Без світла, води й опалення

Нещодавно Україна представила свій досвід розбудови соціальної сфери та стратегію соціальної стійкості на 64-й сесії Комісії Організації Об’єднаних Націй (ООН) із питань соціального розвитку в Нью-Йорку. Презентація відбулася під час Міністерського форуму, де Україна виступила не лише як держава, що потребує допомоги, а як та, що впроваджує інноваційні рішення, здатні стати прикладом для світу.

Не можна обмежуватися соціальними виплатами

Презентація цього досвіду означає перехід від моделі «просити допомогу» до моделі партнерства. Україна демонструє міжнародній спільноті, що навіть під час повномасштабної аґресії можливо не просто зберігати соціальну систему, а й реформувати її, роблячи більш людиноцентричною та технологічною.

За словами Ілони Гавронської, заступниці міністра соціальної політики, сім’ї та єдності України, яка взяла участь у сесії Комісії ООН та в міністерському форумі, що відбувся в рамках роботи цієї сесії, зараз системи центрів життєстійкості працюють у більш ніж 200 громадах (у планах — до 500). У цих центрах громадяни можуть отримати психологічну підтримку, а також консультації щодо соціальних послуг.

Чиновниця наголосила, що Україна домагається забезпечення сталого супроводу людей у соціальних потребах, а не обмежуватися лише одноразовими виплатами. «Якщо людині просто дали гроші, а вона не знає, де скористатися послугою, це не вирішує проблему. Ми впроваджуємо кейс-менеджмент, щоб підтримка була системною та довготривалою», — пояснила вона.

Урядовця також розповіла в ООН про стратегію підтримки внутрішньо переміщених осіб (ВПО), що передбачає не лише надання гуманітарної допомоги, а й інтеграцію людей у нові громади через соціальні послуги.

Особливу увагу на форумі зосередили на поєднанні державної та гуманітарної допомоги. Україна презентувала спеціальний державний рахунок для виплати гуманітарної допомоги, який дає змогу здійснювати це централізовано, забезпечуючи соціальну справедливість, контролювати отримувачів допомоги й ефективно розподіляти кошти від донорів.

Також п. Гавронська підкреслила роль цифровізації соціальної сфери. Впровадження Єдиної інформаційної системи соціальної сфери забезпечує прозорий і рівний доступ до допомоги, дає змогу ефективно надавати підтримку, навіть в умовах знеструмлень і пошкодження інфраструктури.

Заступниця міністра провела низку двосторонніх зустрічей, зокрема, з посадовцями, які працюють у сфері соціального захисту, Швеції, Швейцарії, Німеччини. Вона обговорила з колегами питання догляду за дітьми, соціальних послуг та співпраці з неприбутковими організаціями. «Ми не прийшли просити допомогу в ООН. Ми вибудовуємо партнерські взаємини, аби ділитися досвідом і демонструвати, як Україна впроваджує інновації та цифровізацію в соціальній сфері», — запевнила вона.

У ліжку — грілки та світло на годину

Майже десять днів у квартирі трирічної киянки Даші не було опалення. Її мама Ірина клала в дитяче ліжечко дві п’ятилітрові пляшки з гарячою водою, щоб зігріти дитину. Воду жінка гріла на туристичному газовому балоні та на ньому ж варила каші для доньки. Родина мешкає у Дніпровському районі Києва, що постраждав від масованої атаки по критичній інфраструктурі у січні ц. р.

Так, у Києві та по всій країні мільйони родин змушені багато днів поспіль обходитися без тепла, електрики та води. І так нелегкі умови ускладнювали сильні морози, що подекуди опускалися до мінус 18 градусів за Цельсієм. «Сьогодні вперше за кілька днів дали світло на годину. Ми ледь встигли підзарядити телефони. Вода йде з перебоями. Та найважче — відсутність тепла. Батареї пробували запустити вчора, та їх прорвало по всьому будинку. На радіаторах видно величезні тріщини, тож вони зіпсовані», — розповіла 34-річна Ірина, показуючи наслідки атаки. Частину вікон у її квартирі забито фанерними листами. Скло вилетіло від ударної хвилі. Дідусь Даші, 72-річний п. Анатолій, ремонтує балкон, щоб через щілини не заходило в квартиру ще більше холоду.

Тож основні елементи стратегії соціальної стійкості України передбачають систему центрів життєдайності, тобто створення у громадах просторів для надання психосоціальної допомоги, соціальних послуг і підтримки ментального здоров'я, орієнтацію на потреби вразливих груп населення й оперативне реагування на запити місцевих жителів.

Практично в усіх містах працюють «Пункти незламності», де громадяни в умовах вимикання світла можуть зігрітися, попрацювати, бо є Інтернет, випити гарячого чаю чи зарядити ґаджети. Багато закладів харчування та торгові центри також надають такі послуги.

На менш важливим є питання захисту соціальних прав, у т. ч. гарантування державою соціальних зобов'язань і підтримки навіть в умовах кризи, залучення інститутів громадянського суспільства та міжнародних організацій до формування соціальної політики. Крім цього, стратегія адаптує цілі сталого розвитку для забезпечення соціальної стійкості, розглядаючи соціальну політику як інвестицію, а не видаткову сферу, що є важливим для європейського досвіду.

Порятунок для українців

Благодійний фонд (БФ) «СпівДія», що об'єднує зусилля волонтерів, бізнесу, міжнародних фондів і держави, спрямовані на розвиток самозарадності українців та зміни в країні, теж долучився до заходів 64-й сесії Комісії ООН із соціального розвитку у Нью-Йорку. Його представники розповіли про український досвід змін у соціальній політиці, співпраці між державою, громадами та громадським сектором і про рішення, які реально працюють для підтримки людей.

Крім того, «СпівДія» долучилася до Ukrainian Week у Вашинґтоні (округ Колумбія), взяла участь в Українсько-американському молитовному сніданку, а також провела низку зустрічей із партнерами для обговорення подальшої співпраці та підтримки соціального розвитку в Україні. «Ці зустрічі стали важливою можливістю посилити міжнародний діалог і залучити додаткову підтримку для розвитку соціальних послуг в Україні», — йдеться у повідомленні благодійної організації.

«Навпроти нас лежать маленькі грілки. Здавалося б, проста річ. Але цієї зими ці грілки стали порятунком для українців. Коли ворожі удари залишають мільйони людей без тепла, світла, води, ця маленька річ стала порятунком нашого життя, у якому головне — пережити ще одну ніч. Ту ніч, коли температура надворі опускається до мінус 20 за Цельсієм, а в оселях українських родин не піднімається вище дев’яти градусів тепла. Так, ми стоїмо і продовжуємо стояти», — поділилася Анна Білошапка, членкиня правління та директорка з розвитку партнерств і мережі БФ «СпівДія».

Ніхто не залишиться без уваги

Попри війну, в Україні діє розгалужена допомога малозабезпеченим, особливо ВПО. Щоб допомогти українцям у воєнний час, уряд запровадив низку заходів із соціальної підтримки, а саме грошову допомогу вимушеним переселенцям, виплати на дітей, особам з інвалідністю, одноразові виплати з безробіття тощо.

Соціальна допомога передбачає щомісячні виплати ВПО (2 тис. грн для дорослих, 3 тис. грн для дітей/осіб із інвалідністю), компенсації роботодавцям за працевлаштування переселенців (6,5 тис. грн), допомогу малозабезпеченим та екстрені соціальні послуги.

Водночас є екстрені соціальні послуги — надання догляду вдома, стаціонарного догляду, паліативної допомоги у разі загрози життю чи здоров'ю. А для родин із низькими прибитками навіть із різними видами допомоги, де розмір визначають як різницю між фінансовими потребами сім'ї, теж існує базова соціальна допомога.

До слова

Заявки на житлові ваучери в Україні подали більше 28 тис. людей із числа ВПО, які мають статус учасника бойових дій і людей із інвалідністю внаслідок війни. Фінансування програми планують розпочати наприкінці лютого ц. р. Заявки подали мешканці 23 областей України та Києва. Найбільше звернень надійшло з Дніпропетровської, Запорізької, Київської областей і столиці — по дві-чотири тис. у кожному реґіоні. Як повідомило Міністерство розвитку громад і територій Україні, у реґіонах уже працюють близько 1,2 тис. комісій, які розглядають заявки від людей. Вони ухвалили майже 4,5 тис. позитивних рішень. Та на швидкість роботи комісій впливає безпекова ситуація. У січні ц. р. через російські удари по енергетичній інфраструктурі лунали тривалі повітряні тривоги та відбувалися вимикання світла. На швидкість розгляду заяв впливає і навантаження на комісії. За темпами опрацювання і кількістю ухвалених рішень найкращі результати демонструють Сумська, Полтавська, Черкаська та Вінницька області. Наступний етап — переказ грошей і старт фінансування. Щойно з’явиться можливість бронювати кошти — буде поінформовано кожну людину, яка подала заявку та отримала позитивну відповідь. Підставами для відмови можуть бути винятково подання заяви особою, яка не має права на отримання допомоги, або ж виявлення недостовірних даних у заяві. У відомстві нагадали, що програма передбачає надання ваучера на 2 млн грн, який можна використати для купівлі житла, або ж інвестування в його будівництво. Ваучером також можна сплатити внесок за іпотекою.