Чи спорожніють полиці в українських крамницях?

Цілеспрямовані удари балістичними ракетами по складах провідних українських торговельних мереж призвели до тимчасових перебоїв із постачанням продуктів харчування до крамниць.

«Товар знищила Росія»

У липні та серпні покупцям були доступні в українських супермаркетах не всі продукти харчування. Замість відсутніх на напівпорожніх полицях розмістили таблички з написами «Цей товар знищила Росія». Дефіцит виник через російські атаки на розподільчі та логістичні склади провідних українських мереж супермаркетів — «Сільпо», «Фора», Novus та АТБ. Їхні величезні хаби були зруйновані або дуже пошкоджені. За даними Forbes, загалом було втрачено близько 400 тис. кв. м логістичних приміщень українських компаній. Це дорівнює площі приблизно 56 футбольних полів.

Вочевидь, у Кремлі намагалися спровокувати серед українців паніку та продуктовий ажіотаж. Ворог супроводжує удари по логістиці поширенням в інформаційному просторі наративу про нібито неминучу продовольчу кризу в Україні. У соціальних мережах та проросійських Telegram-каналах, частину з яких координують кремлівські спецслужби, регулярно з’являються повідомлення про майбутній дефіцит хліба в Україні, логістичний колапс і нездатність української влади забезпечити населення їжею.

Однак експерти заспокоюють, що насправді дефіциту харчів в Україні не передбачається — аґресор спричинив лише тимчасову кризу логістики. «Це логістичний дефіцит, а не продовольчий. Продукти будуть на полицях, — запевнив

Андрій Коваленко, керівник Центру протидії дезінформації при Раді національної безпеки й оборони України. — Дуже важливо зберігати холодну голову, тому що ворогу потрібно створити ілюзію, що ніхто нічого не контролює, що ситуація неконтрольована, що ніхто не може впоратися з цими речами, і люди змушені бігти в магазини, скупити останню гречку для того, щоб вона в них була».

Склади розосереджують

Одразу ж після ворожих влучань мережі продуктових супермаркетів взялися працювати над зміною логістичних маршрутів. Запаси товарів розподілили по менших складах у різних реґіонах. Марк Петкевич, генеральний директор мережі Novus, розповів, що бізнес терміново переходить від моделі «мегаскладів» до розподіленої мережі менших хабів і постачання товарів «із коліс» безпосередньо від виробників. За його словами, «це тимчасово здорожчує логістику (на 10-15 %) і подекуди обмежує асортимент специфічних товарів, але порожні полиці з овочами чи бакалією зникнуть за лічені тижні, коли ланцюжки постачання адаптуються — точнісінько так, як це було з паливною кризою 2022 року».

Над пошуком резервних приміщень для мереж супермаркетів працюють і в уряді — прем’єр-міністр Сергій Корецький доручив Міністерству економіки, Національній аґенції з питань виявлення, розшуку й управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (АРМА) і Фонду державного майна (ФДМ) України шукати серед державних приміщень резерв для розосередження товарів.

Міністерство економіки України наразі готує список державних складів для ритейлерів і компаній, які постраждали від атак. АРМА перевіряє 250 тис. кв. м заарештованих площ і вже проінвентаризувала 60 тис. кв. м. А ФДМ знайшов на балансах держпідприємств ще кількасот тисяч квадратних метрів. Однак у мережі супермаркетів Novus попередили, що більшості зі запропонованих локацій бракує температурних зон, вентиляції та захисту від вологи.

Зокрема, на Київщині вільних великих складів майже не залишилося. За даними Expandia, найбільшої компанії в сфері комерційної нерухомості в Україні, у першому півріччі ц. р. вакантність там становила 2,5 %. На ринку були переважно блоки по 1 тис. кв. м, тоді як приміщень площею від 10 тис. кв. м не було взагалі.

Євгенія Локтіонова, директорка консалтингової компанії з комерційної нерухомості UTG, оцінила втрати складських площ після останньої серії ударів у 400 тис. кв. м. Із них 80-100 тис, кв. м припадають на дефіцитні холодильні склади. «Швидко замістити вільними потужностями вдасться 20-30 % від втраченого обсягу, ринок увійшов у фазу критичного дефіциту», — зазначила вона.

Артем Ретін, співвласник компанії з управління комерційною нерухомістю RetailPro та експерт у сфері ритейлу, наголосив, що консолідованої оцінки ринку немає. Можливість заміщення сухих складів реґіональними, прямими поставками і перерозподілом товарів оцінив у 60-80 %. За його словами, з холодильними площами складніше, бо це спеціалізована інфраструктура, яку неможливо швидко замінити звичайним складом.

А Тарас Висоцький, міністр аграрної політики України, розповів: «На сьогодні виглядає так, що в межах до 40 % можна замінити порівняно швидко. Зрозуміло, що такі об’єми зробити швидко повністю дуже складно. Але близько 30-40 % можна релокувати чи відновити без клопотів. Якогось дефіциту продовольства в Україні немає. Авжеж, є тимчасові збої логістичних шляхів, але коли ми подивимося на баланси з будь-якої з основних продукцій, то дефіциту немає». Оцінки експертів і міністра різняться лише залежно від типу складських площ та способу їхнього заміщення.

Здорожчання не уникнути

Фахівці стверджують, що ситуація не вплине й на вартість товарів, кардинального стрибка інфляції також очікувати не варто. Міністерство агрополітики моніторить ціни продуктів харчування й наразі не фіксує різких змін вартості основних продуктів.

Відтак інвестиційний банкір Сергій Фурса зазначив: «Не буде ніякого стрімкого подорожчання. Знову ж таки, певні втрати є, але вони лежать на логістах або на конкретних ритейлерах, які продають. І може, вони частково будуть намагатися якось компенсувати, але частково вони будуть робити це зі своєї маржі, лише частково перекладати». «Плюс, знову ж таки, на ціну товару конкретно не впливає. Як гречка коштувала — так і коштує. У вас навряд чи варто очікувати ситуацію, коли ціни в Києві будуть набагато дорожчі, ніж у Львові», — зазначив він.

Утім, фінансовий аналітик Олексій Кущ не виключає, що в Україні таки можливе помітне зростання цін на товари через пошкодження великих складських комплексів і перехід торговельних мереж на дорожчу модель доставки безпосередньо до магазинів.

За оцінкою фінансового експерта Олег Устенка, здорожчання окремих позицій може становити щонайменше 3 %, а в деяких випадках сягати 10 %. Артем Ретін, експерт у сфері ритейлу, очікує зростання витрат на зберігання та доставку на 10-15 %, що збільшить ціни на 1-5 %. За його словами, прямі поставки в обхід розподільчих центрів можуть підвищити витрати на окремих маршрутах у два-три рази. Своєю чергою, п. Локтіонова передбачає здорожчання логістики на 15-25 % для сухих товарів і на 35-50 % для охолоджених, а ціни підвищаться на 3-5 % і 7-12 % відповідно.

Адже, приміром, створення розпорошеної логістики мережі супермаркетів АТБ збільшило її загальні витрати на 75 %, зокрема, на пальне — на 50 %. Novus теж витрачає більше через прямі поставки й оренду кількох майданчиків. Компанія покриває різницю власним коштом, але визнає, що цей ресурс не безмежний.

Утім, принаймні наразі, ритейлери АТБ, Novus і Fozzy Group не повідомили про те, яку частку витрат перекладуть на споживачів. А Андрій Жук, голова Асоціації ритейлерів України, запевнив, що оскільки «мережі конкурують — частину втрат не закладають у ціни». Наталя Петрівська, виконавча директорка громадської спілки «Український фуд-ритейл-альянс», теж зауважила, що мережі супермаркетів намагаються втримати для покупців справедливі ціни.

А Євгенія Локтіонова вважає, що відновлення логістичних ланцюгів після втрати нових великих центрів триватиме два-чотири тижні. На її думку, найпомітнішими будуть перебої зі свіжими й ультрасвіжими продуктами через нестачу холодильних складів. Артем Ретін оцінив наслідки ймовірних повторних атак стриманіше. За його словами, перебої з набілом і замороженими товарами можуть тривати кілька днів, проте втрата кількох складів не спричинить системного дефіциту.