Правда чи маніпуляція?

Тему мобілізації жінок не раз підіймали в українському суспільстві ще від самого початку повномасштабного вторгнення Російської Федерації (РФ). Та особливо вона стала актуальною на тлі нещодавньої помилки в базі «Оберіг», через яку туди внесли дані сотень українок. І хоча із ніяких нових змін не передбачається, важливо розуміти, хто з жінок є військовозобов'язаною і хто може потрапити під мобілізацію в екстреному випадку.

Жінки в розшуку

Ярослав Захарченко, прокурор Київщини у 2014-2025 рр., нещодавно заявив, що в Україні у розшуку за порушення військового обліку перебуває понад 2 млн громадян України. І серед тих, кого оголосили в розшук, є більш ніж 30 жінок. «У нас уже жінок оголошують у розшук. Завтра дітей оголошуватимуть. А на вони не мають апріорі перебувати там, згідно зі законодавством», — зазначив він. Правник припустив, що реальний показник може бути ще більшим.

Оливи у вогонь також підлила інформація про те, що киянку Ірину Харациді-Логінову безпідставно внесли до Реєстру військовозобов'язаних та оголосили в розшук. Жінка не має ні медичної, ні фармацевтичної освіти і не зверталась до Територіального центру комплектування та соціальної підтримки (ТЦК). Вона працює керівницею відділу кадрів в одній із компаній. Торік, коли подавала звітність до Міністерства оборони щодо військовозобов'язаних, побачила і свої дані. «Подумала, можливо, це просто помилка, я якось випадково там опинилася, то й не переймалася», — поділилася Ірина.

Але в застосунку«Резерв+» було вказано, що вона солдат, категорія обліку військовозобов'язаних від клубів і бібліотек, художник. Також там були дані про пройдену військово-лікарську комісію 20-річної давності. За пів року Ірині зателефонували з одного з районних ТЦК у Харкові (там колись навчалася). «Дільничний сказав, що Національна поліція подала мене в розшук, бо ховаюся від мобілізації», — розповіла вона.

Впродовж кількох місяців киянка намагалася довести, що її безпідставно внесли до Реєстру військовозобов'язаних. Врешті Ірину таки зняли з розшуку, але встановлення на облік незаконним не визнали. Тепер вона домагається, щоб її зняли з обліку, звертатиметься до суду.

Олег Берестовий, начальник Головного управління інформаційних технологій Міністерства оборони України (МОУ), пояснив, що «Резерв+» відображає інформацію з Державного реєстру військовозобов’язаних. Записи потрапляють туди або з паперових карток ТЦК, або з інших державних баз.

Насамперед — власне бажання

У Сухопутних військах Збройних сил України (ЗСУ) запевняють, що не готуються до мобілізації жінок і не розробляють жодних механізмів, спрямованих на це. Там зазначили, що в законодавстві України не відбулося жодних змін щодо регулювання цього процесу. Жінки можуть долучитися до ЗСУ винятково за власним бажанням, а на військовий облік мають ставати лише громадянки з медичною та фармацевтичною освітою. «Командування Сухопутних військ проведено службове розслідування. Було виявлено, що хибна інформація була внесена в систему «Оберіг» 2021 року. Також шляхом додаткового вивчення фактів формування окремих номерів записів у системі виявили низку аналогічних випадків», — повідомили військові.

Водночас змінити таку інформацію у відповідному ТЦК неможливо. Адже в системі відсутня технічна реалізація можливості знищення відомостей про громадян України, які не є призовниками, військовозобов’язаними та резервістами.

Тож командування Сухопутних військ звернулося до Генерального штабу (ГШ) ЗСУ та МОУ з низкою пропозицій, що мають усунути прогалини та недоліки в системі «Оберіг».

Добровільний рекрутинг

Зараз через рекрутингові центри до війська приєднується 10 % від загальної кількості набраних людей. Причому кожен п’ятий кандидат — жінки. Про це розповів Михайло Баннов, начальник відділу координації діяльності центрів рекрутингу МОУ. «Система рекрутингу дозволяє кандидату самостійно обирати підрозділ та посаду за своїми навичками й уміннями для проходження військової служби. Також доволі дієвою є програми «Контракт 18-24», — сказав він.

Станом на березень ц. р. у ЗСУ служить більш ніж 75 тис. жінок, із яких понад 55 тис. — військовослужбовиці. Кількість жінок в армії зростає щороку. Більше 5,5 тис. жінок безпосередньо беруть участь у бойових діях, а близько 11,5 тис. є офіцерками. 2026-го в українському війську стало на 7 тис. захисниць більше, ніж 2025 року. Про це повідомив Олександр Сирський, головнокомандувач ЗСУ.

Він розповів, що за 12 років російської війни 1 705 захисниць ЗСУ відзначили державними нагородами за високий професіоналізм, особисту мужність, відвагу та непохитність у бою. П'ятеро військовослужбовиць отримали найвище звання «Герой України», троє з них — посмертно.

«Українські жінки — це воїни, командири, медики, зв'язківці, розвідниці, волонтерки. Вони пліч-о-пліч із чоловіками захищають державу, рятують життя, навчають, лікують, забезпечують та підтримують. Сьогодні українська жінка — це символ гідності, відваги та любові до Батьківщини», — наголосив генерал.

А за словами Оксани Григор'євої, радниці з гендерних питань ГШ ЗСУ, за останні два роки кількість офіцерок у війську значно зросла. Ще на початку 2023-го число військовослужбовиць із таким званням становило 4 %, тепер — уже 21 %.

Зі слів посадовиці, з 2019 року в ЗСУ є військовослужбовиці, які отримали первинне звання та пішли служити за спеціальністю, та вже мають звання майора або капітана. Втім, щодо розвитку кар’єрного зростання жінок в ЗСУ все ще залишаються проблеми. Зокрема, в українському війську немає жодної бойової генералки. «Бо вони не пройшли ще свій тактичний, оперативний, стратегічний рівень освіти. І не командували бригадами», — пояснила вона.

Чиновниця розповіла, що значний ріст жінок у війську відбувся за час повномасштабного вторгнення. Зараз у ЗСУ є жінки командирки взводів, командирка військової частини, командирка батальйону в територіальній обороні. Також вона зазначила, що є багато військовослужбовиць, яких навчатимуть для того, аби стали командирками батальйонів у своїх бойових частинах.

Коментар експерта

Федір Веніславський, член комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки:

— Питання призову військовозобов'язаних жінок було вирішене парламентом шляхом чіткої імперативної норми закону, тому що до моменту ухвалення закону про внесення змін до деяких законів України щодо військового обліку і військової служби постановою Кабінету Міністрів України було передбачено про те, що жінки можуть бути мобілізовані лише за їхньою добровільною згодою. Тобто жодного примусу не було. Оскільки це питання стало предметом політичних маніпуляцій, парламент вирішив чітко й однозначно розставити крапки на законодавчому рівні. В законі передбачено, що жінки стають на військовий облік та мобілізуються винятково за їхньою добровільною згодою на кожному етапі.