Потенціал російської ППО не безмежний

Одразу кілька воєнних аналітиків неабияк засмутили українців. Які ж реальні чинники ховаються за гучними заявами про те, що окупанти нібито навчилися майже стовідсотково закривати своє небо?

Втрутилися повітряні радари

Американський військовий аналітик Дональд Гілл і його австрійський колега Том Купер розповіли, що українські далекобійні крилаті ракети «Фламінго» втратили результативність відтоді, як росіяни почали залучати до їхнього перехоплення літаки дальнього радіолокаційного виявлення й управління А-50У. Після того як українці знищили два такі повітряні радари, останні, за оцінками західних джерел, чотири-п’ять боєздатних одиниць патрулювали на значній відстані від кордону, однак у червні ц. р. повернувся до строю ще один модернізований борт № 45, що дозволило росіянам інтенсифікувати радіолокаційну розвідку.

Успішні влучання «Фламінго» змусили їх в окремі дні одночасно підіймати в повітря чотири А-50У. Зокрема, 4 липня завдяки їхнім бортовим радарам засоби російської протиповітряної оборони (ППО) перехопили всі п’ять ракет «Фламінго», випущених по Воткінському заводу з виробництва балістичних ракет.

Не завжди встигають

Однак, аби вберегти А-50У від українських атак, росіяни змушені ганяти ці дефіцитні машини ледве не щоночі, перебазовуючи їх на різні летовища. Через це вони не завжди встигають вчасно злітати, щоб «залатати дірки» в небі.

Приміром, 24 липня з п’яти запущених «Фламінго» російська ППО збила три, але дві ракети влучили у завод «Авітек» у Кірові, який серед іншого виробляє компоненти двигунів для крилатих ракет Х-101. А 7 серпня всі п’ять українських далекобійних крилатих ракет, націлених на Воткінський завод, так і не долетіли до цілі. Гілл і Купер прогнозують, що активізація українських ударів змусить А-50У підійматися в повітря значно частіше. Це з часом призведе до швидкого зношення техніки та технічних негараздів.

Своєю чергою, Девід Акс, військовий оглядач часопису Forbes, опублікував статтю «Росія збагнула, як зупинити найпотужнішу ракету України». У ній він, спираючись на мапи західних OSINT-дослідників, підтвердив, що російська ППО підвищила ефективність перехоплення українських ракет завдяки залученню літаків далекого радіолокаційного виявлення А-50У.

За інформацією експерта, 6 серпня Україна запустила щонайменше три ракети «Фламінго» в напрямку Тюменської області, що на заході Сибіру. Згідно з AMK Mapping, вони пролетіли близько 2,5 тис. км, після чого їхній слід загубився, а встановити подальший маршрут не вдалося.

Успішні удари тривають

AMK Mapping також стверджує, що в липні ц. р. російська ППО збила десять із 11 запущених «Фламінго». Втім, ці дані ґрунтуються лише на відстеженні відкритої інформації одним картографом, а офіційних даних України чи Російської Федерації (РФ) для їхньої перевірки немає.

Крім того, Майкл Боннерт, аналітик каліфорнійського дослідницького центру RAND, дійшов висновку, що 24-25 липня військове підприємство «Авітек» у Кіровській області РФ уразили дві ракети «Фламінго». Цей успішний удар ставить під серйозний сумнів заяви інших дослідників про нібито майже стовідсоткову ефективність російської ППО.

Експерт наголосив, що Україна продовжує працювати над удосконаленням «Фламінго». За його інформацією, виробник цих ракет — компанія Fire Point — намагається зробити їх менш вразливими для російської ППО. Аналітик зазначив, що розробники, схоже, змінили налаштування висотоміра, аби ракети могли рухатися на мінімальній висоті. Це має допомогти їм залишатися непомітними для радарів, адже чим ближче летять до землі, тим складніше їх виявити.

А Віктор Ягун, колишній заступник голови Служби безпеки України, зауважив, що можливе зростання частки перехоплень «Фламінго» не означає «кінець ракети». На його думку, це лише свідчить про потребу в черговому технологічному циклі модернізації та зміні всієї концепції бойового застосування системи.

Крихкий тимчасовий успіх

Майкл Боннерт підтвердив, що теперішня статистика перехоплень відображає лише тимчасовий тактичний успіх, а не абсолютну перевагу ворога. За його висновками, цей результат Кремля є вкрай крихким, адже вся російська система виявлення ракет зараз тримається на лічених літаках А-50У, чий ресурс стрімко тане через виснажливі польоти.

Ба більше, Девід Акс зазначив, що така тактика Кремля свідчить радше про відчай, ніж про реальну перевагу. За його словами, регулярні нічні вильоти майже всієї боєздатної авіагрупи А-50У стрімко виснажують критично обмежений технічний ресурс цих незамінних для РФ літаків.

Щоденне патрулювання одразу чотирьох дефіцитних літаків А-50У вимагає колосальних фінансових витрат на авіаційне пальне та дороге обслуговування. Натомість виробництво ракет «Фламінго» є відносно дешевим і масовим, що створює передумови для ведення Силами оборони України війни на виснаження російського бюджету.

Фахівці профільного видання Defense Express наголосили, що висновки американця стали наслідком так званої пастки миттєвого зрізу, що фіксує лише короткочасний результат. Акс задокументував локальний успіх ворога протягом кількох тижнів, але проігнорував здатність українських конструкторів оперативно змінювати тактику польотів.

Війна на виснаження бюджету

Авіаційні експерти закликають оцінювати не лише кількість збитих ракет, а й економічну ціну їхнього перехоплення. Віктор Ягун звернув увагу, що якщо для гарантованого влучання однієї ракети в ціль необхідно витратити десять, то за ціни «Фламінго» близько 600 тис. USD одне успішне збиття ракети коштує 6 млн USD. Для ураження заводу, ракетного комплексу чи командного пункту такі витрати можуть залишатися виправданими, але для менш важливої цілі — ні.

Військові аналітики зазначили, що спроможність компанії Fire Point випускати близько 100 одиниць «Фламінго» на місяць дозволяє Збройним силам України застосовувати тактику «зграї». Під час масованої атаки перша хвиля ракет або хибних цілей змушує російські комплекси «Панцир-С1» і С-400 відстріляти значну частину свого боєкомплекту.

Поки ворожі пускові установки перезаряджають, що займає від 15 до 50 хвилин, наступна хвиля українських ударних засобів безперешкодно проходить крізь утворені прогалини. Саме така комбінована стратегія дозволяє успішно уражати стратегічні об'єкти окупантів у глибокому запілля, як це сталося під час нещодавньої атаки на Самару.

Міжнародні оглядачі наголосили, що цей медійний кейс зі залученням літаків А-50У Україна може ефективно використати у діалозі зі західними партнерами. Якщо РФ змушена виводити в небо повітряні радари для полювання на «Фламінго», це стає арґументом для Києва вимагати додаткового далекобійного озброєння.

Йдеться насамперед про постачання ракет Meteor чи AIM-120 AMRAAM великої дальності для українських F-16, здатних знищувати самі літаки-радари, а також про зняття обмежень на удари по летовищах їхнього базування. Також потрібен дозвіл використовувати для таких атак Starlink.

У підсумку поточне протистояння українських «Фламінго» та російських повітряних радарів доводить, що локальні успіхи ворожої ППО є лише ситуативним результатом, досягнутим занадто дорогою ціною. Поки Кремль спалює обмежений ресурс своїх останніх літаків А-50У та мільйонні запаси ракет, гнучка стратегія Сил оборони України закладає фундамент для майбутнього остаточного прориву російської оборони в глибокому запіллі.