Вирій

Із України лелеки відлітають у бік Африки, але шляхи їхньої міґрації та «пункти призначення» залежать від різних обставин. Про це розповів орнітолог Віталій Грищенко. Він зазначив, традиційне уявлення про те, що білі лелеки відлітають з України у дуже далеку мандрівку на 10 тис. км, відповідає дійсності не завжди. «Шлях у них може бути й удвічі коротшим», — уточнив фахівець.

За його словами, у білого лелеки взагалі цікавий тип міґрації. Під час осінньої, що починається фактично ще влітку, зі Східної Європи вони досягають Африки здебільшого одним «маршем» — летять швидко й без тривалих зупинок. «Рекордсмени» можуть потрапляти до Єгипту всього за 12-13 днів. «І це при тому, що наші бузьки не летять навпростець — із півночі на південь. Шлях їхньої міґрації дуже вихилястий. Так, лелеки з Польщі та західної частини України летять спершу на південний схід уздовж пасма Карпат до пониззя Дунаю, далі на південь через Румунію й Болгарію до Босфору, Туреччину перетинають по діагоналі, біля затоки Іскендерун знову повертають на південь і через Близький Схід досягають Єгипту. Ну а далі — на південь по долині Нілу», — розповів дослідник.

За його словами, 2024-го один із польських лелек із передавачем із 27 липня за 12 днів долетів із Седлецького повіту до Єгипту, подолавши 3 288 км. Тобто птах щодня долав у середньому 274 км. Експерт також розповів про результати простежування міґрації лелек із трекерами цього року. Так, словацький боцян Макс почав переліт 8 серпня, 19 серпня дістався Єгипту, а 24 серпня вже був у Чаді. За 17 днів він пролетів 5,8 тис. км, у середньому долаючи 341 км щодня, максимальна дистанція за день — 487 км. Також відомо, що польська лелека Збися із 8 серпня за 17 днів долетіла до Судану.

За його даними, перша міґраційна ціль українських лелек — Сахель — широка смуга напівпустель і саван південніше Сахари. Проходить вона через Судан, Чад, Ніґер та інші країни — від Сенеґалу на заході до Судану й Еритреї на сході. Там лелеки надовго зупиняються, щоб відпочити й відновити запаси «пального» — жирові резерви, які були «спалені» під час тривалої мандрівки.

Як зазначив орнітолог, у Сахелі лелеки можуть затриматися щонайменше на місяць, а деякі взагалі там зимують. Саме тому вони так поспішають покинути Україну — важливо потрапити в Сахель в оптимальні терміни. Адже в тропіках клімат теж сезонний. «Пригадайте хоча б шкільний курс географії — сухий і вологий сезони. Так ось, наші лелеки прилітають у Судан і Чад якраз наприкінці сезону дощів. Сильні зливи поступово припиняються, але в ґрунті ще достатньо вологи. Рослинність буяє, а відтак є багато різноманітних дрібних тварин, якими й живляться лелеки. Ну а далі все залежить від обставин. Причому як зовнішніх, так і внутрішніх», — поділився п. Грищенко.

Зовнішні обставини — це перш за все наявність достатньої кількості їжі. Якщо її стає мало, птахи перекочовують південніше — у Східну Африку (Кенія, Танзанія). Якщо й там непереливки, летять ще далі — аж до Південної Африки. Тоді справді йдеться про 10 тис. км, а то й більше, з урахуванням тривалих кочівель. Внутрішні обставини — це характер самих лелек, які, як і люди, бувають різні: хтось схильний до далеких мандрівок, хтось не дуже. Йдеться про «поведінковий поліморфізм».

Як вказують дані з трекерів, чимало східноєвропейських чорногузів зимують у центральній частині Африки — навіщо летіти дуже далеко, коли й там добре. До того ж птахам, які далеко залетіли, й повертатися довше. Однак частина лелек відкочовує далі на південь, а деякі птахи взагалі мають свої улюблені місця зимівлі. Приміром, німецький лелека Боб впродовж десяти років прилітав зимувати на одну й ту ж ферму в Зімбабве. Завдяки кільцю його впізнавали й зустрічали так само радо, як зустрічають лелек біля гнізд.

Крім того, багато залежить від погодних умов. Тривала посуха в зоні Сахелю в минулому змушувала лелек міґрувати далі на південь. Зараз ситуація геть інша. У лютому лелеки з різних кінців Африки починають рухатися на північ і поступово вливаються у потужний міґраційний потік, який іде у зворотному напрямку: долиною Нілу, через Близький Схід, Туреччину, Босфор, Балкани. А далі він розтікається потічками і струмочками по всій Східній і Центральній Європі.