Тактика нова — втрати старі

Російські генерали і спецслужби прикрашають доповіді про ситуацію на фронті для російського диктатора, щоб той вірив у «неминучу перемогу» Російської Федерації (РФ). Про це написала Financial Times. Під впливом фейкової інформації, що надходить до Кремля, Путін відмовляється іти на вигідні для нього умови завершення війни, які пропонує президент США. Два неназвані чиновники зазначили, що російські військові та спецслужби регулярно надають Путіну звіти, у яких завищують кількість втрат України, наголошують на перевагах РФ у ресурсах і применшують тактичні провали. Така оптимістична картина, яку малюють диктатору на військових брифінгах, змушує вірити, що він може виграти війну. Сліпа віра Путіна не змінюється, навіть попри те, що він регулярно зустрічається з довіреними особами, які пояснюють йому, як війна стає більшим тягарем для економіки Москви.

Реальна картина

На жаль, окупанти мають і реальні успіхи. Так, українські війська були змушені відійти з Сіверська на Донеччині. Російські окупанти мають відчутну перевагу в живій силі та техніці і попри суттєві втрати продовжують активні наступальні дії. З метою збереження життів українських воїнів і боєздатності підрозділів Генеральний штаб Збройних сил України (ЗСУ) наказав покинути цей населений пункт. Загарбники змогли просунутися за рахунок значної чисельної переваги та постійного тиску малими штурмовими групами у складних погодних умовах. ЗСУ блокують підрозділи ворога, щоб не допустити їхнього подальшого просування.

Крім цього, близько сотні російських військових зайшли на територію с. Грабовське на Сумщині та намагаються просунутися у бік Рясного. «Наразі російські підрозділи закріплюються у південній частині населеного пункту, звідки війська РФ викрали 52 людей. Українські сили намагаються вибити їх зі займаних позицій», — повідомив Віктор Трегубов, начальник управління комунікацій групи об'єднаних сил.

Натомість українські сили оборони відбивають штурми російських військ у районі Добропілля Донецької області. Безпілотні літальні апарати (БПЛА) та важкі бомбери у взаємодії зі суміжними підрозділами Сил оборони ефективно вражають скупчення російських сил.

Зміна тактики

Зараз російська армія стала воювати піхотою, а не технікою, а також масово використовувати малі штурмові групи по двоє, троє, четверо осіб. Про це розповів Роман Погорілий, співзасновник аналітичного проєкту DeepState. «Група з восьми-десяти осіб для них уже вважається масовою. І ці атаки відбуваються безперервно. Їхня тактика — постійна інфільтрація. Вони намагаються просочитися вглиб нашої території: заходять у бій на передових позиціях, обходять укріплення, користуються прогалинами в обороні й заходять у запілля. Там намагаються закріпитися, вступають у бої з тилових позицій, зокрема, з пілотами БПЛА, відволікають на себе увагу, створюють хаос», — зазначив він.

За словами експерта, мета росіян — не стільки утримання території, скільки створення картинки: показати прапор, зняти це на відео, щоб використати у пропаґанді. «Ще одна ключова зміна — масове застосування дронів на оптоволокні. Це стало для нас великою проблемою і зараз є одним із основних засобів ураження у ворога. Фактично всі воюють саме так. Паралельно росіяни продовжують активно застосовувати керовані авіаційні бомби — ще з часів Авдіївки, але не зупиняються, а навпаки нарощують їхнє використання, покращують характеристики й збільшують дальність застосування. До цього вже додають і роботизовану техніку, що працює з цими засобами», — наголосив він.

Також аналітик розповів про ситуації на фронті, коли фізично бракує людей і ресурсів, аби вибудувати щільну, багаторівнену оборону у повному обсязі. «Не завжди є можливість облаштувати всі необхідні елементи — спостережні пункти, позиції, запасні рубежі так, як це мало б бути за стандартами. У результаті між позиціями виникає відстань. Формально ці проміжки перебувають під контролем — зонами вогню, спостереженням, за допомогою БПЛА. Але навіть за цього ворог постійно намагається протискуватися через ці ділянки, шукати слабкі місця та виходити на другі лінії оборони, — зауважив він. — Якщо згадати 2022-2023 рр., навіть падіння Авдіївки чи події біля Великої Новосілки, тоді була інша динаміка. Росіяни кидали колони техніки, були масштабні штурми, помітні маневри. Зараз картина інша. Навіть коли захоплюють населені пункти на Покровському напрямку, ми бачимо не стрімкі атаки, а повільне затягування піхоти через інфільтрацію й постійний тиск».

Експерт зауважив, що йдеться не про лобові штурми, а локалізований, хитрий маневр, коли супротивник користується українськими проблемами на конкретних ділянках. «Тобто зараз вони просто лізуть і лізуть. Де ми можемо — тримаємо оборону, де ні — відходимо, зокрема, через нестачу людей на окремих відтинках. Там вони й просуваються. Тому зараз складно назвати війну маневреною чи динамічною. Є багато ділянок, які тривалий час залишаються без змін, або зміни на мапі відбуваються повільно й поступово», — наголосив він.

Ще одна новація — російські окупанти взялися штурмувати позиції українських військових верхи на конях. «Російські окупанти так швидко втрачають техніку під час своїх «м’ясних штурмів», що змушені пересуватися на конях», — повідомила пресслужба 92-ї окремої штурмової бригади ім. кошового отамана Івана Сірка. На відео, яке оприлюднили українські військові, видно, як двоє російських солдатів скачуть полем верхи. На кадрах також видно, як дрон 5-го штурмового батальйону бригади атакує і ліквідовує одного з окупантів.

Помирати ніхто не хоче

Але навіть нові тактики призводять до значних втрат ворога. Тож російські військовослужбовці щомісяця платять своїм командирам, аби не брати участі у боях на Запорізькому напрямку. Аґент партизанського руху «Атеш» із 247-го десантно-штурмового полку Збройних сил РФ повідомив, що у підрозділі є група осіб, які щомісяця передають командиру по 50 тис. RUB готівкою.

За цю суму їх не відправляють на передову, залишають при штабі або призначають на фіктивні внутрішні завдання, при цьому в документах ставлять позначку «бойові». Так бійці отримують повний комплект виплат, статусів і надбавок, хоча на нулі ніколи не бувають.

Для тих, хто не платить, все відбувається протилежним чином: їх відправляють у штурм у будь-якому стані — з травмами, після контузій, без відпочинку і без ротацій. Командири прямо кажуть: «Заплатив — залишаєшся, не заплатив — воюєш». На тлі втрат це сприймається як купівля права не померти. «Усередині підрозділу цього вже не приховують — «особливих» помітно одразу: вони сплять у приміщенні, їдять окремо, їхні імена є у бойових відомостях, хоча на позиціях їх ніхто не бачив. Цей обман спричиняє ненависть і відчуження, руйнує дисципліну і повністю вбиває довіру до командування. Люди ризикують життям, а паралельно хтось просто платить і живе спокійно», — зазначили підпільники.

Крім цього, у російських окупантів на фронті виникла критична нестача їжі. Через це готуються їсти товаришів. Про це повідомило Головне управління розвідки (ГУР) Міністерства оброни України й опублікувало радіоперехоплення розмови окупантів. Один скаржиться іншому на катастрофічну нестачу провізії й заявляє, що готується з’їсти когось із побратимів. «Шукаємо когось молодшого, я ножі нагострив, мені байдуже, кого різати, жерти хочу», — ділиться окупант.

У відомстві зауважили, що канібалізм серед росіян на фронті стає «звичною практикою». Натомість ГУР постійно закликає окупантів складати зброю та здаватися у полон та нагадує: російських військовополонених в Україні годують тричі на день.

Пряма мова

Сергій Притула, волонтер і громадський діяч:

— Світ перестав бути справедливим. Справедливість знівельовано та спаплюжено. Справедливий той, хто сильний. Російсько-українська війна оголила гірку і неприємну правду: цивілізований світ працює тільки тоді, коли це комусь вигідно. Міжнародні інституції виявилися фікцією з роздутими штатами бюрократів, купою застарілих протоколів і непомірними бюджетами — Організація Об’єднаних Націй, Міжнародний кримінальний суд і навіть НАТО. Теперішня адміністрація у США як ураган зруйнувала всі принципи і норми, які так-сяк діяли з часів Другої світової. Вони переписали правила гри. Не варто жити в ілюзіях, що прийде «дядько Сем» і всіх порятує. Не порятує. Нам це вже давно зрозуміло, до європейців лише почало доходити. Дух лібералізму вивітрюється. Настала епоха угод і сили. Укладаємо угоди. Якщо ні, застосовуємо силу. Чому РФ висуває свої кровожерливі умови? Щоб ми відступили з нашої ж землі. Щоб не було ніяких розслідувань воєнних злочинів. Ніяких репарацій. Чому? Бо може. Бо досі сильна. Отже, відповідь для нас: ми теж маємо бути сильними. Нам 2022 року допомагали не тому, що ми жертва аґресії, а тому що проявили силу. Вистояли. Слабким націям ніхто не допомагає. Їх просто потім згадують на уроках історії як такі, що не відбулись. Достеменно лише кілька людей в країні знають, що відбувається в непублічній частині перемовин щодо мирних угод. Але очевидно, що головним перемовником із боку України є не конкретні особи в складі делегацій, а Сили оборони України. Тому всі зусилля влади та суспільства мають бути скеровані на те, щоб наше військо було сильним. Якщо потрібно, жорстоким! Особливо зараз, коли кожен пункт угоди залежить від стану справ на фронті. Тоді є шанс, що наші діти не стануть громадянами РФ. Маємо бути сильними! Слабкі не виживають.