Коли відбудуться мирні перемовини?

Для Російської Федерації (РФ) головний не мир, а управління перемовним процесом.

«Радше після 20-го»

Хоча кремлівський диктатор і заявляв 1 вересня ц. р., що перемовин з Україною щодо завершення війни не буде, після зустрічі з американськими представниками 6 вересня Москва знову заговорила про можливість їхнього відновлення. Не виключено, що президент США подбав про це, відправивши до Москви не лише спецпосланців Стіва Віткоффа та Джареда Кушнера, а й керівника санкційного підрозділу американського міністерства фінансів. Імовірно, той пояснив російському керівництву можливі наслідки підготовленого сенаторами Ліндсі Ґремом і Ричардом Блюменталем законопроєкту про нові санкції проти РФ.

Наступного дня після розмови з Путіним американські представники повідомили журналістам, що «Росія знову буде готова до перемовин після виборів до Державної думи». Щоправда, в телекорпорації Deutsche Welle зауважили, що «терміни відновлення перемовин не визначені, а їхні параметри американська сторона не уточнила». Політолог Володимир Фесенко прогнозував: «Якщо перемовини й відбудуться, то радше після 20 вересня. До цього часу Москва демонструватиме ескалацію заради пропаґанди».

Сергій Лавров, міністр закордонних справ РФ, цей прогноз підтвердив, хоча й продовжував запевняти, що Кремлю не має наміру зупиняти війну за столом перемовин, а прагнутиме досягати своїх цілей на полі бою. Ще й порадив західним країнам «не метушитися зі своїми новими ідеями щодо українського питання». Відтак Крістіан Віганд, речник Європейської комісії, констатував, що готовності РФ до переговорів в Європейському Союзі зараз явно не бачать.

«Чудова» розмова

Того ж дня відбулася телефонна розмова між президентами США і РФ, а помічник останнього Юрій Ушаков стверджував, що в ході неї «Трамп чітко наголосив на бажанні якомога швидше припинити конфлікт, що одразу відкриє перспективи — вражаючі та далекосяжні — для повного відновлення відносин між США та Росією». Він додав, що, на думку Трампа, це може суттєво вплинути на торговельно-економічні зв’язки та принести значні вигоди обом країнам. За словами посадовця, Путін такий підхід підтримав. А американський лідер розповів журналістам, що його розмова з диктатором була «чудовою». Й укотре повторив свою мантру, що той «хоче укласти угоду».

Роланд Фройденштайн, експерт із питань безпеки, пояснив: «Уряд США зацікавлений у досягненні якоїсь угоди або хоча б у появі перспективи угоди до проміжних виборів, оскільки Трамп хоче виглядати миротворцем. Тому Путін постійно підігріває його надію на можливий компроміс, чим продовжує підтримувати ілюзію».

Водночас Елбрідж Колбі, заступник міністра війни США, дав привід засумніватися в довірі Трампа справді «миролюбним» запевненням диктатора. Бо цей чиновник навряд чи без згоди свого президента закликав би на засіданні Міжнародної контактної групи з питань оборони України у формат «Рамштайн» європейців готуватись підтримувати Україну в довготривалій перспективі.

«Трамп поспішив»

Своєю чергою, Дмитро Пєсков, речник Кремля, запевнив: «Розраховуємо на відновлення перемовин у тристоронньому форматі — за участі РФ, України та США». Він додав, що президент України «готовий до компромісів». Та Володимир Зеленський пояснив, що «є ідеї щодо енергетичних об’єктів і щодо зернових поставок, щодо експорту нафти й газу». Проте, за його словами, виносити їх на публіку ще зарано.

А Дональд Трамп заявив: «Україна погодилася не завдавати удари по об’єктах російської енергетики. Росія погодилася вчинити так само». Та Крістофер Міллер, кореспондент Financial Times, відреагував спростуванням: «Трамп поквапився: за моєю інформацією від людей, які беруть участь у цьому процесі в Києві, це те, що ще перебуває на стадії розробки, але вони попереджають, що остаточної угоди ще немає».

Журналісти видання з посиланням на обізнані джерела повідомили, що «Москва та Київ справді відновили консультації щодо можливого припинення вогню в енергетичному секторі». Втім, співрозмовники в оточенні Кремля наголосили, що російське керівництво прагне зберегти важіль впливу у вигляді зимових обстрілів.

За інформацією журналістів, у Москві вважають руйнування української критичної інфраструктури під час морозів ефективним інструментом примусу до територіальних і політичних поступок. Тому російська сторона затягує ухвалення будь-яких юридично зобов’язувальних домовленостей до початку опалювального сезону. А речник Путіна, повідомляючи, що енергетичне перемир’я наразі предметно не обговорюється, тлумачив: енергетика України — «ахіллесова п’ята для неї».

Володимир Фесенко нагадав, що запропоноване торік президентом США енергетичне перемир’я росіяни відхилили.

«Реалії на землі»

Глава російського зовнішнього відомства нещодавно заявив, що у Вашинґтоні нібито підтримують «врахування реалій на землі». Цим евфемізмом у Москві повсякчас маскують її претензії на українські території. Тож Трамп, принаймні наразі, публічно ці «реалії» не згадував. Єдине, про що просив Зеленського — не завдавати ударів по підприємствах із виробництва дизельного палива в РФ. «З дизельним паливом зараз велике зростання цін», — пояснив він.

Чи підтримав президент США вигадки Кремля про «реалії на землі»? На телеканалі CNN не виключили поступливість Білого дому забаганкам Кремля. «В дипломатії Трампа простежується певна закономірність. Після консультацій із російським диктатором Вашинґтон, здебільшого, висуває пропозицію, яка значною мірою відображає цілі Росії. Поки це не зміниться, надії на нову ініціативу США залишатимуться обережними», — зазначив телеканал.

Тим часом Фрідріх Мерц, канцлер Німеччини, відреагував на заяву про «реалії» констатацією очевидного факту: «Наразі ми бачимо мало ознак того, що росіяни готові розпочати серйозні перемовин про припинення війни». Навряд чи він помилився, адже Пєсков відповів на пропозицію президента України провести тристоронні перемовини глав держав під час саміту G20 у Маямі, що в Кремлі «рішення про це ще не ухвалили». Однак висловився про перемовини непереконливо: «Так, ми не заперечуємо такої можливості. І мова саме про осяжну перспективу. Тобто, жовтень не можна виключати».

Та вже наступного дня повідомив, що диктатор готовий зустрітися з Зеленським винятково у Москві. Кирило Буданов, керівник Офісу президента України, відреагував на це як на чергову передвиборну демонстрацію Кремлем його непохитності.

«Хибна рамка»

Політолог Олег Саакян дійшов такого висновку: «Після чергових контактів американських представників із Москвою та Києвом знову виникає спокуса розмовляти про «мирний план», «заморозку» чи хоча б початок деескалації. Але це хибна рамка. Те, що ми сьогодні спостерігаємо, — не процес завершення російсько-української війни і навіть не підготовка до її заморожування. Це окремий, паралельний політичний процес, у якому кожна зі сторін переслідує власні цілі».

«Для Росії головна цінність цього треку — не мир, а управління перемовним процесом. Москві важливо, щоб перемовна рамка просто існувала. Вона дозволяє казати Вашинґтону: «ми розмовляємо», підтримувати прямий канал із Трампом, затягувати час, намагатися відкласти новий санкційний тиск і водночас перекладати відповідальність за відсутність результату на Україну й Європу — пояснив політолог. — Справжня ж «точка заморозки» може з’явитися лише тоді, коли РФ сама буде змушена її шукати — через виснаження, втрату можливостей і страх перед значно гіршим продовженням.

«Російська влада вдає, що хоче закінчити конфлікт шляхом переговорів, хоча насправді це не так. Шляхом перемовин вони намагаються змусити США чи інші сторони натиснути на Україну, щоб та капітулювала», — пояснив Курт Волкер, експосол США при НАТО. А Роланд Фройденштайн вважає: «Якщо Україна вистоїть взимку — навесні Путін, можливо, перегляне свою позицію і нарешті змінить деякі зі своїх максималістських вимог».