Китайський вояж Трампа

Минулого тижня Білий дім запровадив санкції проти 12 компаній і фізичних осіб, яких Вашинґтон звинуватив у сприянні продажу та транспортуванню іранської нафти до Китайської Народної Республіки (КНР). Скотт Бессент, міністр фінансів США, заявив, що американська сторона і надалі працюватиме над тим, щоб «відрізати іранський режим від фінансових мереж, які використовують для підтримки терористичної діяльності та дестабілізації світової економіки».

Нагадаємо, що Трамп повернувся до влади під гаслом перемоги над КНР і запровадив драконівські тарифи проти китайських товарів. Так було і за першого його терміну, однак цього разу Пекін відповів жорстко і Вашинґтон пішов на поступки. «Ба більше, Трамп своїми указами послабив позиції Америки в конкуренції з КНР за світове панування, — вважає Бронвен Меддокс, директорка Chatham House. — Китайське керівництво навіть мріяти не могло про те, що Трамп насправді зробив для Китаю після повернення в Білий дім. Він скасував субсидії Джо Байдена, що дозволило КНР зміцнити своє лідерство в «чистих» технологіях. А також обклав митом союзників США, зокрема, В'єтнам та Індію, підштовхнувши їх до зближення з Пекіном. Крім цього, підірвав авторитет НАТО і став на бік Російської Федерації (РФ) в її війні з Україною. А тепер загруз у війні з Іраном».

Перетягування линви

13 травня американський лідер полетів у Пекін. Це був перший візит Дональда Трампа до КНР за дев’ять років. Попереднього разу він був із офіційним візитом у Китаї в листопаді 2017-го — під час свого першого президентського терміну. Але останнім часом усі контакти між КНР і Сполученими Штатами — політичні, дипломатичні, військові — зійшли нанівець. Цього разу із делегацією прибула низка американських бізнесменів, зокрема, Ілон Маск (SpaceX), Тім Кук (Apple) і Дженсон Хуанґ (Nvidia). «Я попрошу президента Сі, надзвичайно видатного лідера, відкрити Китай, щоб ці блискучі люди могли творити дива і допомогти підняти КНР на ще вищий рівень», — прокоментував склад своєї делегації господар Овального кабінету.

Та високого гостя на летовищі Сі Цзіньпін не зустрів. Це різко контрастувало з тим, як перед Путіним стелили червону доріжку в Анкориджі, на якій Трамп особисто вітав кремлівського диктатора. Президент США намагався хоч перетягнути на свій бік рукостикання китайського лідера, але той цього не дозволив.

Відтак Сі заявив, що КНР і США мають бути партнерами, а не суперниками. Обидві держави лише виграють від співпраці та програють від конфронтації. Також сказав Трампу, що радий його візиту, адже світ перебуває «на новому роздоріжжі». І наголосив, що за їхньою зустріччю спостерігає увесь світ.

Китайський лідер назвав питання Тайваню ключовим для стабільних китайсько-американських відносин і закликав вирішувати його «належним чином», бо інакше між КНР і Сполученими Штатами «виникатимуть конфлікти». Сторони також обговорили ситуацію на Близькому Сході, Корейському півострові та російсько-українську війну.

Тінь Путіна

Через іранську війну візит Трампа до КНР був не лише відтермінований, а й ускладнений. І до Іранської кампанії проблем у двосторонніх відносинах вистачало, а тепер довелося обговорювати ще й блокаду Ормузької протоки, через яку злетіли вгору світові ціни на нафту, і Китай втратив значну частку постачання нафти та газу з Перської затоки.

Будь-які домовленості Трампа і Сі можуть коштувати закупленого під них паперу тільки в тому разі, якщо президент США одразу ж не засмутиться і не передумає. Так уже часто бувало, і цього разу приводів для цього вдосталь. Приміром, якщо Сі після Трампа з більшою помпою і більш приязно прийме Путіна, візит якого відбудеться практично відразу після повернення господаря Овального кабінету додому.

Зараз РФ цілеспрямовано б’є по американському бізнесу в Україні, але Сполучені Штати це ігнорують. The New York Times перелічила, що з минулого року під удари потрапили об’єкти Cargill, Coca-Cola, Boeing, Mondelez International і Philip Morris International. А у квітні ц. р. сім російських дронів атакували зерновий термінал Cargill на півдні України. Українські й американські бізнесмени вважають, що Москва намагається відлякати інвесторів і зірвати економічну співпрацю Києва та Вашинґтона. А те, що Білий дім публічно майже не реагує на ці удари, викликає запитання навіть у американських сенаторів від Республіканської партії.

В день зустрічі американського та китайського лідерів РФ масово атакувала Україну, зокрема, Київ, де руйнувала житлові будинки. В одну мить загинули 24 мешканці української столиці, в т. ч. троє дітей.

Підсумки візиту

Після перемовин Дональд Трамп заявив, що обговорював із Сі Цзіньпіном війну в Україні. «Ми обговорили це питання, хотіли б його урегулювати. Все виглядало добре до минулої ночі, але по них сильно вдарили. Це станеться, але це прикро», — заявив він, маючи на увазі російську атаку на Київ 14 травня.

Дводенний саміт завершився без оголошення конкретних домовленостей щодо торгівлі, Ірану чи відкриття Ормузької протоки. The Wall Street Journal написала, що сторони продемонстрували публічну приязність, однак у ключових питаннях двосторонніх відносин прориву не досягли.

Торік Трамп і Сі домовилися про торговельне перемир’я після взаємного підвищення мит, обмежень на експорт американських чипів до КНР і скорочення постачань китайських рідкоземельних металів до США. Тоді сторони відтермінували радикальні кроки на рік, аби спробувати укласти масштабну торговельну угоду.

Та жодних ознак такої угоди не з’явилося. Якимось успіхом можна було б назвати намір Пекіна придбати кількасот американських літаків Boeing. Проте контракт не підписали, через що акції компанії Boeing впали на 4,1 %.

Однак Чару Чанана, головна інвестиційна стратегиня Saxo Markets, заявила, що цей саміт зменшив ризик негайного неґативного шоку для ринків, хоча й не усунув структурних проблем, серед яких: геополітична напруга й інфляційний тиск.

Глава Білого дому запросив китайського лідера відвідати Вашинґтон 24 вересня ц. р. Аналітики вважають, що перспектива нового саміту може дати Пекіну додатковий час для стримування рішень США, зокрема, й щодо постачання зброї Тайваню. Але найважливішою можна вважати таку заяву Трампа: «Ми не захищатимемо Тайвань і зупиняємо постачання зброї на острів, бо вони самі хочуть почати війну проти КНР»,

А що Україні?

Тим часом уряди Сполучених Штатів та України підготували проєкт меморандуму, що окреслює рамки потенційної оборонної угоди між країнами у сфері виробництва безпілотних літальних апаратів (БПЛА). Документ, який уже погодили Державний департамент США та Ольга Стефанишина, послиня України у Вашинґтоні, передбачає можливість експорту українських військових технологій до Сполучених Штатів і створення спільних підприємств для виробництва дронів.

Мова про так званий Drone Deal — масштабну домовленість стосовно спільного виробництва БПЛА, розвитку військових технологій та експорту українських оборонних розробок. Ця співпраця може передбачати розширення спільного виробництва безпілотних систем і обмін технологіями, напрацьованими Україною під час повномасштабної війни з РФ.

Україна вже уклала оборонні угоди з низкою країн Близького Сходу, зокрема, Саудівською Аравією, Катаром та Об’єднаними Арабськими Еміратами. Володимир Зеленський заявив, що у процесі перебувають домовленості ще приблизно з 20 державами. Українські посадовці зазначили, що розвиток дронових технологій та їхній експорт можуть стати взаємовигідними для партнерів, зокрема, через фінансування виробництва та масштабування потужностей. Згідно з оцінками української сторони, потенційні виробничі можливості оборонного сектору 2026-го можуть сягнути десятків мільярдів доларів, однак для їхньої реалізації потрібне додаткове зовнішнє фінансування.

Відтак Піт Геґсет, міністр війни США, розповів Сенату, що американські військові та службовці Міністерства оборони регулярно навідуються до України для навчання бойовим діям. Основну увагу зосереджують на оборонних і наступальних операціях. А Марко Рубіо, державний секретар США, назвав Збройні сили України найсильнішою армією в Європі.

До слова

Дональд Трамп зобов'язав федеральні аґенції закуповувати лише американську продукцію. Він зазначив, що «протягом десятиліть вашинґтонські політики відправляли гроші платників податків за кордон і дозволяли іноземним державам грабувати американців». «Ця зрада завершилася. Моя адміністрація посилює закони Made in America, — написав він у власній соціальній мережі. — Ми ставимо американських робітників, американські заводи й американські ланцюжки постачання на перше місце. Більше ніякого обкрадання американських платників податків».