Успіхи та невдачі

Дніпропетровщина перейшла під цілковитий контроль України: російські війська вийшли з області. Крім цього, Збройні сили України (ЗСУ) створили азійський корпус — до нього долучилися добровольці з Китаю й Японії. Ці солдати вже ведуть бої на фронті, а їхня заробітна плата складає до 10 тис. USD на місяць.

«Лютий» гнів

Із весни ц. р. Україна різко збільшила кількість атак далекобійних безпілотних літальних апаратів (БПЛА) по Російській Федерації (РФ), не раз вражаючи великі російські нафтопереробні заводи. Денис Штіллерман, один зі засновників української компанії Fire Point, що виробляє дрони FP-1, заявив, що дальність їхнього лету збільшилася з 1,6 тис. до 3,4 тис. км. До літа 2025-го, за даними Генерального штабу ЗСУ, FP-1 і FP-2 уже забезпечували 59 % глибоких ударів і 54 % влучань.

Олена Крижановська, членкиня Канадської асоціації НАТО, поділилася, що більшість дронів перехоплюють, як і 80-90 % російських БПЛА «Герань», збитих над Україною, але ця стратегія насичення все одно виявилася ефективною. «Жодна система протиповітряної оборони (ППО) у світі не може гарантувати абсолютного захисту, — пояснила вона. — Ба більше, наприкінці зими та на початку весни українські військові провели кампанію зі знищення російських систем ППО, створивши коридори, які дозволили більшій кількості БПЛА досягти своїх цілей». А за даними дослідників із Королівського інституту об’єднаних служб у Великій Британії, українські БПЛА дальньої дії з невеликими вибуховими зарядами часто завдають незначної шкоди, яку можна швидко усунути.

«Базова конструкція БПЛА дозволяє їм ухилятися від зенітних систем, призначених насамперед для перехоплення набагато швидших цілей, що високо літають», — пояснив, своєю чергою, Тібо Фуйє, науковий директор Інституту стратегії й оборонних досліджень Ліону. Він також зазначив, що велика територія РФ ускладнює її оборону. «Ми, безумовно, спостерігаємо зміну балансу глибоких ударів, але російські залпи часто супроводжуються набагато більш руйнівними ракетами, тоді як українські опираються на БПЛА», — сказав д-р Фуйє.

Та українські дрони «Лютий» оснащені модулями Skynode S, що забезпечують «комп’ютерний зір». Порівнюючи попередньо запрограмований план польоту, що частково ґрунтуються на розвідувальних даних, наданих закордонними партнерами України в Києві, зі зображеннями в реальному часі з бортової камери, система може коригувати траєкторію БПЛА за потреби, без GPS чи зв’язку, що робить його несприйнятливим до перешкод. Модулі Skynode S також дозволяють автоматично розпізнавати заздалегідь запрограмовані цілі. Водночас ця автономність є лише частковою і не дозволяє апарату адаптуватися до несподіванок або ухилятися від перехоплювачів.

Демонстрація ефективності

А нещодавно підчас військових навчань Combined Resolve близько 3,5 тис. американських військовослужбовців мали завдання штурмувати позиції умовного супротивника на армійському полігоні. Оборону цих позицій посилили українські військовослужбовці з 412-го полку сил безпілотних систем Nemesis ЗСУ.

За даними The Wall Street Journal, результат протистояння виявився показовим: українські оператори БПЛА настільки швидко виявляли американські підрозділи та бронетехніку, що американські чиновники описали результат навчань як знищення цілої американської бронетанкової бригади.

Американські війська ввели в бій важку бронетехніку, що здіймала хмари пилу, через що українські розвідувальні дрони легко її помічали. Вслід за розвідувальними БПЛА з’являлися дрони, що скидали вибухівку, та FPV-дрони, які в реальних бойових умовах врізаються в цілі. На таких навчаннях бойові боєприпаси використовують рідко. Зазвичай дрон зависає над машиною або підлітає до неї настільки близько, щоб спостерігач міг вважати «знищеною». Американські військові зіштовхнулися з настільки швидким ураженням техніки, що окремі машини доводилося умовно «повертати» на поле бою як нові одиниці або «відновлювати», щоб продовжити сценарій навчань.

Проте американські підрозділи поступово адаптувалися до нової тактики. Представник Армії США зазначив, що військовослужбовці, які змінювали один іншого, стали краще розосереджуватися, маскувати техніку та використовувати засоби радіоелектронної боротьби (РЕБ) і протидії БПЛА.

Українські військові згодом перейшли на інший бік у навчальному сценарії та допомогли американським підрозділам ефективніше використовувати безпілотні технології вже під час наступальних операцій. Таким чином, навчання стало не лише випробуванням американських військових у протистоянні з українською тактикою дронів, а й практичним обміном бойовим досвідом.

Газета написала, що за майже чотири з половиною роки війни з РФ українські військові стали експертами у війні дронів, а оператори та підрозділи їхньої підтримки навчилися постійно ремонтувати й адаптувати БПЛА. Російські війська також здобули безцінний досвід. Натомість американським операторам дронів бракує навичок ремонту й оснащення БПЛА боєприпасами під вогнем. Також навчання продемонстрували, що США можуть мати труднощі зі захистом своєї бронетехніки під час її пересування.

Аспект Starlink

Та це не єдині проблеми. Через протидію росіян Starlink ставатиме все менш ефективним на полі бою. Про це заявив Ігор Луценко, співзасновник Центру підтримки аеророзвідки України. За його словами, росіяни намагаються уповільнити роботу Starlink і розробляють власні технологічні рішення. «Навіть така супертехнологія, якою є Starlink, що ідеально надається для багатьох аспектів війни, зусиллями тих, хто розглядає її як зброю проти себе або потенційну зброю проти себе, знаходять рішення, які намагаються масштабувати, — пояснив військовий. — Тож нам потрібно боротися за свій власний технологічний суверенітет. Ворог розгортається, і в певний момент можливо, навіть зробить кращі технології, ніж Starlink».

Російські супутники «Рассвет» уже забезпечують щонайменше два «вікна зв’язку» на добу над Україною тривалістю понад годину кожне. Сергій Бескрестнов, радник президента України, заявив, що після розгортання мережі супутників «Рассвет» росіяни зможуть атакувати всю Україну за допомогою БПЛА з онлайн-керуванням. А це стане для України проблемою, тому зараз необхідно спрямувати всі сили на створення системи РЕБ проти «Рассвета».

Цивільне населення

Водночас відчутно зростають втрати серед цивільного населення. Так, у липні ц. р. внаслідок ударів взаємних ударів РФ та України загинули щонайменше 634 мирні жителі, тобто в середньому більш ніж 20 осіб на день. Цей місячний показник став найвищим як за 2026 рік (попередній максимум був у червні — 451), так і за як щонайменше попередні 2,5 роки. Про це повідомили аналітики проєкту Conflict Intelligence Team. Там зазначили, що близько 30 % жертв припадає на територію РФ або окуповані українські регіони. Ще 4 590 людей отримали поранення різного ступеню важкості.

Загалом за підсумками семи місяців 2026-го внаслідок взаємних ударів загинув щонайменше 2 491 мирний житель. Для порівняння за весь 2025 рік, що за час війни став найсмертоноснішим для цивільних, крім 2022-го, по обидва боки фронту загинули 2 919 мирних жителів, у т. ч. 96 дітей, і 17 775 поранених (у т. ч. 1 тис. неповнолітніх). Порівняно з 2024 роком, кількість жертв зросла на 12 %, а поранених — більш ніж на 25 %.

Проте Світлана Аксьонова, провідна наукова співробітниця інституту демографії та досліджень якості життя ім. Птухи Національної академії наук України, зауважила, що українцям не варто очікувати завершення війти для народження дітей, адже після настання миру умови легшими не стануть.