Приховування правди

Путін заявив, що нібито від України поступають пропозиції про мир, але він може погодитися на нього лише на своїх умовах. Чи дозволить йому досягти цього економіка Російської Федерації (РФ), що дедалі глибше занурюється у кризу?

Банки

Стагнація вже стосується усіх сфер російської економіки. Згідно з інформацією Центрального банку (ЦБ) РФ, лише за перші два тижні серпня громадяни забрали з рахунків майже 3,5 млрд USD, тоді як у липні цей показник перевищив 7 млрд USD. А великий бізнес намагається вивести власні ресурси з-під нагляду російських фінансових органів.

Щомісячний відтік заощаджень громадян сягає орієнтовно 300 млрд RUB. «Дрони літають. Усе палає. Нервозність зростає. У людей починає з’являтися здоровий глузд: готівку потрібно тримати під подушкою, а не в банку, звідки її можуть ніколи не повернути», — розповів The Washington Post на умовах анонімності колишній чиновник фінансового відомства РФ.

Водночас регулятор змушений реалізовувати золоті запаси для компенсації дефіциту державного бюджету, що наближається до позначки в 6 трлн RUB. «Золоті запаси скоротилися на 1,6 млн унцій від початку року і станом на 1 серпня склали 73,2 млн унцій. Це найнижчий показник із січня 2020-го», — повідомила Bloomberg.

Витрачання золота вказує на те, що кремлівське керівництво поступово вичерпує резерви, які накопичували роками для захисту від міжнародних санкцій. При цьому влада відкрито визнає, що ресурси спрямовують на воєнні потреби.

Багато фінансових установ РФ мають активи лише на папері. Позичальники неспроможні виконувати зобов’язання, підприємства згасають під тягою боргів, а банку доводиться закладати додаткові резерви під проблемні кредити. У деяких провідних банках стан справ стає вже критичним.

Натомість ЦБ заявляє, що банківський сектор має значний запас капіталу. За словами Ельвіри Набіулліної, голови регулятора, за підсумками 2025-го достатність капіталу банків зросла до 13,2 %, а сукупний запас капіталу понад мінімальні нормативи становив близько 9 трлн RUB.

Водночас Центробанк РФ визнав, що частка проблемних роздрібних кредитів зросла після попереднього періоду швидкого кредитування. Регулятор також окремо попередив про ризики високої заборгованості великих компаній і вже посилює вимоги до кредитування найбільш кредитованих позичальників.

Додатковий тиск створює і грошово-кредитна політика. У липні ц. р. ЦБ знизив ключову ставку до 14 % річних.

Росія ще може підтримувати банки, великі підприємства та стратегічні галузі бюджетними коштами. Але кожне таке втручання збільшує залежність економіки від держави. Чим менше залишається приватного капіталу, конкуренції та зовнішніх інвестицій, тим більшу частину ризиків змушений брати на себе бюджет.

Паливо

Загострюється і паливна криза. Якщо раніше мова йшла про те, що експорт нафти за часи війни зазнав найбільшого падіння, то зараз її не вистачає навіть всередині країни. Удари України по російській нафтовій інфраструктурі відкинули економіку РФ на кілька десятиліть назад і спричинили паливний колапс щонайменше у 30 реґіонах, у т. ч. Москві й області, де мережі автозаправних станцій вводять ліміти на продаж.

Замість обіцяного владою швидкого відновлення ринку експерти прогнозують тривалу системну кризу. Бензину не лише бракує, погіршилася й якість того, що є на ринку. Через це масово псуються двигуни автомобілів, а ремонтні майстерні виявилися перевантаженими на місяці наперед.

Водночас перекрити дефіцит імпортом із Азії в умовах ізоляції неможливо, а нафтовидобуток стрімко скорочується. За даними Bloomberg, 2019-го РФ видобувала 11,5 млн барелів на день. Зараз видобуває менше 9 млн і, швидше за все, рівень впаде до 8 млн.

На думку аналітиків, РФ рухається за сценарієм Венесуели. Єдиним виходом для влади стане створення закритої системи розподілу палива для спецслужб і чиновників, що вже викликає роздратування у громадян і поступово перетворює приватний автомобіль на елемент розкоші.

Українські удари поступово переводять російську нафтову галузь із режиму заробляння грошей у режим постійного ремонту й аварійного управління. «Десь 30 % залишилося можливостей із солярки та бензину», — зауважив Тарас Загородній, український політолог.

Проблеми паливного ринку Москва визнає: російський уряд продовжує запроваджувати обмеження на експорт бензину, дизельного пального й інших нафтопродуктів, пояснюючи це необхідністю стабілізувати внутрішній ринок.

Бізнес

Ще промовистішим є стан ділового середовища. У липневому моніторингу ЦБ 44 % опитаних компаній очікували зниження прибутків. Сам регулятор наголошує на переході економіки до «збалансованіших» темпів зростання, що фактично означає завершення періоду, коли держава могла компенсувати структурні проблеми швидким розширенням кредитування.

Показовою є й ситуація з іноземними компаніями. Приміром, надміру лояльна швейцарська Nestle офіційно заявила, що після початку повномасштабної війни скоротила свій портфель у РФ, а зараз очікує націоналізації своїх російських виробництв.

Для Кремля це створює замкнене коло. Аби підтримати виробництво, потрібні кошти. Щоб стримати інфляцію, гроші не можна робити дешевими. А щоб компенсувати дефіцит приватних інвестицій, доводиться дедалі дужче спиратися на бюджет і державні корпорації.

У червні ц. р. кредитний портфель Wildberries підскочив із 2,4 до 12 млрд RUB. Та вже в липні частина позичальників опинилася в ситуації, коли їхній товар згорів на складах, тоді як кредитні зобов'язання нікуди не поділися.

На 1 липня ц. р. весь портфель кредитів російських банків юридичним особам становив 86,8 трлн RUB, із яких 3,17 трлн RUB припадало на протерміновану заборгованість. Wildberries увійшов у 2026 рік із сотнями мільярдів боргових зобов'язань. Лише короткотривалі позики становили близько 801,7 млрд RUB, а разом із довготривалими — близько 830 млрд RUB. Ринкові оцінки сукупного боргу всієї групи доходять до 1,3 трлн RUB.

Рекет

Відтак Кремль дедалі частіше намагається втримати економіку адміністративними методами. І це, мабуть, найважливіший сигнал для розуміння того, що відбувається всередині РФ: коли нормальні ринкові механізми працюють гірше, держава починає дедалі активніше втручатися у рух грошей, товарів і капіталу.

А нещодавно Путін підписав указ, який дає Кремлю право запроваджувати зовнішнє управління на стратегічних об'єктах РФ, якщо їхні власники не спромоглися захистити майно від українських дронів. Йдеться про електростанції, заводи та промислові об'єкти, вежі й мережі зв'язку, водоканали та тепломережі, дороги й аеропорти, склади й логістичні центри, а також небезпечні виробництва.

До переліку «критичної інфраструктури» також внесли розмите поняття «інші об'єкти» — категорію, що має особливе значення для безпеки та економічної стабільності РФ. Таке формулювання фактично залишає владі свободу довільно розширювати коло підприємств, які можуть підпасти під новий механізм.

Зовнішнього управителя призначатимуть у таких випадках: власник не подбав про безпеку об'єкта; знехтував вимогами влади щодо захисту; своєю бездіяльністю поставив під загрозу роботу підприємства через слабку протидію атакам дронів; не відновив зруйновану внаслідок ударів інфраструктуру.

Функції тимчасового управителя виконуватиме державна компанія «Росімущєство» або інша структура, призначена урядом. Цій організації передаватимуть права на нерухомість, цінні папери та решту активів колишнього власника. Витрати на функціонування вже вилученого майна відшкодовуватимуть із прибутків, які підприємство саме ж і генерує. Тобто держава отримує актив на повному самозабезпеченні.