Нарти влітку
Українка — третя на Ґран-прі у Швейцарії
Крістен Міхал
Багато посадовців Європейського Союзу (ЄС) останнім часом стали цілями кібератак, організованих за підтримки іноземних держав. Про це йдеться у внутрішній презентації підрозділу кіберзахисту ЄС. У документі їх назвали однією з головних кіберзагроз для ЄС. Йдеться про так званий спірфішинг, спонсорований державою. Зловмисники створювали персоналізовані повідомлення, розраховані на конкретних людей, і використовували методи соціальної інженерії, щоб змусити їх відкрити шкідливе посилання або передати конфіденційні дані.
Раніше кілька європейських спецслужб попередили про кампанії проти користувачів Signal і WhatsApp. Нідерландські розвідники заявили про причетність Російської Федерації (РФ), а Федеративна Республіка Німеччина (ФРН) повідомила, що серед цілей були високопоставлені особи у політиці, військовій сфері та дипломатії, а також журналісти.
Через ці ризики Європейська комісія звеліла частині найвищих посадовців закрити групу в Signal. Водночас у ЄС визнають і системну проблему: різні інституції блоку досі використовують несумісні рішення з кібербезпеки та не мають єдиного захищеного механізму для обміну конфіденційними й секретними документами.
Але РФ цим не обмежилася. Москва розпочала нову хвилю атак на заводи з виробництва зброї в Європі, вербуючи місцевих бандитів і перевіряючи реакцію НАТО. Згідно з даними джерел The Telegraph, РФ запустила серію диверсій на збройних заводах в Європі під прикриттям «правдоподібного заперечення». Для цього Кремль ретельно планує атаки так, аби вони не досягали межі, яка б спричинила застосування ст. 5 НАТО про взаємну оборону.
Нещодавно Латвія затримала трьох своїх громадян за підозрою у підпалі заводу з виробництва дронів у сусідній Естонії. Крістен Міхал, глава естонського уряду, заявив, що слідчі з'ясовують, чи причетна до нього РФ. На думку посадовців Альянсу, такі дії Кремля мають на меті ескалацію напруженості серед союзників і стримування підтримки Києва.
Раніше цього року пожежа практично знищила чеський завод, що виробляв дрони та тепловізійне обладнання для України. У рамках розслідування щодо причетності РФ затримали чотирьох підозрюваних. Литва також висунула звинувачення проти шести осіб у зв'язку зі спробою підпалити завод, що постачає до Києва сканери радіохвиль.
У серпні ц. р. потужний вибух пролунав на заводі компанії «ЕМКО», одного з найбільших приватних виробників зброї в Болгарії, який виготовляє 155-міліметрові артилерійські боєприпаси для України. Через три дні подібний вибух стався на заводі з виробництва боєприпасів компанії KNDS Ammo Italy у місті Коллеферро під Римом.
Італійські та болгарські посадовці намагалися применшити можливу причетність РФ до цих інцидентів. А Москва дуже рідко залишає докази, які б дозволили безпосередньо пов'язати ці атаки з нею. Це пояснюється тим, що Кремль вербує учасників місцевих злочинців для здійснення цих диверсій. Офіцери Головного управління Генерального штабу Збройних сил РФ налагоджують контакти з інформаторами всередині банд, які виступають посередниками в країні-мішені. Саме ці посередники розподіляють місцеві завдання серед рекрутів, яким платять у крипто валюті, й які часто навіть не здогадуються, що працюють на росіян.
Республіка Польща (РП) чи країни Балтії набагато активніше засуджують російську аґресію в Європі. Проте Італія та ФРН часто не бажають пов'язувати ці інциденти з Москвою через побоювання ескалації. Крістен Міхал заявив, що наразі прямої загрози розширення російської аґресії на країни Балтії немає, однак РФ продовжує гібридні атаки по Європі. «Росія оцінює міць і силу НАТО на такому рівні, що розуміє: нападати не варто. Це означає, що НАТО й європейські країни можуть почуватися у вигіднішій позиції. Але водночас це означає, що маємо зберігати цю динаміку — і НАТО, і європейські країни повинні більше інвестувати в оборону, а також інвестувати в українські технології й оборонну промисловість», — акцентував він. Тим часом РП вирішила стягнути танки до кордону з РФ поблизу Калінінградської області.
Багато членів НАТО усвідомлюють загрози з боку Москви і необхідність допомоги Києву. Так, відтепер в Україні вироблятимуть британські ракети. Storm Shadow та їхній французький аналог SCALP — найдальнобійніша зброя, яку Україна офіційно отримала від Сполученого Королівства й Франції. Завдяки цим ракетам українські військові отримали можливість завдавати ударів на відстані щонайменше 300 км. «Володимир Зеленський попросив поділитися технологіями створення Storm Shadow, щоб Україна могла самостійно розробляти ці ракети. Радий підтвердити, що схвалив це прохання. І що британська та французька промисловість, завдяки сприянню президента Макрона, співпрацюватимуть із українською стороною та розвиватимуть ці можливості для протидії далекобійним ракетам РФ», — заявив Енді Бернем, прем’єр-міністр Його величності. Він також повідомив, що Велика Британія надаватиме Україні військову допомогу обсягом 3,5 млрд EUE на рік стільки, скільки буде потрібно.
А Еммануель Макрон, президент Франції, анонсував посилення підтримки України та передачу ракет-перехоплювачів. А також закликав посилити тиск на РФ. «Дуже важливо, щоб ми продовжували демонструвати нашу рішучість і готовність в частині безпекових гарантій, за якими ми прийняли рішення. Повномасштабні навчання будуть проведені нашою коаліцією протягом жовтня-листопада і вони продемонструють нашу оперативну готовність і готовність до дій. Це один із ключових елементів відповідних перемовин, коли Україна прийме рішення щодо їхнього проведення», — зазначив він.
Рим також пообіцяв продовжувати допомагати Україні у війні з РФ. Антоніо Таяні, міністр закордонних справ Італії, підтвердив повну підтримку зусиль для досягнення справедливого і тривалого миру та заявив про підготовку нового італійського пакету допомоги Україні. Він також наголосив на необхідності зберігати максимальний тиск на Москву й Італія продовжить працювати в цьому напрямку.
Крім цього, Франція й Італія передадуть Україні ще чотири комплекси протиповітряної оборони (ППО) SAMP/T NG, а також допоможуть налагодити виробництво ракет Aster 30. Ці системи можуть перехоплювати балістичні ракети, їх розглядають як європейську альтернативу Patriot. Перші комплекси Україна очікує на початку 2027 року.
Українка — третя на Ґран-прі у Швейцарії
Українська бюрократія може стати на заваді освоєнню вже виділених коштів
У Будапешті відкрили пам’ятник Тарасу Шевченку
Українець був найшвидшим у Ряшеві
Представниці діаспори отримали найвищі нагороди СКУ