ООН на межі фінансового колапсу?

Минулого тижня The Wall Street Journal написала, що Організації Об’єднаних Націй (ООН) загрожує фінансовий колапс через затримки внесків США й Китайської Народної Республіки (КНР), на які припадає близько 42 % базового бюджету організації.

До середини серпня

Фінансування ООН складається з обов’язкових і добровільних внесків. Перші визначає Генеральна Асамблея (ГА) залежно від платоспроможності держав і відшкодовують адміністративні та базові витрати, тоді як добровільні спрямовують на гуманітарні програми. Миротворчі операції фінансують окремо — за підвищеними ставками для постійних членів Ради Безпеки (РБ).

Сполучені Штати заборгували ООН більш ніж 4 млрд USD (зокрема, 2,037 млрд USD за регулярним бюджетом і 2,247 млрд USD — за миротворчі операції), КНР — близько 455 млн USD. За даними Bloomberg, транші США фактично заморожені з початку другого президентського терміну Дональда Трампа. Ситуацію ускладнює й те, що ООН не може залучати кредити для покриття свого дефіциту, а близько 70 % витрат припадає на персонал.

Антоніу Гутерріш, генеральний секретар ООН, попередив, що організація може залишитися без коштів уже до середини серпня. WSJ також повідомила, що через гострий дефіцит фінансування ООН уже взялася реалізовувати масштабну програму економії. Зокрема, замикає свої офіси, скорочує близько 3 тис. посад у Секретаріаті та зменшує витрати на перекладацькі послуги. У штаб-квартирі ООН також відмовилися від паперових рушників у туалетах.

ООН урізає фінансування миротворчих контингентів, прискорює їхнє виведення з низки реґіонів і затримує виплати державам, які надають військових для місій «блакитних шоломів». За даними Стокгольмського міжнародного інституту дослідження проблем миру (SIPRI), кількість учасників миротворчих місій у світі скоротилася до мінімального рівня з 2000 року. «Станом на 31 грудня 2025 року в миротворчих операціях було залучено 78 633 міжнародні військові, що на 49 % менше, ніж 2016-го, й є найнижчим рівнем щонайменше з 2000 року», — зазначили в SIPRI.

Керувати світом

За інформацією WSJ, у Вашинґтоні скорочення фінансування ООН пояснюють «прагненням підвищити ефективність роботи міжнародних структур». Майкл Десомбр, представник Державного департаменту США, заявив на РБ ООН, що Сполучені Штати виступають за пріоритет ясності та результатів над неефективністю і порожніми словами.

Тобто адміністрація президента Трампа керується логікою, подібною до тієї, за якою компанії в період кризи скорочують бюджети окремих підрозділів, розраховуючи підвищити ефективність їхньої роботи. Критики такого підходу зауважують, що між «менше грошей» і «більше ефективності» немає автоматичного зв’язку. Навпаки, якщо ресурси вже використовують на межі можливостей, скорочення фінансування може лише зменшити обсяг виконаної роботи.

Утім, коли 21 січня торік американський лідер на 90 днів призупинив усі програми зовнішньої допомоги Сполучених Штатів для перевірки, в указі було зазначено: «Індустрія іноземної допомоги та бюрократія не відповідають американським інтересам і в багатьох випадках суперечать американським цінностям».

Він також заявив, що надалі зовнішню допомогу США надаватимуть лише тоді, коли вона цілком узгоджена зі зовнішньою політикою президента. А 4 березня ц. р. оголосив про замороження всієї міжнародної допомоги США, пояснивши це так: «Ми припиняємо всі обмеження Байдена, які підривали міць нашої країни».

Джеймс Ландейл, оглядач Бі-бі-сі, прокоментував це так: «Президент явно вважає, що Сполучені Штати вже не здатні впливати через участь у багатосторонніх інститутах на кшталт «Великої сімки» або й навіть ООН. Прагнення Трампа керуватися насамперед вузькими економічними та політичними інтересами має коріння в традиційному ізоляціонізмі США XIX — першої половини XX ст..».

Телеканал Fox News повідомляв, що сенатор-республіканець Майк Лі подав до Конґресу законопроєкт про вихід Сполучених Штатів з ООН та всіх її аґенцій, а також припинення будь-якого фінансування цих структур. Він заявив, що ООН, на його думку, перетворилася на «платформу для нападів на США й їхніх союзників». Та оглядач Андрій Миколайчук зауважив: «Навіть без членства в ООН Америка все одно керуватиме світом через економічний шантаж».

«Не служать інтересам Америки»

Своєю чергою, Марко Рубіо, державний секретар США, анонсував, що глава Білого дому поставить під сумнів існування ООН, оскільки вона, попри свій потенціал, не виконує важливих завдань. «Усе, що робить ООН, — це пише дуже жорстко сформульовані документи, які потім не виконуються. Порожні слова не зупиняють війни. Єдине, що зупиняє війни, — це дії», — заявив господар Овального кабінету.

Однак при цьому він проігнорував той факт, що й Сполучені Штати не завжди відіграють переконливу роль у розв’язанні міжнародних конфліктів. Відтак Джеймс Ландейл і Патрік Джексон, ще один оглядач Бі-бі-сі, нагадали: «США вже двічі ставали на бік Російської Федерації (РФ) під час голосування в ООН із нагоди річниці російського вторгнення в Україну. Спершу Сполучені Штати виступили проти розробленої Європою резолюції, яка засуджувала дії Москви та підтримувала територіальну цілісність України, проголосувавши так само, як і РФ та інші країни, зокрема, Північна Корея і Білорусь, на ГА ООН у Нью-Йорку. Потім США підготували і проголосували за резолюцію в РБ ООН, яка закликала до припинення конфлікту, але не містила жодної критики на адресу РФ. Білий дім похитнув трансатлантичний альянс, задобрюючи Москву та ставлячи під сумнів довготривалі зобов'язання Америки щодо європейської безпеки». «Самого Трампа можна вважати і причиною, і симптомом неефективності ООН. Він вірить, що глобальні кризи найкраще вирішуються тоді, коли такі сильні світу цього, як він сам, збираються разом і «вибивають» угоди, а не коли багатонаціональні організації, як-от ООН, шукають колективні рішення», — зауважив п. Ландейл.

8 січня ц. р. Трамп підписав президентський меморандум про вихід Сполучених Штатів зі 66 міжнародних організацій, «які більше не служать інтересам Америки». Згідно з ним, всі федеральні відомства США повинні припинити участь у роботі та фінансуванні 31 структури ООН і 35 структур поза ООН. У меморандумі наголошено, що він переорієнтовує ресурси на пріоритети «Америка понад усе».

Стефан Дюжаррік, речник ООН, відреагував негайно: «Внески до регулярного бюджету Організації Об’єднаних Націй і бюджету миротворчих операцій, затверджені Генеральною Асамблеєю, є юридичним зобов'язанням відповідно до Статуту ООН для всіх держав-членів ООН, в т. ч. США». Водночас український дипломат Олег Шамшур зауважив: «Мабуть, іще ніколи США не бачили такого ступеню персоналізації зовнішньої політики, її залежності від інтересів, уподобань, емоцій і навіть примх окремої людини».

Не(може) замінити

Як писав Meest Weekly, 20 січня ц. р. американський лідер заявив, що новостворена ним «Рада миру» колись може замінити ООН. Згідно з проєктом статуту цієї Ради, з яким ознайомилася інформагенція Reuters, Трамп очолюватиме її довічно, навіть якщо вже не буде президентом США. Стівен Вольф, професор Бірмінґемського університету (Велика Британія) прокоментував ситуацію так: «Трамп пропонує створити, по суті, корпоративну версію ООН — структуру, повністю контрольовану і керовану ним самим».

21 січня Financial Times повідомила, що більшість держав Європейського Союзу (ЄС) відхилила запрошення Трампа до Ради миру, бо їхні лідери вважають, що ця ініціатива має на меті витіснити ООН як форум для посередництва у глобальних конфліктах. 22 січня статут Ради, яку очолив Трамп, підписали лідери всього 18 держав, із яких тільки дві — Угорщина та Болгарія — входять до складу ЄС.

23 січня аґенція Reuters повідомила з посиланням на документ зовнішньополітичної служби Євросоюзу, що в ЄС поставили під сумнів ініціативу президента Сполучених Штатів, вказавши на фактично необмежені повноваження Трампа в Раді миру та концентрацію влади в одних руках. 19 лютого президент США заявив, що Рада миру, по суті, наглядатиме за ООН і забезпечуватиме її належне функціонування. Трамп також запевнив, що з часом усі країни світу приєднаються до його Ради.

27 травня Financial Times повідомила, що фонд Ради миру для відбудови Ґази за чотири місяці після запуску не отримав жодного долара. Однак відмова Сполучених Штатів сплачувати внески в бюджет ООН засвідчує, що Трамп не відмовився від спроби створити її корпоративну версію.