Щирий приятель

Європейський Союз (ЄС) і Канада зобов’язалися й надалі посилювати тиск на Російську Федерацію (РФ) і підтримувати Україну, в т. ч. у реформах та євроатлантичній інтеграції. Про це йдеться у спільній заяві за підсумками нещодавнього саміту ЄС-Канада в Монреалі (провінція Квебек). «Ми зосередимо більше уваги на спільних пріоритетах — від безпосереднього сусідства ЄС, України, Республіки Молдова та Західних Балкан до Індо-Тихоокеанського реґіону, Африки, Латинської Америки та Карибського басейну», — заявили учасники зустрічі.

Вони також зобов’язалися рішуче продовжувати підтримку встановлення всеосяжного, справедливого й тривалого миру в Україні, що ґрунтується на принципах міжнародного права, зокрема, Статуті Організації Об’єднаних Націй. «Ми й надалі надаватимемо всебічну політичну, фінансову, економічну, енергетичну, гуманітарну, військову та дипломатичну підтримку Україні й її народу», — зазначили в заяві.

ЄС та Канада також працюватимуть над реалізацією довготривалого бачення партнерства, що передбачає євроатлантичну інтеграцію України. «Ми сприятимемо процесам інституційних реформ, які тривають в Україні, а також її майбутній відбудові. Спільно й надалі докладатимемо зусиль для забезпечення негайного й безпечного повернення всіх військовополонених, цивільних осіб, яких утримують під вартою, а також українських дітей, що були незаконно депортовані або примусово переміщені, зокрема, у межах Міжнародної коаліції за повернення українських дітей», — ідеться в документі.

Водночас європейські столиці погодили нове формулювання щодо майбутніх взаємин ЄС і Канади: до 2027 року сторони мають визначити концепцію ще тіснішої асоціації, яка не передбачатиме повноправного членства. На такому формулюванні наполягала Німеччина. З пропозицією нової концепції стосунків ще у вересні ц. р. виступила Урсула фон дер Ляєн, президентка Європейської комісії.

Крім цього, Євросоюз привітав намір Канади приєднатися до надання позики на підтримку України, яку ЄС виділяє на 2026-2027 рр. В межах запланованого ЄС кредиту на 90 млрд EUR Оттава спрямує 500 млн EUR. За словами Марка Карні, ці кошти стануть початковим внеском Канади. Він назвав механізм важливим та ефективним, окремо відзначивши роль європейських інституцій у його створенні.

Глава канадського уряду також висловив підтримку ідеї використання заморожених активів для фінансування України, яка, за його словами, потребує вкрай необхідної фінансової допомоги. Він наголосив, що участь Оттави в кредитній програмі є практичним втіленням нещодавно оголошеного партнерства між його країною й Євросоюзом.

Прем’єр також заявив, що готовий відкласти укладення торговельної угоди зі США до приходу нового американського президента, якщо не зможе досягти домовленостей з адміністрацією Дональда Трампа. Торговельні перемовини між країнами просуваються повільно після того, як у серпні ц. р. Оттава вийшла з перемовного процесу, а восени обидві сторони запровадили нові мита. Він наголосив, що не укладатиме угоду лише заради самого факту домовленості, хоча відсутність угоди й матиме неґативні наслідки для американських родин і бізнесу.

А також відкинув припущення, що мав би обережніше висловлюватися про зближення Канади з Європою через можливу неґативну реакцію Трампа. «Абсолютно ні. Це було б безумством», — запевнив п. Карні. Водночас він не виключив символічного жесту у разі досягнення торговельної домовленості з Вашинґтоном: пообіцяв одягнути одну з чотирьох сорочок Brooks Brothers, які нещодавно отримав у подарунок від Трампа. За словами глави канадського уряду, поки що нагоди зробити це не було, оскільки взаємовигідної торговельної угоди між країнами досі немає.

Коментуючи поглиблення співпраці з ЄС, він заявив, що Канада прагне побудувати з блоком «найтісніші у світі взаємини» між окремою країною й об’єднанням, розширюючи партнерство в торгівлі, технологіях, культурі, науці й освіті.

Одним із напрямків такої співпраці п. Карні назвав розвиток власних технологічних можливостей задля зменшення залежності від інших держав і приватних компаній. Як приклад згадав про вразливість, пов’язану зі залежністю України від супутникового зв’язку Starlink, роботу якого раніше обмежували за рішенням Ілона Маска. «Якщо ви під’єднані до супутникової системи, яку майже трильйонер може в будь-який момент вимкнути, це не дуже гарна ідея», — зазначив він. І хоча визнав, що швидко позбутися залежності від американських технологій неможливо, однак припустив, що об’єднання космічних ресурсів Канади й Європи прискорить цей процес.

Окремо прем’єр висловив занепокоєність непослідовною підтримкою України з боку США в її боротьбі проти РФ. Він не став виокремлювати конкретні рішення Трампа, але загалом вказав на «непослідовність дій США щодо обмежень і санкцій проти Росії, а також надання Україні оборонних засобів». «Це не сприяє вирішенню проблеми», — заявив він.

До слова

Під час евакуації тварин із Краматорська Донецькій області в Україні російський FPV-дрон убив канадського волонтера Джессі Адамса, влучивши у лобове скло автомобіля одразу після того, як волонтери завантажили до нього врятованих тварин. «Завдяки Джессі зараз живі сотні тварин», — зазначили в організації «Порятунок тварин Харків».