Україна б’є по НПЗ, а Росія — по АЗС

В російсько-українській війні змінилися акценти для атак.

Розширення географії

Торік українці здійснили 142 успішні атаки на російські нафтопереробні заводи (НПЗ). Це більше, ніж у 2022-2024 рр. разом узятих. Цього року інтенсивність українських ударів по російських НПЗ зросла. Зокрема вони палали в селищах Ільському й Афіпському, що в Краснодарському краї Російської Федерації (РФ), в Усть-Лузі, Туапсе, Нижньокамську, Волгограді, Орську, Рязані, Новокуйбишевську, Ярославлі, Пермі, Кіришах.

Bloomberg повідомила, що лише впродовж одного місяця Україна здійснила щонайменше 21 атаку на російську нафтову інфраструктуру. Дев’ять із цих ударів були спрямовані безпосередньо на нафтопереробні підприємства. Аналітики звернули увагу й на зміну тактики українських ударів. За даними аґенції, у квітні ц. р. Україна повернулася до практики повторних атак по тих самих об’єктах. Це дозволяє не лише завдавати первинної шкоди, а й максимально ускладнити ремонт і відновлення роботи підприємств. Таким чином, навіть частково пошкоджені заводи або станції довше залишаються поза експлуатацією.

Ще однією тенденцією стало розширення географії ударів. Українські безпілотні літальні апарати (БПЛА) дедалі частіше досягають об’єктів у глибині території РФ. Один із найбільш показових випадків — атака на великий НПЗ, розташований на відстані більше 1,5 тис. км від українського кордону. Це демонструє зростання дальності й ефективності українських БПЛА, а також зміну характеру війни, де тилові об’єкти вже не є недосяжними.

Дискусійні наслідки

Наслідки від українських атак уже відчутні. Середній рівень переробки нафти в РФ знизився, за оцінками аналітичної компанії OilX, до 4,69 млн барелів на добу. Це найнижчий показник із грудня 2009 року.

У Bloomberg дійшли висновку, що зниження обсягів переробки створює комплексний ефект. З одного боку, тисне на російський внутрішній ринок, де навесні традиційно зростає попит на пальне — як у сільському господарстві, так і в транспортному секторі. З іншого боку, це впливає і на глобальні ринки, адже РФ залишається одним із найбільших експортерів нафтопродуктів.

Володимир Зеленський наголосив, що удари по енергетичній інфраструктурі РФ призводять до скорочення експортних можливостей Росії і, відповідно, до зменшення ресурсів, які можуть бути спрямовані на фінансування війни. Натомість Рональд Сміт, засновник консалтингової компанії Emerging Markets Oil & Gas Consulting Partners, вважає, що удари по НПЗ не призводять до тривалих збоїв у їхній роботі.

Кріс Віфер, генеральний директор консалтингової компанії Macro-Advisory Ltd, теж стверджував, що «пошкодження російської нафтової інфраструктури виявилися не такими значними, як можна було припустити після таких ефектних пожеж». «Дії США проти Ірану врятували як російський нафтовий сектор, так і федеральний бюджет від кризи, яка явно розвивалася наприкінці лютого», — зауважив він.

З цим погодився Павло Нарожний, український військовий експерт: «В основному вигорають резервуари. Це такі місткості, у які заливають нафту, тепер її підпалили й вона гарно горить. У цей момент НПЗ не працює, можливе обмежене відвантаження нафти, але самі резервуари відносно дешеві й доволі швидко відновлюються. На нафтогоні вмикають помпу і вона знову його заповнює». «Насправді порт навіть важливіший, ніж сам НПЗ. Адже зупинити відвантаження, пошкодити інфраструктуру — це набагато серйозніше», — наголосив він.

«Полетить балістика»

Тож Геннадій Рябцев, український експерт із питань енергетики, запевнив: «Якщо раніше часто били по нафтобазах або резервуарах, то тепер дедалі частіше цілять у вузли, без яких завод не може працювати». «Йдеться про установки первинної переробки нафти — атмосферні вакуумні трубчатки. Саме там сиру нафту розділяють на фракції, з яких надалі виробляють бензин, солярку, мазут, газ і скраплений нафтовий газ, тому удар по такій колоні б’є не по окремому резервуару, а по всій логіці виробництва», — уточнив він.

Водночас Сергій Братчук, речник Української добровольчої армії, пообіцяв, що українські дронові атаки по РФ продовжать і вони призведуть до значно вагоміших результатів. Своєю чергою, Володимир Огризко, ексміністр закордонних справ України, повідомив: «Зараз люди, які до цього дотичні, кажуть, що якщо складуться усі умови, то у травні полетить балістика. У Росії немає захисту від цього, крім кількох об’єктів, де сидить Путін і його наближені. Тобто можна закрити два-три райони РФ. А решта території залишається незахищеною». «Коли балістичні ракети полетять на російську територію, там припиниться видобуток нафти. Ця система розвалиться, бо не буде сенсу добувати нафту, якщо з неї неможливо нічого зробити», — пояснив він.

«Лише нарощуватимуть»

Натомість росіяни, за словами військового експерта Олега Жданова, дедалі частіше обирають для своїх ударів українські автозаправні станції (АЗС). «Ще 2022 року окупанти системно били по нафтобазах по всій країні, не оминаючи жодного реґіону. Після втрати частини нафтобаз Україна змінила систему забезпечення пальним, тому тепер під прицілом російських атак опинилися АЗС, — зазначив він. — Ми переналаштувалися, і у тепер наша логістика, скажімо так, мобільна. У нас немає нафтобаз, їх розбомбили, але країна забезпечується пальним на всій території. І от росіяни, найімовірніше, ухвалили рішення у прифронтових областях знищувати місця, де можна поповнити паливні запаси. Це АЗС, бо баз немає, а АЗС є там, де люди заправляють автотранспорт. Гадаю, що такі удари по інфраструктурі вони лише нарощуватимуть».

В американському Інституті вивчення війни звернули увагу на те, що армія країни-аґресорки завдає ударів по автозаправних станціях, розташованих відносно близько до лінії фронту. Адже чим ближче до фронту, тим менше часу в леті й, відповідно, менше шансів бути перехопленими.

Сергій Кузан, голова Українського центру безпеки та співпраці, пояснив: «Росіяни не здатні уразити захищені військові об’єкти, тому вдаються до терору цивільної інфраструктури в прифронтових зонах. Військові бази з пальним краще захищені, ніж цивільні АЗС. Щоб хоч якось відповісти на успішні українські удар по нафтопереробних станціях, по нафтових резервуарах, ворог атакує. Тут ні про що інше не йдеться, ніж про цивільний терор і спробу відповісти медійно».

Тактика виснаження

Однак не всі аналітики трактують російські удари по АЗС як «дзеркальну відповідь» на українські атаки по російських НПЗ і нафтовій інфраструктурі. Частина експертів вважають, що атаки на АЗС — це радше терористична тактика виснаження цивільного населення, спроба створити психологічну паніку — черги на заправках, страх дефіциту пального, нервозність у запіллі. Після масованих атак українці й справді масово кидалися заправляти автівки, хоча експерти ринку запевняли, що критичного дефіциту немає.

По-друге, експерти вважають атаки на АЗС ударами по логістиці та мобільності країни. Адже пальне — це не лише цивільні автомобілі, а й громадський транспорт, генератори, аграрний сектор, перевезення товарів, робота критичної інфраструктури. Тобто росіяни намагалася ускладнити функціонування української економіки. «Це спосіб тиску не лише на паливний ринок, а й на населення. Мета може полягати не обов’язково у створенні дефіциту пального, а в тому, щоб посіяти страх, змусити бізнес змінювати режим роботи, а людей — відчувати небезпеку навіть під час звичайної заправки автомобіля», — запевнив Сергій Сапєгін, директор науково-технічного центру «Психея». — Останні атаки мають ознаки цілеспрямованих ударів саме по газових модулях на заправках. Ймовірно, БПЛА орієнтуються на найпомітніші елементи АЗС — відкриті газові конструкції, які добре видно з повітря. На відміну від резервуарів із бензином чи дизелем, вони не заховані під землею, тому стають легшою ціллю. Власникам АЗС варто фізично захищати найуразливіші елементи, передусім газові модулі, але не обмежуватися лише інженерними рішеннями».

Сергій Бескрестнов, радник міністра оборони України, теж зауважив, що російські атаки «часто спрямовані не просто по території заправок, а по газових модулях і найуразливіших елементах інфраструктури». «Об’єкти на АЗС, які можуть бути вразливими до займання, потребують додаткового захисту. Станції, що перебувають у зоні ураження, потрібно накривати захисними сітками», — наголосив він.