Іранська кампанія Трампа

Politico написала, що Дональд Трамп керує Сполученими Штатами за допомогою штучного інтелекту — він радиться щодо політичних питань і військових операцій з «Гроком» Ілона Маска. Тож провідні представники Демократичної партії у Палаті представників висунули вимогу до президента зберегти записи його розмов із чат-ботами. Конґресмени Джеймі Раскін і Роберт Ґарсія звинуватили господаря Овального кабінету, що той консультувався з «Гроком» щодо реакції венесуельців на захоплення Ніокласа Мадуро, перш ніж віддати наказ про проведення військової операції США, а не з Конґресом.

Те ж може стосуватися й іранської кампанії. Зараз американський лідер розглядає три варіанти розвитку подій стосовно війни з Іраном: укладання мирної угоди, відновлення бойових дій або економічний тиск. Про це написала Axios. «Так чи інакше, ми щось зробимо, але поспішати нікуди. Ми покалічили їх фінансово. У них немає грошей, немає бензину, а їхній народ від цього дуже втомився. Ми ведемо з ними перемовини. Все йде добре. Проблема з ними в тому, що вони намагаються нас підганяти, а самі тупцюють на місці», — пояснив глава Білого дому, але запевнив, що іранці прагнуть угоди «дужче, ніж будь-коли».

Джей Ді Венс, віце-президент, і Стів Віткофф, спецпосланець президента США, закликали Трампа ухвалити таку угоду, оскільки поновлення війни може й не змінити ситуацію на краще. Більшість країн Перської затоки підтримують таку ж позицію та повідомили про це американському лідеру. Венс заявив, що вони з Трампом «достатньо впевнені» у перспективі врегулювання війни з Іраном.

Проте відновити бойові дії хочуть Беньямін Нетаньягу, прем'єр-міністр Ізраїлю, та Піт Геґсет, міністр оборони США. Вони стверджують, що Ірану не можна довіряти в укладанні угоди, не кажучи вже про її дотримання, а також, що Трамп повинен завершити справу військовим шляхом.

Міністр фінансів Скотт Бессент, директор ЦРУ Джон Реткліфф і держсекретар Марко Рубіо радять Трампу зберегти статус-кво «ні війни, ні угоди» та дозволити продовження кампанії економічного тиску. Реткліфф вважає, що тривалі економічні труднощі змусять Іран піти на відчутніші поступки або викличуть достатню нестабільність у країні, щоб іранські громадяни повстали.

Врешті-решт, Сполучені Штати все ж завдали ударів по іранському острову Кешм у районі Ормузької протоки. Однак це не означає відновлення масштабних бойових операцій. Атаки були оборонними заходами у відповідь на застосування іранською стороною зенітних ракет проти американських об’єктів.

У відповідь Корпус вартових ісламської революції (КВІР) заявив, що його сили перехопили на схід від Ормузької протоки та знищили американський розвідувально-ударний безпілотний літальний апарат (БПЛА) MQ-9 Reaper. Так заявили, що дрон збили за допомогою нової сучасної системи повітряно-космічної оборони. Це був уже 55-й американський БПЛА типу MQ-9, знищений іранською стороною. КВІР також заявив, що його сили перехопили два американські розвідувальні дрони MQM-170 на південь від острова Кешм в Ормузькій протоці.

Водночас іранське телебачення показує інструкції на випадок ядерного удару. Громадян закликають не дивитися на спалах, ховатися в будівлях, триматися подалі від вікон і бути готовими провести в укриттях щонайменше добу.

Виявилося також, що війна в Ірані виявилася супервигідною для американських нафтових компаній. Про це написала The New York Times. Так, із квітня по вересень ц. р. сукупний прибуток більш ніж 50 великих нафтогазових компаній США перевищив 130 млрд USD. Це майже втричі більше, ніж за той же період 2025-го, коли вони заробили менше ніж 47 млрд USD. І трохи менше, ніж у II та III кварталах 2022 року, коли нафтовики заробили майже 140 млрд USD на злеті цін після російського вторгнення до України.

Американці ж за вісім місяців війни з Іраном додатково витратили на бензин і солярку майже 148 млрд USD. Це майже 1 130 USD на домогосподарство. Роздрібна ціна на бензин із 28 лютого зросла на 41 %, дизпалива — на 72 %.

У вересні ціна солярки на гуртових ринках Європи та США сягала 220 USD за барель, що вдвічі вище, ніж до початку війни в Ірані в лютому. Хоча обсяги сирої нафти, які вивозили з Перської затоки, перевищили у вересні-жовтні довоєнний рівень, нафтопродукти з реґіону практично не експортують.

За оцінкою Федерального резервного банку Далласа, за останній рік із експлуатації було виведено близько 10 % світових нафтопереробних потужностей. Але американський й європейський переробний бізнес від цього виграв, оскільки його рентабельність дуже зросла.

Додатковий внесок зробила війна Російської Федерації (РФ) проти України, адже російські нафтопереробні заводи і нафтова інфраструктура весь час зазнають ударів. Через це РФ припинила експорт бензину та солярки, хоча вивезення останньої поновили у другій половині жовтня після того, як Дональд Трамп уклав угоду з Путіним. Правда, вона опинилася на межі зриву, адже порти США відмовляються її приймати, а американські компанії — купувати. І нарешті Трамп визнав, що до підвищення цін на бензин відбулося через війну в Ірані.