Під прапором виборів

Минулого тижня в різних країнах відбулися вибори, які опосередковано стосуються й українців. Так, у першому турі президентських виборах у Болгарії найбільше голосів набрала Іліяна Йотова, виконувачка обов’язків президентки, яка виступає за дипломатичне врегулювання російсько-української війни та діалог із Російською Федерацією (РФ). Її підтримали 35,3 % виборців, натомість Андрея Гюрова, прем’єр-міністра й її головного конкурента, який зайняв друге місце, — 32,4 %. Йотова очолила державу в січні ц. р. після того, як Румен Радев покинув президентську посаду, щоб узяти участь у парламентських виборах. Гюров представляє прозахідні політичні сили. Він підтримує Україну та виступає за поглиблення співпраці Болгарії з Європейським Союзом (ЄС) і НАТО.

Проте домінування в першому турі ще не означає остаточної перемоги. Це продемонстрували вибори у Бразилії, коли 80-річний Луїс Інасіу Лула да Сілва, чинний президент країни, після поразки у першому турі переміг у другому. Він отримав 51,75 % голосів, в той час, коли його 45-річний суперник Флавіу Болсонару — 48,25 %. Після оголошення результатів останній утік до США, де проголосив себе «законним президентом Бразилії», хоча перемогу Лули визнав федеральний виборчий суд Бразилії, світові лідери, міжнародні спостерігачі та навіть власна партія Болсонару.

На дочасних парламентських виборах у Сербії поразки зазнала партія Александра Вучича, колишнього президента країни, який сподівався таким чином здобути посаду прем’єр-міністра. Перемогу святкував «Студентський список», який спудеї підтримали величними протестами. Вони матимуть від 135 до 140 мандатів, тоді як їхні опоненти — близько 105.

Перемога опозиції може покласти край багаторічному домінуванню політичної сили Вучича, яка керувала Сербією з 2012-го. Його влада підтримувала тісні взаємини з РФ, водночас декларуючи прагнення вступити до ЄС. Здавалося, в Києві мали б цьому радіти, але ні. Адже нова сербська влада вже заявила, що хоче припинити експорт зброї, що потрапляє до України. «Ми поважаємо Росію як велику державу й історично важливого партнера, — заявив Йово Бакіч, представник «Студентського списку», і додав, що не планує приєднуватися до санкцій ЄС проти Москви. А залежність Сербії від російського газу назвав радше економічною проблемою, ніж геополітичним союзом.

Та одними з найважливіших політичних подій стали парламентські вибори в Ізраїлі. Біньямін Нетаньягу, прем’єр-міністр країни, заявив, що праві сили мають «вирішальну більшість», і закликав створити «правий» уряд. Він також розкритикував політичні сили, які прагнуть співпраці з арабськими партіями, назвавши таку позицію «ганьбою».

Окремо глава уряду заявив, що Ізраїль разом із президентом США має «історичну» нагоду усунути загрозу з боку Ірану. Його партія «Лікуд» може отримати від 24 до 25 місць у Кнесеті і близько 50 мандатів загалом. Опозиційний блок на чолі з Гаді Айзенкотом може здобути 52-53 місця. А арабські партії РААМ і Об’єднаний список разом можуть отримати 19 місць.

Таким чином, жодна зі сторін не отримала підтримки виборців, достатньої для самостійного формування урядової коаліції. Іншими словами, мрія багатьох ізраїльтян сформувати коаліцію, що зможе вирішити питання призову в армію (ультрарелігійні євреї й араби не служать) і зміцнення міжнародного престижу країни не виглядає можливим. А Нетаньягу заявив, що арабські партії нібито вкрали вибори в Ізраїлі, та вимагає розслідування. Однак правоохоронці доказів масштабних фальсифікацій не знайшли.