

«Радіо Свобода» процитувало Юрія Ушакова, помічника Путіна з питань зовнішньої політики, який заявив, що перемовини зі скасування санкцій проти РПІ тривають. А аналітики американського інституту Foundation for Defense of Democracies зазначили, що завершенню перемовин щодо скасування санкцій проти РПІ заважають три ключові фактори.

Зокрема, вимога Трампа про зустрічні поступки після припинення вогню в Україні. Процес також гальмують юридичні обмеження Закону про протидію супротивникам Америки за допомогою санкцій (CAATSA) через можливу протидію Конґресу та збереження аналогічних санкцій із боку ЄС і Великої Британії.

Проте каскад поступок навряд чи зупиниться. Французька Le Monde процитувала Роберта Ейджі, директора Американської торговельної палати в РФ, який спрогнозував: «До кінця року буде підписано ще один або два російсько-американські проєкти».

«Вельми дивний спосіб»

На думку Ганни Малкіної, української політологині, послаблення санкцій виглядають вельми дивним способом впливу на кремль. «Тобто це нестандартний крок і не зовсім зрозуміло, чого намагаються домогтися США. Це або варіант, коли з Кремлем уже існують якісь домовленості про вигідні для США певні угоди, тому що адміністрація Трампа дивиться на цю ситуацію з позиції бізнесменів, або навіть, якщо точніше сказати, махлярів, і тому зменшення санкційної політики вони хочуть запропонувати і пропонують в обмін на якісь преференції для себе», — пояснила вона.

Політичний аналітик Петро Олещук із цим погодився: «Адміністрація Трампа чомусь переконана, що Путін розчулиться, якщо США підуть на поступки. Але з Росією це не працює: для Путіна величезна кількість поступок — це мотивація не завершувати війну. Отримавши поступки і гроші, він розуміє, що крах відсувається, отже, війну можна продовжувати».