Столиця під прицілом

Російська Федерація (РФ) різко посилила атаки на Київ. Повітряні тривоги тривають годинами, дрони атакують майже безперервно, а балістичні ракети дедалі частіше прориваються крізь українську систему протиповітряної оборони (ППО). Кремль б'є по житлових кварталах, транспортній та енергетичній інфраструктурах, підприємствах і державних установах. Експерти попереджають: нова тактика Кремля може мати значно ширшу мету, ніж просто завдавання військових збитків. Москва може намагатися зробити життя у Києві настільки небезпечним і складним, щоб мільйони людей залишили столицю.

Київ уже не запілля

Зараз столиця України переживає одну з найінтенсивніших хвиль атак за останній час: майже щоденні тривоги, десятки ударних безпілотних літальних апаратів (БПЛА), балістичні та крилаті ракети, пошкоджені житлові будинки, школи, лікарні, підприємства й об'єкти інфраструктури.

Лише 8 вересня російська атака зачепила одразу сім районів міста. Троє людей загинули, 26 постраждали. Пошкоджень зазнали більше 20 багатоквартирних будинків, десятки автомобілів, школа, поліклініка, гуртожиток, адміністративні та складські приміщення, автозаправних станцій і будівля телевізійного каналу.

Москва фактично переходить до нової моделі виснаження Києва — системного терору, що має впливати не лише на військові можливості України, а й на життя мільйонів цивільних.

Протягом перших років великої війни Київ залишався головним символом української державності. Саме захоплення столиці було ключовою метою російського вторгнення в лютому 2022 року. Російські війська рухалися через Гостомель, Бучу й Ірпінь, намагаючись швидко оточити столицю і змінити українську владу. Тоді загарбники не змогли взяти місто військовим способом. Не вдалося провести «бліцкриг», встановити маріонетковий уряд чи змусити Україну капітулювати протягом кількох днів.

Відтоді війна змінилася. Тепер Кремль не може фізично захопити Київ. Але це не означає, що Москва відмовилася від спроб впливати на місто. Якщо Київ неможливо взяти танками, його можна спробувати виснажити ракетами. Якщо неможливо встановити контроль над містом, можна спробувати зробити його максимально складним для життя. Й якщо неможливо зламати українську державу одним військовим ударом, можна поступово руйнувати її економічну та соціальну основу.

Війна проти буднів

Особливість останніх атак полягає в їхній регулярності. РФ фактично тестує можливість підтримувати постійний психологічний тиск на багатомільйонне місто. На початку вересня Київ пережив кілька днів поспіль масованих атак. Російські БПЛА та ракети змушували людей годинами перебувати в укриттях, зупиняли роботу транспорту, підприємств і державних установ.

Reuters повідомляла, що удари пошкоджували житлові райони, університети та критичну інфраструктуру. Для Москви це важливо, адже сучасна війна — це не лише знищення військових об'єктів. А й також боротьба за здатність суспільства нормально функціонувати.

Коли мільйони людей регулярно не сплять ночами через атаки, не можуть планувати робочий день, бо транспорт зупиняється під час тривог, а діти змушені проводити навчання в укриттях, війна починає проникати в кожну сферу життя. РФ не обов'язково повністю знищити Київ фізично. Для досягнення стратегічного ефекту достатньо зробити місто нестабільним.

Росія має кілька інструментів — удари по енергетиці, атаки на транспортну та логістичну інфраструктуру, постійний терор цивільного населення, спроба виснажити українську систему ППО та психологічний тиск на населення та владу.

Сергій Бескрестнов, експерт у галузі військових радіотехнологій, нещодавно попередив про можливість особливо складної зими для Києва. Він звернув увагу на нарощування Росією виробництва ракет і БПЛА та допустив, що столиця може отримати масштабні удари по критичній інфраструктурі. Тож закликав заздалегідь подумати про захист найбільш уразливих категорій населення.

Водночас мова не обов'язково йде про фізичне знищення Києва. Сценарій «мертвого міста» може виглядати інакше — тривалі перебої з електрикою, проблеми з теплопостачанням, відсутність стабільного водопостачання, зупинка частини транспорту, закриття підприємств, постійні тривоги тощо. Саме сукупність цих факторів може поступово змінити функціонування мегаполіса.

Головне змусити людей виїжджати

У столиці живуть мільйони людей. Там розташовані центральні органи влади, головні офіси українських і міжнародних компаній, дипломатичні представництва, банки, університети та найбільші медіа. Київ генерує величезну частину української економіки. Тому масовий відтік населення зі столиці став би серйозною проблемою для всієї країни.

Кремль це добре розуміє. Якщо люди почнуть масово покидати Київ через небезпеку або проблеми з базовою інфраструктурою, наслідки можуть бути далекосяжними — зменшиться кількість працівників, постраждає малий і середній бізнес, скоротяться податкові надходження, зросте навантаження на інші реґіони України.

Для Кремля це був би спосіб завдати Україні удару без необхідності захоплювати територію. Російська стратегія дедалі дужче нагадує війну на виснаження. Москва розраховує не лише на фронт. Вона розраховує на втому, на демографічні проблеми, на економічне виснаження, на нестачу систем ППО і на те, що цивільне населення поступово втрачатиме можливість жити нормальним життям.

Чому саме зараз?

Армія РФ продовжує наступальні дії на сході України, але не може досягти швидкого стратегічного прориву. За таких умов Кремль традиційно компенсує проблеми на полі бою масованими ударами по українських містах.

Ще одна причина — перемовний тиск. Росія традиційно використовує масовані атаки як політичний інструмент. Тож удар по Києву — це не лише військова операція. Це сигнал Україні, США й Європі, що Кремль здатний продовжувати війну та підвищувати її ціну. Показовим став удар по Києву 8 вересня, який відбувся фактично одразу після завершення візиту представників президента США, що намагалися відновити перемовний процес.

Третя причина — наближення зими. Адже зима традиційно є найвразливішим періодом для української енергетичної системи. РФ уже використовувала холод як зброю. І Кремль усвідомлює, що удари по електростанціях, підстанціях і тепловій інфраструктурі можуть створити для цивільного населення значно серйозніші проблеми, ніж звичайні атаки.

Й якщо ці удари будуть системними, місто може втрачати здатність нормально функціонувати. Саме це і є найбільш реалістичним сценарієм — не апокаліптичний Київ, цілком стертий із мапи, а Київ, у якому життя стає дедалі дорожчим, складнішим і небезпечнішим.

Але у Кремля є одна проблема — Росія вже намагалася зламати українське суспільство терором. І поки що ці спроби не дали бажаного результату. Після атак 2022-го Україна не капітулювала, після зими без електрики українці не погодилися на російські ультиматуми, після масованих ракетних ударів не відбувся політичний колапс. Навпаки — Москва часто отримувала протилежний ефект, українське суспільство адаптувалося, а бізнес навчився працювати з генераторами.

Коментар експерта

Богдан Долінце, військовий аналітик:

— Масовані удари балістичними ракетами РФ по Україні нікуди не зникнуть, однак підхід до їхньої підготовки та проведення може змінюватися. Раніше підготовка до чергової масштабної атаки могла тривати від трьох до десяти діб, та після нещодавніх масованих ударів із використанням різних видів озброєння цей період може стати довшим. Підготовка нової масштабної атаки може займати приблизно від п’яти до семи днів, а в окремих випадках — до десяти. Однак важливою зміною є поява додаткового компонента — систематичних атак, спрямованих на виснаження українських сил ППО та тиск на економіку з використанням постійного лету реактивних ударних дронів. Росії вдалося наростити виробництво таких БПЛА і водночас зменшити залежність від китайських двигунів для них. Це дає російській армії можливість підтримувати значні обсяги застосування дронів під час атак. Імовірно, ми можемо констатувати, що така тактика стане, либонь, постійною з боку ворога.