Незважені рішення дають тривожні результати

21 жовтня ц. р. Сили оборони України встановили рекорд. Вони знешкодили 2 250 росіян. Це був найвищий добовий показник втрат особового складу Російської Федерації (РФ) за весь період повномасштабної війни. Відтак Богдан Кицак, народний депутат від партії Володимира Зеленського «Слуга народу», заявив, що Україна зможе продовжувати війну ще близько десяти років.

Розвідка і Starshield

Останні рішення Дональда Трампа породили ймовірність того, що Києву, можливо, доведеться обійтися без життєво важливої американської допомоги у війні з РФ. Про це написала Politico. Видання пояснило, що частково це пов’язано з тим, що розвідувальні дані, які надають США, відіграють ключову роль у військових діях України. «Втрата підтримки Вашинґтона змусить Київ покладатися винятково на європейську розвідку, що насправді не йде в порівняння з нашою», — зауважив Джон Гербст, посол США в Україні у 2003-2006 рр.

«Крім того військова система Starshield має вирішальне значення для оборони Києва від російських ракет», — підкреслила газета. Її збій у жовтні ц. р. викликав паніку серед українських чиновників та ускладнив оборонні операції. «Не думаю, що вони капітулювали б. Але їхні бойові дії й оборона стали б набагато складнішими», — поділилася Яна Кобзова, яка обіймала посаду радниці з питань зовнішньої політики колишнього президента Словаччини, а зараз є науковим співробітником Європейської ради з міжнародних відносин.

Politico вважає, що Трамп зайняв різко ворожу позицію щодо Києва, закликаючи до зміни режиму в Україні та підписавши гучну угоду з Москвою про постачання солярки, яка, за його словами, знизить витрати США на енергоносії.

Хоча Україна й обіцяє продовжувати боротьбу, експерти песимістично оцінюють довготривалі шанси Києва в разі, якщо Вашинґтон віддалиться від нього. «НАТО й Європа не можуть функціонувати у військовому плані без США. Європа може і повинна брати на себе більшу відповідальність за свою конвенційну оборону, але її можливості у сфері розвідки, а також у таких сферах, як дозаправка літаків у повітрі, є і будуть у найближчому майбутньому суттєво обмеженими», — заявив виданню один із східноєвропейських чиновників, який попросив не називати його імені.

Ще не катастрофа

Він зазначив, що британці та французи надають допомогу у сфері розвідки, тож ситуація не геть кепська, але це важливо, бо підтримувати цей потік потрібно без жодних перебоїв. «Європа мусить зберігати холодне серце у протистоянні з РФ, рішуче діючи щодо російських активів за кордоном та відіграючи активнішу роль у виробництві озброєння», — зазначив п. Гербст.

А Гіедрімас Єглінскас, колишній член литовського парламенту й експосадовець НАТО, висловив оптимізм щодо перспектив України навіть без підтримки з боку Вашинґтона. «Розвідка США має вирішальне значення для оборонних і наступальних операцій України. Ослаблений щит протиповітряної оборони спричиняє більше втрат серед українців, проте це не зламає їхню волю до оборони. І призупинення обміну розвідданими не вплине на майбутні результати війни», — вважає він.

Однак, на думку Зеленського, є різниця між тим, щоб Америка займала нейтральну позицію в конфлікті, і тим, щоб конкретно підтримувала РФ. «Вести війну проти Москви без американської підтримки було б дуже складно», — визнав український лідер.

Зараз Київ розглядає три варіанти гарантій безпеки для України після завершення війни. «Є НАТО, всі розраховують на це. А також на прямі гарантії Сполучених Штатів. Є ще п’ята поправка. І коаліція охочих, де є гарантії безпеки Європи разом із США», — перелічив Зеленський.

Він зазначив, що всі ці гарантії можна створити на основні сильної української армії. І зауважив, що йдеться як про кількісний, так і про якісний склад Сил оборони, на який потрібно чимало коштів. «Колеги з Європи й Америки знають про це. У нас усе вже прораховано. І з фінансуванням, і з відповідною кількістю наших воїнів, аби наша держава була спокійна», — поділився глава української держави. Він зауважив, що серед варіантів гарантій безпеки є й питання вступу в НАТО, що може бути вигідно й Альянсу, і РФ.

Війни спричиняють голод

Своєю чергою, Андреас Клут, експерт із дипломатії, національної безпеки та геополітики США, заявив, що РФ та США, ведучи свої війни проти України й Ірану, несуть значну частину відповідальності за те, що звели нанівець досягнення цілого покоління у боротьбі з голодом. Згідно з новим Глобальним індексом голоду, сукупні проблеми недоїдання, затримки росту та виснаження дітей поглибилися, зупинивши 20-річну тенденцію до поліпшення ситуації.

Війна, яку Трамп розпочав проти Ірану 2026-го, ще дужче поглибить цю ситуацію, прирікши на голод у найближчі роки десятки чи сотні мільйонів людей. 2025 року приблизно 645 млн людей уже належали до категорії тих, хто не доїдають. Протягом попередніх п’яти літ голод фіксували у 122 країнах.

Крім погодних явищ на кшталт Ель-Ніньйо та зміни клімату через діяльність людини, війни є критично важливим фактором, що посилює проблеми голоду. 2025-го у світі було зафіксовано 65 міждержавних збройних конфліктів — це найвищий показник із часів Другої світової війни. Катастрофічний голод було оголошено одразу у двох місцях: у Судані та Секторі Ґази.

До повномасштабного вторгнення на РФ на Україну припадало близько 30 % світового експорту пшениці. Коли ж постачання, що здійснювалося переважно Чорним морем, 2022 року зупинили, ціни на продовольство різко зросли. Найбільше від цього постраждали бідні країни Африки й Азії.

Війна США й Ізраїлю проти Ірану стала таким самим шоком. До початку війни близько 30 % світового експорту добрив проходило через Ормузьку протоку. На певний час ці потоки припинилися, а зараз відновлюються лише у мізерних обсягах. За прогнозами Світового банку, приміром, ціна на карбамід цього року зросте на 60 % і стабілізується лише 2027-го за умови, що війна не спалахне з новою силою.

Фермери в незаможних країнах фактично втрачають можливість купувати добрива через їхню високу ціну. Таким чином, дефіцит добрив, спричинений війною, безпосередньо призводить до голоду, а також до затримки фізичного розвитку та виснаження дітей по всьому світу. Такі потрясіння зазвичай даються взнаки ще тривалий час після завершення бойових дій, оскільки сільськогосподарські ринки потребують часу на відновлення, а фермери вже пропустили цілі сезони сіяння та збирання врожаю.

Навіть зростання цін на продовольство на 1 % корелює з підвищенням рівня смертності серед дітей віком до п’яти років. Домогосподарства, яким важко дозволити собі їжу, зазвичай насамперед скорочують споживання найбільш поживних продуктів, що має наслідки для дітей на все життя. Вони у середньому мають менший зріст і більш схильні до ожиріння порівняно з представниками інших вікових груп.

Голод, спричинений війною в далекому реґіоні, також часто стає каталізатором нових конфліктів, що, своєю чергою, веде до ще гіршої нестабільності та голоду. Війна обмежує доступ до сільськогосподарських угідь і можливості для випасу худоби, а також порушує роботу ринків, ланцюжків постачання, гуманітарного доступу та торгівлі. Нестача добрив і настання голоду, своєю чергою, посилюють війну та провокують появу величезної кількості біженців.