Фіксація збитків і розподіл компенсацій

Збитки України через аґресію Російської Федерації (РФ) уже перевищили 1 трлн USD. А Сергій Корецький, прем’єр-міністр України, повідомив, що на відновлення критичної інфраструктури додатково спрямували 1 млрд грн. Кошти використають для відбудови шкіл, дитячих садочків, лікарень, укриттів і житла у 16 областях України.

Міжнародний реєстр

Кирило Буданов, керівник Офісу президента України, заявив, що Київ фіксує кожну статтю витрат, спричинених аґресією РФ. Міжнародний Реєстр збитків для України (RD4U) розпочав приймати заяви у нових категоріях. Вони охоплюють державні гуманітарні витрати на підтримку постраждалих, а також кошти на розмінування й очищення територій від нерозірваних боєприпасів. Ідеться, зокрема, про витрати на евакуацію, тимчасове житло, екстрену медичну допомогу, реабілітацію та компенсації за зруйновані домівки. «РФ не зможе уникнути відповідальності», — запевнив він.

Робота над створенням єдиної міжнародної бази для збирання доказів завданої Україні шкоди розпочалася кілька років тому. Наразі система вже опрацьовує перші масиви даних. А нещодавно розпочали роботу над Компенсаційним фондом. Це джерело, з якого безпосередньо будуть виплачуватися компенсації за збитки, втрати і шкоду, завдану російською аґресією.

RD4U також відкрив для подання заяв нову категорію — «A3.4 Втрата оплачуваної роботи». Про це повідомила пресслужба Міністерства юстиції України. Йдеться про осіб, які працювали за наймом: фізичні особи, які мали усний або письмовий трудовий договір (угоду), що передбачав виплату їм заробітної плати чи іншої винагороди за працю. А також про фізичних осіб, які здійснювали незалежну професійну чи індивідуальну господарську діяльність, але не були зареєстровані як фізичні особи-підприємці відповідно до законодавства України.

Заяви у цій категорії можна подавати щодо компенсації коштів (до прикладу, заробітної плати, компенсацій, надбавок, пільг та інших прибутків), не отриманих унаслідок фактичної втрати роботи. Така компенсація має бути виражена як сума компенсації, що не була отримана за певний період часу.

Для подання заяви особа має вказати необхідну інформацію та надати наявні докази втрати оплачуваної роботи. Завдяки інтеграції з базою даних Пенсійного фонду України, інформація щодо історії працевлаштування та отриманих доходів заявників буде підтягуватися автоматично, що значно спростить процес подання заяви.

Водночас для фізичних осіб-підприємців, які втратили прибуток внаслідок російської аґресії, вже доступна окрема категорія «A3.5 Втрата приватного підприємництва».

Аґенція відновлення

Та не все так гладко. Київ виділив Державній аґенції відновлення України 1,25 млрд грн, сподіваючись на допомогу центральної влади у закупівлі обладнання і створенні резервної системи теплопостачання міста. Проте ці кошти кілька місяців просто «гуляли» по казначейських рахунках державних установ, поки місто не було змушене повернути їх до свого бюджету. Міська влада вірила, що центральна влада виконає обіцянки і допоможе Києву підготуватися до зими, а Казначейство, Міністерство фінансів та інші державні структури весь цей час грали у бюрократичний «пінг-понг», з’ясовуючи, хто що буде і не буде робити. І чиновникам якось не спадало на гадку, що вони разом із своїми сім’ями теж мерзнутимуть або втікатимуть із міста, якщо опалення в столиці не буде.

Врешті-решт на Раді національної безпеки й оборони України вдалося досягнути домовленості, що міська і центральна влада поділять весь обсяг робіт між собою навпіл. Київ знайшов фінансування, реалізує більшу частину проєктів Плану стійкості. Але центральна влада не здатна навіть освоїти ті кошти, які виділяє столиця.

За чотири роки Аґенція відновлення спромоглося побудувати на всю країну лише одне безпечне укриття на 48 людей, отримавши з бюджету майже 140 млрд грн. Хоча, як зізнався Сергій Сухомлин, керівник відомства, на монтаж одного такого укриття потрібно всього десять днів. В Аґенції полічили, що лише на прифронтові громади, які постійно потерпають від обстрілів, потрібно не менше 3 тис. таких укриттів. А в масштабах країни — на порядок більше. Можна уявити, якою буде для українців наступна зима, враховуючи, що це ж відомство відповідає за будівництво захисних споруд навколо теплоелектростанцій та інших об'єктів критичної інфраструктури. А Путін уже звелів своїм військовим бити по енергетичній структурі України.

Крім цього, Кремль готується до знищення водоканалів України. «Це буде проблема № 1. Руйнування станції в місті — автоматична зупинка постачання води, непрацюючі лікарні, садочки та системи тепло забезпечення», — пояснив п. Сухомлин.

Додаткові заходи

Зараз український уряд підтримав ініціативу Міністерства розвитку громад і затвердив порядок реалізації проєкту зі створення національних бригад відновлення. Створення таких бригад потрібне для масштабування ефективного досвіду залучення більш ніж 2 тис. фахівців із усієї України для ліквідації наслідків після обстрілів у Києві взимку. «Національні бригади дозволять швидко залучати кваліфікованих фахівців, техніку й обладнання з різних реґіонів туди, де вони потрібні найдужче. Йдеться про відновлення об’єктів тепло-, водо- й електропостачання, водовідведення, а також житлових будинків, пошкоджених унаслідок російських атак», — пояснив Олексій Кулеба, тепер уже колишній міністр розвитку громад і територій України.

Формування бригад координуватиме «Укрзалізниця», а до їхнього складу залучатимуть фахівців підприємств, які мають досвід аварійно-відновлювальних робіт. Такі бригади працюватимуть за рішеннями Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій зі залученням обласних військових адміністрацій. 2026-го проєкт фінансуватимуть за рахунок резервного фонду державного та місцевих бюджетів.

В Україні також розглядають можливість запровадження податку на відбудову, який би замінив 5 % військового збору після війни. Про це йдеться в оновленому Меморандумі про економічну та фінансову політику в рамках програми співпраці з Міжнародним валютним фондом. Після подовження дії 5 % ставки військового збору на три роки після завершення воєнного стану уряд має намір не допустити скорочення бюджетних надходжень. Проте документ не містить деталей щодо можливої ставки нового податку чи механізму його справляння.

Своєю чергою, Кирило Буданов заявив, що відбудова України є найбільшим проєктом можливостей у Європі, адже має створити умови для розвитку підприємництва та технологій, професійної реалізації молоді та повернення українців додому.

На цей заклик уже відгукнулася Чехія. Карел Гавлічек, міністр торгівлі та промисловості цієї країни, запевнив, що Прага допоможе Києву з відновленням інфраструктури. «Співпраця у промисловості, енергетиці, дослідженнях і розробках. Дякую за дебати з Денисом Шмигалем, віцепрем'єр-міністром України. Я йому підтвердив, що готую місію чеських компаній до України з метою залучення їх до відновлення інфраструктури», — зазначив чеський урядовець.