Каральний меч України

Російський флот зараз опинився під ударом української армії. Сили оборони продовжили завдавати ударів по кораблях Російської Федерації (РФ) в Азовському та Чорному морях. Це викликало паніку та критику так званих мілітарних блогерів щодо неадекватних оборонних систем країни-аґресорки. Про це повідомив американський Інститут вивчення війни (ISW). Один пов’язаний із Кремлем блогер відреагував на нещодавній удар українських безпілотних літальних апаратів (БПЛА) по сторожовому кораблю Федеральної служби безпеки РФ під Геленджиком Краснодарського краю. Він запитав, чому не було захисних сіток для захисту порту та чому російські війська не виявили БПЛА заздалегідь. А також розкритикував неуважність чиновників щодо посилення оборони РФ від українських безпілотних систем. А інший російський мілблогер здивувався, як українські дрони проникли непоміченими, перш ніж вдарити по кораблю ФСБ.

Сміховинна «Павутина»

Аналітики процитували Роберта «Мадяра» Бровді, командувача українських військ безпілотних систем, який розповів про удари по 17 російським нафтовим танкерам, двом газовозам та одному буксиру. Відтак Міністерство сільського господарства та продовольства Ростовської області РФ оголосило про розробку альтернативних маршрутів перевезення сільськогосподарської продукції в Азовському морі.

Та й увесь російський оборонний сектор гарячково шукає способів захистити свої стратегічні об’єкти від регулярних атак українських БПЛА великої дальності. Державний конгломерат «Ростех» оголосив про створення нової системи захисту під назвою «Павутина». Проте, як зазначили в ISW, за гучною назвою ховається не новітня зброя чи радіоелектронна боротьба, а звичайна металева конструкція, що свідчить про глибоку кризу російської протиповітряної оборони (ППО).

За офіційною заявою «Ростеху», «Павутина» — це фізична система захисту, що складається з модульних конструкцій. Росіяни стверджують, що розробка здатна витримати пряме кінетичне влучання БПЛА вагою до 200 кг, який рухається зі швидкістю 250 км/год.

Конструкцію планують розгортати навколо нафтосховищ і паливних терміналів, електричних підстанцій, великих складів та інших об’єктів заввишки понад 25 м. Кремлівська пропаґандистська аґенція «РИА Новости» вже оприлюднила перші кадри «розробки».

Та експерти наголосили, що перехід Росії до масового будівництва гігантських металевих сіток навколо заводів — це прямий наслідок катастрофічних збитків, які Збройні сили України завдають російській нафтовій інфраструктурі. Традиційні засоби ППО РФ просто не можуть упоратися з потоком українських дронів. Масштаб проблем підтверджують останні оцінки бойових збитків від західних засобів масової інформації й аналітиків. Зокрема, припинив роботу нафтохімічний комплекс «Салават» у Башкортостані. Це сталося після точного удару українського БПЛА, який пошкодив ключові установки первинної переробки нафти, що сумарно переробляли більш ніж 28 тис. т сировини на день.

За даними аналітичної компанії Kpler, через українські удари та планові ремонти обсяги переробки нафти в РФ впали до критичного мінімуму за останні 20 років — до 3,8 млн барелів на день. У Росії фактично стався параліч таких потужностей.

У результаті експорт готових російських нафтопродуктів у липні ц. р. обвалився майже вдвічі — до 1,2 млн барелів на день (проти 2,3 млн у липні 2025-го). Москва змушена продавати сиру нафту замість палива, оскільки фізично втратила можливість її переробляти.

Саме тому Кремль змушений терміново інвестувати мільярди у будівництво пасивних загороджень типу «Павутина», намагаючись залатати дірки у власній системі ППО. Проте ефективність таких засобів проти скоординованих рейдів українських дронів залишається під великим питанням.

Сам вибір назви для «новітньої» системи виглядає доволі дивно. Окупанти фактично самі нагадують собі про одну з найгучніших ганебних поразок своєї армії в запілля. Йдеться про відому партизанську операцію «Павутина», коли російську логістику та військові колони розбили за допомогою звичайних цивільних фур. Тоді українські сили влаштували ворогу справжню пастку на колесах, паралізувавши тилове забезпечення загарбників.

Латання дір золотом

Водночас фінанси Кремля тріщать по швах. Так, видатки та дефіцит федерального бюджету РФ, імовірно, перевищать офіційні плани на більш ніж 1 трлн RUB. Урядовий бюджетний портал не вказує причину такого зростання, але це, природно, пов'язано зі збільшенням витрат на військові дії проти України. 2025-го дефіцит бюджету РФ виявився майже вп'ятеро більшим за запланований, сягнувши 5,7 трлн RUB або 2,6 % валового внутрішнього продукту (ВВП), що стало найвищим показником від часів пандемії 2020 року.

Прогноз для 2026-го передбачає федеральні видатки на 45,11 трлн RUB порівняно з 44,07 трлн RUB, закладеними в бюджетному законі. Очікується, що доходи залишаться на рівні 40,28 трлн RUB, що призведе до дефіциту в 4,83 трлн RUB. Натомість закон про бюджет передбачає дефіцит у 3,79 трлн RUB, або 1,6 % ВВП.

Дані Міністерства фінансів РФ вказують, що в першому півріччі дефіцит бюджету склав 5,73 трлн RUB, або 2,5% ВВП, що в 1,7 разу перевищує аналогічний показник за відповідний період 2025 року. Антон Силуанов, міністр фінансів РФ, заявив, що дефіцит «дещо» перевищить офіційний прогноз, запевнивши при цьому, що це не призведе до суттєвого зростання внутрішніх запозичень. Відтак його відомство відклало мету досягнення нульового первинного дефіциту бюджету до 2029 року.

Своєю чергою, Центробанк (ЦБ) РФ уже шостий місяць поспіль розпродає золото зі своїх резервів, аби покрити дефіцит федерального бюджету. У червні ц. р. золотий запас регулятора, п'ятий за обсягом у світі, скоротився ще на 0,3 млн тройських унцій (9,33 т), а з початку року схуд на 1,4 млн унцій (43,5 т). Цей розпродаж золота став рекордним за останні чверть століття — весь період, який охоплює статистика Всесвітньої ради зі золота. Навіть під час пандемії коронавірусу РФ продала вшестеро менше золота, ніж зараз. Станом на 1 липня ц. р. золотий запас Центробанку РФ скоротився до 2,283 тис. т (73,4 млн унцій). Від продажу золота ЦБ міг отримати близько 5,6 млрд USD. Володимир Чернов, аналітик Freedom Global, пояснив, що ці гроші спрямували на збалансування бюджету. «Коли нафтогазові доходи виявляються нижчими за передбачений бюджетним правилом рівень або кошти фонду спрямовують на інвестиції всередині країни, Центробанк проводить зустрічні операції з ліквідними резервними активами», — зазначив він.

Брехун диктатора

Проте Дмитро Пєсков, речник Кремля, позичає в Сірка очі і запевняє, що проблеми в економіці РФ не мають критичного характеру, а ситуація загалом стабільна. «Про труднощі, які переживає наша економіка, добре відомо всім. І уряд, і президент регулярно обговорюють і розуміють, що треба робити для регулювання та виправлення ситуації. Макроекономічна стабільність забезпечується повною мірою», — оголосив він.

Та напередодні цієї заяви ЦБ РФ опублікував дані моніторингу підприємств, які показали падіння індикатора бізнес-клімату (ІБК) у липні ц. р. — відразу на 4,5 відсоткового пункту, що стало мінімальним значенням індексу з середини 2022-го.

За всю історію спостережень з 2002 року було зафіксовано лише п'ять місяців, коли ІБК погіршувався швидше, а його відхід у неґативну зону відповідає кризам. Інфляційні очікування підприємств вказують на вибухове зростання витрат на тлі дефіциту палива. За словами експертів, у результаті паливна криза здатна суттєво прискорити зростання цін, і відправити економіку в рецесію. Така ситуація називається стагфляцією.