Russians go home!

У Кремлі сподівалися, що аґресія проти України розширить можливості Російської Федерації (РФ). На ділі ж виявилося навпаки.

Туареги проти росіян

Раніше росіянам вдалося витиснути з Малі французів. Але тепер там активізувалися туареги з Фронту визволення Азаваду, які перманентно атакують російський «Африканський корпус», створений на базі колишньої російської приватної компанії (ПВК) «Ваґнер», і армію хунти. Разом із ісламістами з JNIM вони розпочали скоординований наступ на міста та позиції ворога.

Рух відбувається в бік Бамако, столиці Малі. Бої тривають у районах Кат, Севаре, Гао та Кідалі. В останньому, ймовірно, під контроль повстанців перейшла база «Африканського корпусу». Минулого тижня російські бойовики втратили гелікоптер неподалік від міста Гао. Загинули всі, хто перебували на облавку. Гвинтокрил збили ракетною установкою класу «земля-повітря».

Крім цього, повстанці вбили Садіо Камара, міністра оборони країни, який перебував у власній, здавалося б, надійно укріпленій резиденції за 15 км від столиці Бамако. Його називали головним союзником РФ. Інші напади на представників хунти відбулися одночасно у кількох реґіонах Малі — столиці Бамако, містах Гао та Кідал на півночі, а також у Севаре в центрі країни. Повстанці використовували автомобілі з вибухівкою, безпілотні літальні апарати та штурмові групи. Але Ассімі Гойта, тимчасовий президент країни, не постраждав, його перевезли у безпечне місце.

Озброєні групи в Малі, які раніше воювали між собою, тепер об’єднали свої сили для нападу на спільного ворога — урядові війська та росіян. Теперішній «уряд» прийшов до влади після державних переворотів 2020-го та 2021 року. Він прагне налагодити тісніші зв'язки з РФ, відмовляючись від військової співпраці зі Заходом. Камара був однією з найвпливовіших постатей у військовому керівництві та розглядався як можливий майбутній лідер Малі. «Його усунення підкреслило здатність JNIM завдавати удари по самому серцю державної влади», — зазначила Дженабу Сіссе, наукова співробітниця Фонду стратегічних досліджень, що спеціалізується на питаннях безпеки в Західній Африці. Організація Об'єднаних Націй (ООН), «Африканський союз» і представники США офіційно засудили ці напади.

Британська The Guardian написала, що Малі є не просто ще однією країною з конфліктом, це частина ширшої боротьби за вплив у Сахелі, стратегічному реґіоні Африки, куди також входять Ніґер і Буркіна-Фасо. В усіх цих трьох країнах владу зараз контролює військова хунта. І саме ці країни звернулися до Москви за підтримкою у сфері безпеки, за що влада Малі розірвала співпрацю з Францією й ООН.

Проте «Африканський корпус» ще контролює родовищ природних копалин. Загалом від початку повномасштабної війни РФ проти України Москва заробила на африканському золоті (Малі, Центральноафриканська Республіка і Судан) щонайменше 2,5 млрд USD. За окремими оцінками, це давало близько 100 млн USD щомісяця доходу від золотих операцій у Африці.

Однак ставка путчистів на РФ не спрацювала: малійські повстанці не лише зберегли силу, а й змогли координувати масштабні наступи, фактично прорвавши оборону влади. В країні переплелися одразу кілька конфліктів. По-перше, це пов’язані з «Аль-Каїдою» ісламісти (JNIM), які прагнуть створення ісламської держави. Водночас місцеві туареги (FLA) борються за незалежність реґіону Азавад на півночі країни.

Хунта утримує офіційну владу, а РФ підтримує її через військових інструкторів і найманців. Фактично, це багаторівнева війна: громадянська, антиурядова та геополітична водночас.

Географічне розташування Малі дає доступ до всього Сахелю: це коридори до Ніґеру, Буркіна-Фасо, Лівії; можливість перекидати сили та ресурси; контроль над зонами, де діють ісламістські банди. У стримуванні російського впливу в країні зацікавлені США. Туреччина також активно розширює військово-технічну співпрацю з африканськими державами. Реґіональні гравці побоюються поширення нестабільності, й теж намагаються якось впливати на ситуацію. «Малі усвідомлює, що РФ не є вирішенням їхніх проблем у сфері безпеки, — зауважив Ульф Лаесінґ із Фонду Конрада Аденауера. — Ніґер і Буркіна-Фасо, ймовірно, зроблять із нещодавніх подій такий самий висновок».

Як це пов’язано з Україною?

Малі розірвало дипломатичні відносини з Україною у серпні 2024-го. Тоді Міністерство закордонних справ Сенеґалу викликало Юрія Пивоварова, посла України, через допис у Facebook, де український дипломат нібито виказав підтримку повстанцям у Малі. Українців звинуватили у допомозі туарегам у знищенні представників малійської армії та загону російської ПВК «Ваґнер» наприкінці липня того ж року.

У комюніке перехідного уряду Малі йшлося, зокрема, що уряд із «глибоким подивом узяв до відома підривні висловлювання», якими Андрій Юсов, представник Головного управління розвідки Міністерства оборони України, «визнав причетність Києва» до нападу «озброєних терористичних груп», що призвело до загибелі представників армії Малі. Хунта також заявила, що Юрій Пивоварський «відкрито і без найменших сумнівів продемонстрував підтримку своєю країною міжнародного тероризму, зокрема, в Малі».

Ось такими були звинувачення, й теперішні події у Малі теж безпосередньо зачіпають Україну з кількох причин. По-перше, втрата техніки та людей у Африці розпорошує ресурси РФ, що могли б бути використані у війні проти України. По-друге, це тяжкий репутаційний удар: поразка «Африканського корпусу» підриває імідж РФ як військової сили, що впливає на її міжнародні позиції.

Відбивається це і на глобальній конкуренції: Україна фактично стає частиною ширшого протистояння Заходу та РФ, що тепер охоплює й Африку. Вбивство міністра оборони, збитий російський гелікоптер і відступ російських сил є не просто епізодами локальної війни, а й симптомами великої геополітичної гри. І хоча події відбуваються за тисячі кілометрів від України, їхні наслідки, від ослаблення РФ до зміни балансу сил у світі, можуть відчуватися значно ближче, ніж здається.

Доступ до космодрому закрили

Своєю чергою, Європейська космічна аґенція (ESA) демонтувала стартовий комплекс для російських ракет «Союз-СТ» на космодромі Куру у Французькій Ґвіані. За словами Дмитра Струговця, колишнього керівника пресслужби Роскосмосу, 52-метрову мобільну вежу обслуговування знищили вибухом. Інфраструктуру, що залишилася, — монтажно-випробувальний комплекс, залізницю, сховища рідкого кисню та заправні станції — передали стартапу Maiaspace, «доньці» французької Arianespace, для запусків нової ракети, перший із яких запланували на 2027 рік.

Співпраця ESA і Роскосмосу, що тривала 15 років, урвалася через вторгнення РФ до України: 24 лютого 2022 року США й Європейський Союз оголосили про санкції проти російської космічної галузі. На цей час із космодрому здійснили 26 успішних запусків.

Відтак була заснована компанія MaiaSpace, яка зайнялася розробкою двоступінчастої ракети Maia в одноразовому та частково багаторазовому варіантах. Її довжина становитиме 50 м, а діаметр — 3,5 м. Одноразовий варіант ракети зможе виводити на сонячно-синхронну орбіту корисне навантаження до 1,5 т, а частково багаторазовий — до 500 кг. Також передбачене використання розгінного блоку Colibri.

Відгородитися від рашистів

Там часом Садир Жапаров, президент Киргизстану, оголосив, що населені пункти країни з російськими назвами перейменують по-киргизькому. За його словами, процес відбуватиметься в межах державної політики щодо впорядкування топоніміки, його планують завершити до 2027-го. Глава держави також виступив проти присвоєння населеним пунктам імен політичних діячів, а наполягає на традиційнішому підході до топонімів.

З моменту обрання Жапарова 2021 року в Киргизстані були офіційно змінені російськомовні назви близько 15 населених пунктів. Зокрема, с. Воєнно-Антонівка (Чуйська обл.) стало називатися Кожомкул, а с. Семенівка (Іссик-Кульська обл.) — Кожояр-Ата. Ініціатива з перейменування чотирьох районів Бішкеку на киргизький лад викликала широкий суспільний резонанс, і природну критичну реакцію з боку РФ.

А інформація про ящур у Казахстані спричинила міждержавну кризу. Відтак закрили кордони з РФ як поширювачем хвороби, та запустили вакцинацію. В РФ уже масово знищують худобу, але слово «ящур» там заборонене. В країні відсутній прозорий карантин, тиснуть на фермерів. Російські скотомогильники не відповідають санітарним нормам. Тож Росія стає ще й джерелом епідеміологічної нестабільності, що загрожує глобальній біологічній безпеці.