«Чорний» рекорд Кремля

Російська армія за чотири з половиною роки повномасштабної війни проти України зазнала близько 1,5 млн військових втрат. За оцінкою британської розвідки, більш ніж 500 тис. російських військовослужбовців загинули. Решта — переважно поранені, частина з яких уже не зможе повернутися на фронт. Масштаб втрат став одним із головних показників ціни, яку Кремль платить за продовження війни.

Пів мільйона смертей

Про нову оцінку російських втрат заявив Ричард Найтон, начальник штабу оборони Великої Британії. Ці показники приблизно відповідають даним Генерального штабу (ГШ) Збройних сил України (ЗСУ). Станом на 9 вересня ц. р. Україна оцінювала сумарні втрати російського особового складу у 1 500 870 осіб.

Йдеться саме про військові втрати, а не про кількість полеглих. Це принципова різниця, адже поняття «втрати» у військовій статистиці охоплює не лише мертвих, а й поранених та інших військовослужбовців, які вибули зі складу підрозділів.

Найбільше вража є кількість тих, хто загинули. За словами маршала Найтона, в середньому російська армія втрачала сотні військових убитими щодня протягом тривалого періоду. Причому основна частина втрат, за британськими даними, припала на період із початку 2023-го.

Таким чином, війна, яку Кремль спершу представляв російському суспільству як коротку «спецоперацію», перетворилася на багаторічну кампанію з величезною кількістю людських жертв. Ричард Найтон назвав ці втрати величезною і безглуздою ціною за відносно невеликий поступ РФ на полі бою.

Число продовжує зростати

Однією з головних причин величезних втрат є характер бойових дій. Після провалу початкового російського наступу фронт перетворився на війну виснаження. Російські війська намагаються просуватися невеликими групами, використовуючи піхоту, бронетехніку, артилерію та дедалі більшу кількість безпілотних літальних апаратів (БПЛА).

Водночас сучасне поле бою стало значно прозорішим. Розвідувальні БПЛА дозволяють швидше виявляти пересування військ, а FPV-дрони можуть атакувати навіть невеликі групи солдатів. Саме тому великі концентрації військових стали надзвичайно вразливими.

Москва намагається компенсувати втрати постійним набором нових контрактників і збільшенням фінансових виплат за підписання контракту. Це дозволяє Кремлю продовжувати поповнювати армію навіть за величезної кількості полеглих і поранених.

Однак сама по собі можливість заміщувати втрати не означає, що вони не створюють проблем для російської армії — втрати зростають, а просування сповільнюється. Особливу увагу британці звернули на співвідношення між масштабом російських втрат і результатами на полі бою.

Попри величезну кількість залучених військових, Москва не продемонструвала швидкого стратегічного прориву. Навпаки, західні оцінки свідчать про суттєве уповільнення темпів російського просування 2026 року. Це створює для Кремля складну ситуацію: для захоплення нових територій необхідно витрачати дедалі більше людей і техніки.

Фактично Росія веде війну на виснаження, розраховуючи на те, що її більші людські та промислові ресурси дозволять пережити Україну. Але ціна такої стратегії постійно зростає.

Більше, ніж у Другій світовій?

Людські втрати — лише частина проблеми російської армії. За словами британського військового керівництва, російські сили також втратили більше 10 тис. панцерників, близько 3 тис. систем протиповітряної оборони й артилерії, а також понад 370 літаків і гвинтокрилів. Станом на 14 вересня ГШ ЗСУ повідомляв про понад 12,3 тис. знищених російських танків, понад 25,3 тис. броньованих машин і майже 49,7 тис. артилерійських систем.

Ці показники відрізняються залежно від методики підрахунку та моменту, на який проводили оцінку, однак загальна тенденція очевидна: Росія платить за війну не лише людьми, а й величезними обсягами військової техніки.

На тлі новини про 1,5 млн російських втрат у соціальних мережах з'явилися твердження, що це число вже перевищила втрати Радянського Союзу у Другій світовій війні. Але це некоректне порівняння. За оцінкою історика Григорія Кривошеєва, військові безповоротні втрати СРСР у війні 1941-1945 рр. склали близько 8,7 млн осіб. До цього показника входили ті, хто загинули, померли від поранень, хвороб і нещасних випадків, а також ті, хто зникли безвісти або померли у полоні.

Отже, 1,5 млн російських військових втрат у теперішній війні ще не перевищують радянські втрати у Другій світовій. Але є й інший важливий момент. РФ досягла показника у 1,5 млн втрат приблизно за чотири з половиною роки повномасштабної війни. Тому порівнювати ці числа лише за абсолютним значенням некоректно — потрібно враховувати тривалість війни, чисельність армій, характер бойових дій і методику підрахунку.

Попри те, що число 1,5 млн не можна називати кількістю загиблих, масштаб втрат Росії все одно є надзвичайним. Британська оцінка у понад 500 тис. полеглих означає, що людські втрати російської армії вже вимірюються сотнями тисяч. І це лише військові.

За кожним числом стоять конкретні люди — мобілізовані, контрактники, добровольці, ув'язнені, які погодилися воювати, а також мешканці російських реґіонів, де війна стала одним із головних джерел прибутків для частини населення. При цьому Москва не демонструє готовності припинити війну через масштаби втрат. Навпаки, російська влада продовжує мобілізаційну кампанію, стимулює укладання контрактів і збільшує фінансування військової сфери.

Що це означає для РФ

Для Кремля сама по собі величина втрат ще не означає неминучого припинення війни. Росія має значно більший людський ресурс, ніж Україна, і продовжує використовувати фінансові стимули, для рекрутування військових. Проте мільйонні втрати поступово створюють довготривалі проблеми.

Йдеться не лише про армію. Вибуття сотень тисяч людей впливає на ринок праці, демографію, сім'ї та реґіони. Поранені й інваліди війни потребують тривалої медичної та соціальної підтримки. Держава має виплачувати компенсації сім'ям полеглих і фінансувати дедалі дорожчу військову машину.

На цьому тлі війна стає для російської економіки дедалі потужнішим навантаженням. Саме тому оцінка у 1,5 млн — це не просто черговий рядок військової статистики. Він показує масштаб людських ресурсів, які РФ вже витратила у війні проти України.

І водночас це число демонструє головну особливість теперішньої війни: Москва готова платити надзвичайно високу ціну за повільне просування на фронті, навіть коли йдеться про сотні тисяч загиблих і понад мільйон загальних військових втрат.

Коментар експерта

Олег Іващенко, начальник Головного управління розвідки Міністерства оборони України:

— Щодобові втрати російської армії на фронті сягають 1 551 особи та значно перевищують темпи мобілізації в РФ. Це може призвести до повного вичерпання потенціалу ворога для продовження бойових дій. Країна-аґресорка здатна мобілізувати лише від 1 тис. до 1,2 тис. осіб на добу. При цьому, щодобові втрати ворога значно перевищують ці показники і сягають 1 410 або навіть 1 551 особи. З них 835 осіб, а це близько 60 %, загинули в бою. Західні спецслужби підтверджують таку статистику і зазначають, що щомісячні втрати росіян перевищують обсяги набору на 6 тис. солдатів. Із 2022 року російські війська загалом втратили понад 1,5 млн осіб, із яких 450 тис. безповоротно ліквідовані. Ще 18 місяців бойових дій обернуться для аґресора втратою 765,8 тис. солдатів, що зачепить 10 % чоловічого населення віком від 25 до 49 років. Через шалені втрати генерали звернулися до Путіна з проханням набрати додаткові 800 тис. солдатів. Проте російська військова інфраструктура фізично не може впоратися з такими завданнями та здатна одночасно прийняти не більше 300-500 тис. новобранців. Середня тривалість життя новобранця після прибуття на бойові позиції становить від 20 до 30 хвилин. Щоб компенсувати нестачу живої сили, командування держави-терористки вербує іноземців, залучивши понад 28 тис. найманців з африканських країн і плануючи збільшити контингент із Північної Кореї в Курській області з 8 тис. до 50 тис. осіб. Ми ж працюємо над тим, аби зупинити цей процес, передаючи інформацію відповідним службам безпеки та розвідки.