Україні на оборону бракує 23 млрд

Україна входить у надзвичайно складний фінансовий період. На тлі затяжної війни, величезних витрат на армію та постійних російських атак держава зіткнулася з дефіцитом приблизно 23 млрд EUR на оборонні потреби. Ці гроші необхідні не лише для закупівлі озброєння та боєприпасів, а й для грошового забезпечення військовослужбовців та підготовки ресурсів на початок 2027 року.

Діра в оборонному бюджеті

Володимир Зеленський нещодавно заявив, що бюджет Міністерства оборони України (МОУ) має дефіцит близько 23-24 млрд EUR. Та Київ розраховує отримати значну частину необхідного фінансування від Європейського Союзу (ЄС), однак для цього Україна має виконати низку умов і ухвалити необхідні законодавчі зміни. І саме тут виникає головна проблема: гроші потрібні армії вже зараз, а європейське фінансування прив'язане до виконання Україною певних зобов'язань.

Масштаб проблеми став очевидним після того, як стало відомо про дефіцит коштів, що мають забезпечити функціонування українського війська, закупівлю озброєння, боєприпасів, безпілотних літальних апаратів (БПЛА), засобів протиповітряної оборони (ППО), а також виплати військовослужбовцям.

За даними Politico, Україна відчула нестачу фінансування після того, як МОУ було змушене перенести частину запланованих на другу половину року витрат на більш ранній період. У результаті потреба у додатковому фінансуванні різко зросла.

Євген Хмара, глава відомства вже, заявив про необхідність представити міжнародним партнерам комплексну стратегію, що дозволить домогтися прискореного отримання частини європейського фінансування. Reuters повідомила, що Україна розраховує, зокрема, на дочасне залучення частини коштів із передбаченого на 2027 рік пакету допомоги ЄС.

Чому це настільки важливо

Ключовим джерелом фінансування має стати масштабна програма ЄС на 90 млрд EUR для України на 2026-2027 рр., з яких значна частина має бути спрямована безпосередньо на оборонні потреби. Європа погодилася стати одним із головних фінансових донорів України у критичний період війни, але є принципова умова. ЄС пов'язав виділення коштів із виконанням Україною певних реформ, законодавчих змін і структурних маяків.

Ще навесні Європейська комісія передала Україні перелік із 11 законопроєктів, ухвалення яких мало допомогти розблокувати до 4 млрд EUR фінансування. До переліку увійшли виконання та цифровізація судових рішень, інтеграції ринку електроенергії, дерегуляція бізнесу, централізоване теплопостачання, незалежність Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, декларації доброчесності суддів тощо.

На перший погляд може здатися, що більшість цих питань не має безпосереднього стосунку до війни. Але Євросоюз хоче бачити не просто фінансування України, а одночасно її інституційну модернізацію та наближення законодавства до європейських стандартів.

Формула «не ухвалять закони — військовим не буде чим платити» звучить ефектно, але юридично та фінансово ситуація складніша. Зарплати військових фінансуються з державного бюджету. Верховна Рада України (ВРУ) ще в червні ц. р. ухвалила зміни до бюджету-2026, які збільшили видатки на сектор безпеки й оборони приблизно на 1,56 трлн грн. Тому некоректно стверджувати, що наступного дня після неприйняття євроінтеграційного законопроєкту військові залишаться без зарплат.

Гроші потрібні вже

Але проблема в іншому. Український бюджет має колосальну залежність від зовнішнього фінансування. Якщо міжнародні партнери не надаватимуть необхідних коштів, державі доведеться або шукати альтернативні джерела фінансування, або скорочувати інші видатки, або збільшувати внутрішні запозичення та податкове навантаження. А в умовах війни основний конкурент за державні гроші — саме оборона.

Проблема полягає ще й у тому, що Україна не може чекати до кінця року. Війна вимагає постійного фінансового потоку. Армії потрібні боєприпаси, ракети, БПЛА, системи ППО, техніка, паливо, ремонт і логістика. Російська Федерація (РФ) збільшує кількість атак, тож Україна змушена витрачати більше ракет-перехоплювачів і боєприпасів.

Показовим є рішення ЄС у серпні ц. р. надати Україні додаткові 6,1 млрд EUR на оборонні спроможності. Кошти мають дозволити закуповувати системи ППО, ракети, боєприпаси та радари. Та це не перекриває усієї фінансової потреби України.

Тиск президента

На цьому тлі президент України фактично поставив перед ВРУ питання політичної відповідальності. Він заявив, що Україна розраховує на близько 30 млрд EUR від ЄС для оборони і що парламент має ухвалити необхідні закони для отримання цих коштів. Та якщо Україна не виконає свою частину домовленостей, Київ ризикує опинитися в ситуації, коли гроші пообіцяли, але отримати їх у потрібний момент неможливо.

Найнебезпечніше полягає в тому, що 23 млрд EUR — це не просто одна позиція в бюджетній таблиці. Це показник того, наскільки критичною стала залежність України від міжнародної фінансової підтримки.

Зараз міжнародні партнери фінансують значну частину цивільних видатків, що дозволяє українському бюджету спрямовувати більше власних ресурсів на оборону. Європейський кредит на 90 млрд EUR у цій системі має стати одним із ключових елементів фінансової стабільності України. Але він також прив'язаний до реформ.

Якщо парламент затягне з голосуванням, найгірший сценарій — не миттєве припинення виплат військовим. Першим наслідком стане фінансова затримка. Україні доведеться перекривати дефіцит власними ресурсами — збільшувати внутрішні запозичення, шукати додаткові податкові надходження, переносити частину цивільних витрат або просити партнерів про екстрене фінансування.

У короткотривалій перспективі це може дозволити уникнути кризи. Але чим довше триватиме така ситуація, тим дорожчим буде фінансування війни. І головне — держава може опинитися перед необхідністю вибирати, які саме оборонні програми фінансувати насамперед.

Жорстка економія

Своєю чергою, Кабінет Міністрів України вже запровадив жорстку економію бюджетних коштів заради посилення оборони. Про це народним депутатам повідомив Сергій Корецький, прем’єр-міністр України. «Уряд запроваджує жорсткий режим економії бюджетних коштів, які не закріплені за потребами оборони. За результатами ми вже знайшли 70 млрд грн, які в повному обсязі підуть, будуть спрямовані на потреби оборони. При цьому маємо виконати всі необхідні соціальні зобов'язання. Таким чином щодо пенсій, зарплат проблем не буде. Під час підготовки бюджету на 2027 рік ми також маємо виходити з принципу максимальної економії кожної бюджетної гривні», — зазначив він.

Другим завданням глава уряду назвав перевірку видатків оборонного відомства. «Відбудеться детальний аудит потреб Міністерства оборони», — запевнив п. Корецький. За його словами, протягом місяця уряд проаналізує всі проблеми, щоб забезпечити максимально ефективне використання бюджетних ресурсів.