Перемога на словах

Розвідувальні відомства США повідомили американській адміністрації, що Іран відновив доступ до більшості своїх ракетних баз та зберіг близько 70 % довоєнного арсеналу ракет. Про це написала The New York Times.

Розгром не повний

Тегеран відновив оперативний доступ до 30 із 33 ракетних об'єктів, розташованих уздовж Ормузької протоки. Це створює загрозу для американських військових кораблів і нафтових танкерів, що проходять через цей вузький водний шлях. Крім цього, Іран відновив доступ приблизно до 90 % своїх підземних ракетних сховищ і пускових установок по всій країні, які оцінюють як частково або цілком боєздатні.

Газета вважає, що такі висновки суперечать багатомісячним публічним запевненням Дональда Трампа та міністра війни Піта Геґсета про те, що іранська армія «знищена і більше не становить загрози». Розвідувальні оцінки можливостей Тегерану вказують на наслідки тактичного вибору, зробленого американським військовим командуванням. За словами посадовців, коли американські війська завдавали ударів по укріплених ракетних об'єктах Ірану, Пентаґон, маючи обмежені запаси протибункерних боєприпасів, вирішив спробувати заблокувати більшість входів — замість того, щоб намагатися повністю знищити об'єкти разом із ракетами всередині.

Коментуючи цю інформацію, Олівія Вейлз, речниця Білого дому, запевнила, що іранська армія «розгромлена». Вона заявила, що кожен, хто вважає, що Іран відновив свої збройні сили, «живе в ілюзіях, або є рупором Корпусу вартових ісламської революції Ірану (КВІР)».

Своєю чергою, президент США заявив, що журналісти, які поширюють інформацію про відновлення військового потенціалу ісламської республіки є «державними зрадниками». «Це лише дає хибну надію там, де її взагалі не повинно бути. Це американські боягузи, які вболівають проти нашої країни. Іран мав 159 кораблів у своєму флоті, а тепер кожен без винятку покоїться на дні моря. У них немає флоту, їхні Військово-повітряні сили знищені, усі технології втрачені, їхніх лідерів більше немає з нами, а країна — це економічна катастрофа. Тільки невдахи, невдячні та дурні здатні виступати з арґументами проти Америки!» — наголосив він.

Крім цього, американський лідер зазначив, що режим у Тегерані має погодитись на висунуті Вашинґтоном умови й укласти угоду, або Сполучені Штати завершать розпочате. «Ми або укладемо угоду, або вони будуть знищені. Так чи інакше ми перемагаємо», — запевнив він.

Водночас глава Білого дому не дав однозначної відповіді на запитання журналістів, чи готовий відмовитися від чинного перемир’я з Іраном. «Ми міркуватимемо над цим протягом недовгого часу», — повідомив він і додав, що представники іранського режиму спершу обіцяли Сполученим Штатам узяти на себе зобов’язання не розробляти ядерну зброю, а потім відмовилися фіксувати це на папері. «Ми не граємо в ігри. Ядерної зброї у них не буде», — поділився господар Овального кабінету.

Нові старі союзники

Тим часом Ірак і Пакистан уклали угоди з Іраном про постачання нафти та скрапленого природного газу (СПГ) із Перської затоки. Reuters вважає, що це свідчить про здатність Тегерана контролювати енергетичні потоки через Ормузьку протоку.

Аґенція нагадала, що війна США й Ізраїлю з Іраном різко скоротила експорт енергоносіїв із реґіону, який зазвичай постачає 20 % світової нафти та СПГ. Протягом останніх тижнів Сполучені Штати блокували іранські порти. Іран спершу хотів зупинити рух через протоку, але змінив думку, перетворивши артерію най контрольований коридор.

Оскільки більшу частина експорту нафти Іраку зазвичай транспортують через протоку, Ірак був серед виробників, які найгірше постраждали від її закриття. Пакистан, який намагався виступити посередником у конфлікті, також значною мірою залежить від імпорту енергоносіїв із Перської затоки й страждає від стрімкого зростання цін на паливо. До війни Пакистан отримував приблизно десять партій СПГ на місяць, а зараз доводиться задовольняти високий літній попит на електроенергію для кондиціонування.

У рамках угоди між Багдадом і Тегераном два величезні іракські нафтовози (із близько 2 млн барелів нафти кожен) минулого тижня пройшли через протоку. За словами представника іракського міністерства нафти, зараз працюють над тим, щоб отримати згоду Ірану на збільшення обсягів транзиту, оскільки уряд прагне зберегти доходи від нафти, які становлять 95 % його бюджету.

За словами джерел Reuters, ні Ірак, ні Пакистан не здійснювали прямих платежів Ірану чи КВІР у зв'язку з транзитом. Катар також не брав безпосередньої участі в цих двосторонніх угодах, але поінформував США перед відправкою вантажів до Пакистану. За словами інформаторів, обізнаних із перемовинами, інші країни теж думають про подібні угоди, оскільки зростання вартості енергії та перебої з постачанням відчутно тиснуть, зокрема, на азійські економіки.

Нові старі суперники

Натомість Саудівська Аравія обрала інший шлях — завдала численних військових ударів по Ірану. Ці атаки стали першим відомим випадком прямих військових дій королівства на території Ірану і свідчать про те, що Ер-Ріяд стає дедалі сміливішим, рішучіше захищаючись від свого головного реґіонального суперника.

Військові удари також здійснили Об'єднані Арабські Емірати (ОАЕ). Проте підходи двох монархій відрізнялися: ОАЕ зайняли жорсткішу позицію, прагнучи змусити Іран заплатити високу ціну і лише зрідка вдаючись до публічної дипломатії. Саудівська Аравія, своєю чергою, прагнула запобігти ескалації конфлікту та підтримувала регулярні контакти з Іраном, зокрема, через посла Тегерану в Ер-Ріяді.

За словами іранських і західних посадовців, Саудівська Аравія поінформувала Іран про здійснені удари. Після цього відбулася інтенсивна дипломатична взаємодія, а з боку Саудівської Аравії пролунали погрози щодо подальших дій у відповідь. Наразі сторони досягли домовленості про деескалацію ситуації.

До слова

Дональд Трамп ніяк не може позбутися мрії про розширення власної країни. Минулого тижня він опублікував мапу, на якій Венесуела зображена в кольорах американського прапора і написом «51-й штат». Цей допис він опублікував у Truth Social наступного дня після того, як Делсі Родріґес, тимчасова президентка Венесуели, заявила, що її країна ніколи не розглядала можливість увійти до складу США, навіть після того, як американські війська захопили Ніколаса Мадуро в січні ц. р. До цього теперішній господар Овального кабінету міркував про «51-й штат», розглядаючи Канаду та Ґренландію.