Більшість українців ніколи не повернуться

Політика щодо внутрішньо переміщених осіб і біженців за кордоном — провалена. Й упродовж 13 років досі немає комплексної стратегії щодо них. Про це заявив Дмитро Лубінець, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини. «Інколи складається враження, що простіше говорити про залучення іноземців, ніж системно працювати над тим, щоб українці хотіли й могли повернутися додому», — зазначив він.

Тож навіть у разі крихкого миру майже 2,9 млн українських біженців залишаться в Європі після закінчення дії тимчасового захисту, а це 56 % від їхньої теперішньої кількості. Якщо ж бойові дії триватимуть, в Європі залишаться 99 % біженців (5,16 млн). Про це йдеться у доповіді Управління Верховного комісара Організації Об’єднаних Націй у справах біженців (УВКБ).

Станом на 28 лютого ц. р. в Європейському Союзі (ЄС) перебували 4,4 млн українців зі статусом тимчасового захисту. Його дію продовжили до березня 2027 року. Автори доповіді розглядають три ймовірні сценарії:

перемога України — в Європі залишаться 1,67 млн біженців (32 % від теперішньої кількості); крихкий мир із поступками — в Європі залишаться 2,9 млн осіб (56 %); продовження війни — в Європі залишаться 5,16 млн осіб (99 %).

Географія розподілу людей, які не повернуться, буде нерівномірною. Найбільший відсоток прогнозують у Німеччині (67 %), Словенії (64 %), Естонії (61 %). Значно менша частка — в Угорщині (38 %) і Молдові (34 %). Республіка Польща (РП) і Чеська Республіка (ЧР) займають середню позицію (53 % і 51 % відповідно).

Серед тих, хто навряд чи повернеться, — біженці зі сходу та півдня України. За сценарієм крихкого миру, саме з цих реґіонів за кордоном залишиться найбільша частка (44 % і 24 % відповідно). Для вихідців і Київської міської агломерації та інших реґіонів ця частка не перевищує 10 %.

Серед тих, хто залишиться в Європі, — переважно домогосподарства з, принаймні, одним працівником і повні сім'ї з дітьми. Водночас значну частку становлять уразливі категорії: люди похилого віку, самотні батьки та ті, хто не має роботи. Жінки у цій групі будуть представлені непропорційно — через нижчий рівень зайнятості та більший обсяг доглядових обов'язків.

Опитування 4 389 біженців у грудні 2025-го та січні 2026 року засвідчило: 59 % тих, хто має тимчасовий захист, планують змінити правовий статус протягом найближчих 12 місяців. Натомість 41 % не планують нічого вчиняти — переважно це вразливі категорії та ті, хто сподіваються на продовження тимчасового захисту.

Серед тих, хто хоче перейти на інший статус, близько 70 % не мають повної інформації про процедури. Найпоширеніші прогалини стосуються критеріїв прийнятності, порядку подачі документів і термінів переходу. Працевлаштовані біженці частіше орієнтуються на трудовий дозвіл на проживання, тоді як уразливі групи та вихідці з окупованих і прифронтових районів — на статус біженця.

Серйозною завадою є низький рівень прибутків: майже 60 % працевлаштованих українських біженців працюють не за своїм фахом, а їхня зарплата приблизно на 40 % нижча, ніж у місцевих. Це ускладнює виконання вимог до мінімального заробітку, необхідних для отримання трудових дозволів.

Автори доповіді застерігають від раптового завершення тимчасового захисту без перехідних механізмів. Такий сценарій загрожує правовою невизначеністю для сотень тисяч людей, перевантаженням систем надання притулку та вимушеними поверненнями вразливих груп.

Відтак УВКБ закликає країни-членів ЄС: зберегти правовий статус біженців і після березня 2027-го незалежно від їхньої зайнятості, реґіону походження чи терміну перебування; запровадити спрощені довготривалі дозволи на проживання, доступні для широкого кола людей; враховувати час перебування під тимчасовим захистом при розрахунку стажу для отримання постійного резидентства; підготувати системи надання притулку до зростання навантаження; забезпечити доступну інформацію про варіанти легального перебування та права.

Документ також наголошує: соціально-економічна інтеграція біженців — вже не опція, а структурна необхідність. Вона вигідна як для країн, що приймають, так і для людського капіталу України, яка потребуватиме кваліфікованих фахівців для відбудови.

А чеський уряд зараз готує пакет новацій. Про це заявив Анджей Бабіш, прем’єр-міністр ЧР. Ключовий принцип нових правил — відсутність окремих переваг або спеціальних умов для українських біженців порівняно з чеськими громадянами. Однією з головних змін має стати перегляд системи соціальної підтримки. Українські біженці отримуватимуть допомогу за загальними правилами, які діють для чеських громадян. Це може означати скасування окремих фінансових пільг і спеціальних програм підтримки, які раніше діяли для людей із тимчасовим захистом.

Ще одна новація стосуватиметься автомобілів із українською реєстрацією. Для таких машин планують запровадити обов’язковий технічний огляд. Власники автівок із українськими номерами повинні будуть підтверджувати справний технічний стан транспортного засобу, щоб мати право користуватися ним на дорогах ЧР.

Крім цього, чеська влада планує активніше перевіряти умови проживання та працевлаштування українців. Інспектори контролюватимуть наявність чинного медичного страхування, а також умови роботи. Окрему увагу хочуть зосередити на виявленні нелегального працевлаштування та тіньовій зайнятості. Очікується, що пакет змін можуть остаточно затвердити до кінця травня ц. р. Після цього нові правила можуть почати діяти найближчим часом.

Паралельно лунають і протилежні ініціативи. Через рекордно низьку народжуваність у країні частина демографів і соціологів пропонує надати українкам із тимчасовим захистом доступ до державної батьківської допомоги. Йдеться про виплату одному з батьків, який доглядає за дитиною до трьох років. Її обсяг — 14 тис. EUR. Наразі люди зі статусом тимчасового захисту не мають права на цю допомогу. Натомість Томіо Окамура, лідер опозиційного чеського руху SPD, закликав повертати в Україну чоловіків призовного віку, а більшість українців просто вигнати.

В Євросоюзі також обговорюють подальшу долю тимчасового захисту для українців. Європейська комісія, ймовірно, запропонує продовжити дію цього механізму ще на один рік — до березня 2028-го. Ільва Йоханссон, спеціальна посланниця ЄС у справах українців, уже заявила, що більшість країн унії вже зараз схиляється до такого рішення. За її словами, це пов’язано з тим, що найближчим часом не видно ані мирної угоди, ані стабільного припинення вогню.

До слова

Amnesty International і Human Rights First закликали РП не приймати у своїх аеропортах рейси зі США, на яких перевозять депортованих українців. «Насильницька передача українців у зону активних бойових дій, де ракети б’ють по всій країні, шокує і порушує міжнародне право», — заявили правозахисники.