Час припинити ворожнечу

Володимир Зеленський висловив удячність Каролю Навроцькому, своєму польському колезі за посадою, за привітання з нагоди Дня Незалежності України. Глава української держави висловив бажання розвивати польсько-українські взаємини з повагою до минулого та реалістичним поглядом на сучасні загрози. Він також наголосив, що українці завжди пам’ятатимуть про підтримку Польщі, її відкриті серця та двері з перших днів російського вторгнення. Натомість польський президент нагадав, що саме Польща першою державою у світі визнала незалежність України, що стало виявом визнання прагнення українського народу до свободи (насправді першою була Канада. — Ред.). «У Польщі й досі живе усвідомлення того, що Україна бореться за свою незалежність і можливість самостійно визначати власне майбутнє», — зазначив він.

Не хочуть бути жертвами

The Guardian написала, що після початку повномасштабного вторгнення Російської Федерації (РФ) підтримка України дала Республіці Польща (РП) рідкісний шанс опинитися у центрі геополітичної уваги. Пересічні поляки відкрили свої домівки для мільйонів біженців, а влада у Варшаві стала одним із найгучніших адвокатів Києва на Заході. Проте атмосфера безпрецедентного союзу тривала недовго — тепер співчуття змінилося утомою, а в деяких випадках і прямою ворожістю.

За даними останніх соціологічних опитувань служби CBOS, 52 % поляків не хочуть приймати нових біженців із України. Серед причин охолодження стосунків аналітики називають історичні суперечки, політику пам’яті, втому від війни, а також активну російську дезінформацію в соціальних мережах, що підбурює ксенофобію та міти про «українських утриманців».

Втім, за оцінкою The Guardian, головний фактор, який системно ігнорують політики, полягає в іншому: Варшава виявилася не готовою до того, що українці перестануть бути «безпорадними жертвами». «Польща не усвідомила, що українці — це не просто жертви Путіна, а люди з власною суб’єктністю. Як тільки з’явилася можливість, біженці покинули вітальні своїх господарів, орендували або купили житло, відкрили власний бізнес і створили потужну спільноту, яка почала прямо конкурувати з місцевими жителями. Вони відмовилися бути пасивними отримувачами польської благодійності», — зазначило видання.

Український бізнес узявся стрімко розвиватися, а сама Україна трансформувалася з пасивного отримувача гуманітарної допомоги на експортера військових технологій і досвіду. Київ уже не потребує «посередників» чи «адвокатів» у Варшаві для перемовин із Вашинґтоном чи Брюсселем.

Для майже моноетнічного польського суспільства така зміна парадигми виявилася складною. Уряд Дональда Туска, як і його попередники, підживлював міт про «прометейську роль» Варшави у майбутньому України, але не підготував власне суспільство до сприйняття українців як повноправних учасників ринку та суспільного життя.

Помилка Польщі має стати застереженням для решти континенту, підсумувала The Guardian. Незалежно від перебігу подій, Україна ставатиме дедалі ближчою до європейських економік. Українці стануть конкурентами в бізнесі для французів і німців так само, як це сталося в РП. А українські лідери приходитимуть до Брюсселя, Парижу та Берліну не по «безкоштовні набої», а за рівним голосом за столом перемовин, вибореним захистом континенту.

Волинський камінь спотикання

Найбільша частка поляків зараз переконані, що ключовою причиною погіршення ставлення до українців є суперечки щодо Волинської траґедії. Такими виявились результати іншого опитування від CBOS. На запитання про причини погіршення ставлення поляків до українців 45,4 % респондентів назвали суперечки щодо Волинської траґедії та політику в історичних питаннях. 36,4 % називають соціальний захист, який мають українці у РП. 26,2 % вважають, що роль у погіршенні ставлення до українців зіграла дезінформація та російська пропаґанда.

Числа суттєво різняться залежно від політичних симпатій респондентів, які давали відповідь. Зокрема, 49,5 % прихильників партій урядової коаліції вважають, що у погіршенні ставлення поляків до українців винні російська пропаґанда та дезінформація. Тема Волинської траґедії у цій групі респондентів — на другому місці (37,2 %), роздратування соціальним пакетом для українців у РП — на третьому (24,6 %). Водночас серед прихильників опозиційних політичних сил на першому місці Волинська траґедія (55,1 %), на другому — соціальний пакет для українців (47,8 %), в на третьому — заяви українських політиків (35,6 %).

Заклик до примирення

Відтак Постійна рада єпископів Польщі оприлюднила звернення зі закликом примирення поляків та українців. Випадки аґресії між двома народами владики назвали такими, що заслуговують на засудження. «Ми закликаємо віруючих і невіруючих, усіх людей доброї волі в Польщі шукати у польсько-українських відносинах передусім духу примирення та християнської любові. Закликаємо до чесного історичного діалогу, щоб темні сторінки нашої спільної історії були повністю з’ясовані. Також закликаємо не розпалювати національні настрої, спрямовані проти будь-кого», — йдеться у документі.

Єпископи також нагадали про підтримку РП на початку повномасштабного вторгнення РФ до України. Зокрема, вони наголосили, що у лютому 2024-го, коли сотні тисяч українців перетнули польський кордон у пошуках притулку, польські родини відкривали для них свої домівки, а десятки гуманітарних організацій і тисячі волонтерів долучалися до допомоги. Така підтримка українців з боку польського суспільства тоді викликала захоплення та повагу в усьому світі. «Для біженців організовували харчування, медичну, фінансову, юридичну, душпастирську, психологічну й освітню допомоги. У цих заходах від самого початку війни на передовій були християнські церкви, їхні духовні особи, а також сотні інших благодійних організацій, парафій, католицьких рухів та об’єднань. Ми ніколи не припиняли й не обмежували цього служіння нашим братам в Україні. Увесь цей час ми як Церква завжди стоїмо на боці тих, хто найбільше постраждав, родин жертв війни, тих, хто страждає і часто вже не має куди повертатися», — зазначили автори звернення.

На думку архиєреїв, прояви солідарності дедалі дужче контрастують із повідомленнями про конфлікти між українцями та поляками. Вони вважають, що такі випадки, незалежно від їхнього національного, хуліганського чи кримінального підґрунтя, необхідно засуджувати. Водночас автори закликали польську владу активніше протидіяти інцидентам на національному ґрунті. «Конференція єпископату Польщі не раз закликала до солідарності з тими, хто потребує допомоги в Україні, а також до примирення між нашими народами, які зазнали болючих ран історії. Ми щиро віримо, що ці рани можуть загоїтися, а над ними постануть взаємна повага та примирення», — наголосили владики.